28 листопада 2024 року в Києві відбулася конференція «JustConf2024: здоровий глузд в дії». Цього року подія була присвячена не лише обговоренням ідей, які зміцнюють і змінюють кримінальну юстицію України, додаючи їй сенсу й здорового глузду, а й людям, які впроваджують зміни та наповнюють систему змістом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Десятьох спікерів JustConf2024 обрано через відкритий конкурс серед практиків та експертів у сфері кримінальної юстиції. Участь у конкурсі взяли судді, слідчі, детективи, прокурори, адвокати, науковці та представники неурядового сектору.
На початку заходу з темою «Практика людяності» виступив Артем Крикун-Труш, адвокат, партнер та керівник практики White-Collar Crime, Compliance & Investigations у юридичній компанії Miller.
Серед іншого, він закликав подумати над питанням людяності в контексті кримінальної юстиції: «Людяність тут – не щось штучне, що я пропоную взяти та ввести в кримінальну юстицію. Якщо ми подивимося, то в демократичних країнах людяність завжди була, є та буде в законі… Верховенство права нам говорить, що саме людина визначає суть кримінальної юстиції, спрямовує державу та всіх “державних акторів” (слідчого, прокурора, суддю)».
За словами Артема Крикуна-Труша, людяність є певним фільтром-запобіжником, який допомагає уникнути випадків підробки доказів, тиску, катувань тощо; сприяє підвищенню довіри до інститутів (органів правопорядку, адвокатури, судів, прокуратури), а також дозволяє бути професійним (наприклад, за його словами, це історія про те, як, побачивши докази й не звертаючи увагу на тиск, вказівки, потрібно ухвалювати дійсно справедливі рішення).
Крім цього, на панелі з темою «Я бачу вас наскрізь: дані, прозорість, справедливість» виступив Микола Карчевський, професор Університету Короля Данила. Він наголосив на важливості правильної роботи з даними та розповів про Crime Data Lab – онлайн-платформу, яка інтегрує дані офіційної статистики та пропонує онлайн-інструменти для аналітики.
За його словами, незручні таблиці можна перетворити на діаграми, графіки, картограми та дашборди. Микола Карчевський висловив упевненість, що платформа здатна суттєво змінити соціальну дискусію та «запустити розмову» про ефективність кримінальної юстиції загалом. Аргументами за він назвав питання довіри, пріоритизації та ефективності.
Тему «ЗЛОчиВЖИвання правом?» розкрила Оксана Вознюк, суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Вона вказала, що сторона обвинувачення вірить, що існує така категорія, як зловживання правом, однак вважає, що цим «грішить» саме захист: «З великою кількістю суперечок, які викликає ця категорія, можна виокремити дещо спільне: більшість схильні до того, що ми маємо зловживання там, де право використовується всупереч його меті. Однак будемо відвертими: мета захисту – це виправдувальний вирок (або принаймні закриття кримінального провадження). Мета обвинувачення відповідно протилежна – обвинувальний вирок (бажано з максимальним ув’язненням».
Вона висловила думку, що, можливо, сенс зловживання не в тому, до якої мети йдемо, а як до цього доходимо.
Також на заході виступив Олег Гаєвський, помічник голови Дніпровського районного суду міста Києва, який торкнувся теми «Слово + війна > свобода», навівши вироки, котрі стосуються висловлювань думок, поглядів та ідей, з реальним покараннями. Він закликав уважно вивчати людину, її історію та слова, а також момент, в якому вона їх вимовляє.
«Кримінальне переслідування за висловлювання завжди перебуває на межі. А ще воно має тенденцію перейти цю межу. З засобу захисту перетворитися на засіб залякування і тиранії. Я вірю, що в цій залі ті, хто здатні цього не допустити. Ті, хто готові зі здоровим глуздом захищати та обстоювати права людини», — підсумував спікер.
Як покращити судові експертизи? Про це розповіла Наталія Ткаченко, директорка Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, додавши, що, зокрема, потрібно підвищити їх об’єктивність.
«З одного боку, зрозуміло, що існує нагальна потреба посилення доступу споживачів експертних послуг до експертів та експерток, наближення їх до правоохоронних органів. Від оперативності збирання доказів і, зокрема, проведення судової експертизи дуже часто залежить можливість проведення оперативного та повного розслідування, надання якісних матеріалів до суду й відповідно звершення правосуддя. Однак і нині існує ризик упередженості та суб’єктивності судових експертів – особливо під тиском керівництва чи замовників. І надалі ця обставина буде одним із чинників, щоб впливати на неупередженість експертів», – сказала вона.
Тому, на думку Наталії Ткаченко, існує потреба в запровадженні такої дієвої системи стримування та противаг, щоб зробити експертів неупередженими та надійними. Вона запропонувала, щоб експертні установи розташовувалися максимально наближено до правоохоронних органів, виконуючи їхні експертні завдання. Водночас питанням фінансування та забезпечення кадрів таких установ має займатися окремо створений центральний орган.
Далі на тему: «Трибунал для здорового глузду чи здоровий глузд для трибуналу?» виступив Станіслав Петренко, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. Він зазначив, що принцип поваги до базових засад міжнародного права став «невіддільним стандартом діяльності» прокуратури, а також підкреслив те спрямування, в якому відбувся початок руху діяльності, який продовжується й на сьогодні.
Він розповів, що наразі активно продовжується робота України з Міжнародним кримінальним судом, але важливо підтримувати баланс між міжнародним правом і національними інтересами: «Тягар, розслідування, встановлення фактів доведення вини все одно ляже на національні структури. Це один із головних викликів, з якими ми стикнулися. На першому місці був брак знань. На початку повномасштабного вторгнення не так багато слідчих і прокурорів були обізнані, що таке воєнні злочини, як працює міжнародне гуманітарне право, як це розслідувати, що це взагалі таке. Завдяки друзям та партнерам ми розвиваємося: в нашу діяльність впроваджуються стандарти розслідування».
Про «високоточне правосуддя» розповів Тимур Коваль, заступник начальника слідчого відділу УСБУ в Сумській області, який відповідає за напрям розслідування міжнародних злочинів. Він наголосив на важливості впровадження інформаційно-аналітичних секторів під час війни, зазначивши, що це допоможе не лише знайти винних у тих чи інших злочинах, а й загалом зрозуміти, що, де, коли сталося; контекст подій, в яких було вчинено те чи інше кримінальне правопорушення.
На прикладі Сумської області він розповів про структуровану таблицю відтворення – регіональну реляційну базу даних, яка допомагає тим, що містить інформацію про більшість подій, які пов’язані з більшістю воєнних дій російських окупантів на території Сумської області.
«Станом на сьогодні це близько 4000 подій-фактів, які стосуються 40-а днів тимчасової окупації області. В середньому це близько 100 блоків фактичних обставин на один день перебування ворога на території. Фактичні обставини відображені в фото- та відеоматеріалах, показаннях свідків і потерпілих, Сил оборони, даних операторів мобільного зв’язку, інформації з відкритих джерел та трофейних документів», – розповів Тимур Коваль.
За його словами, на основі зібраних даних здійснюється мапування, що дає можливість відтворити картину подій за певний проміжок часу, тобто слідчий, прокурор, суддя можуть точніше розуміти події та фактичні обставини, які відбувалися.
Крім цього, пан Коваль наголосив на важливості візуального сприйняття інформації, а саме активного використання графіків і схем. Він послався на дослідження, які вказують на те, що візуальна інформація значно краще допомагає зрозуміти складні системи.
Олександр Цивінський, керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, виступив на тему: «Платиш – керуєш». Зокрема, він підняв питання вартості кримінальних проваджень, вказавши, що люди часто не розуміють, на що йдуть державні кошти, яка ведеться робота тощо.
За його словами, в НАБУ запропонували ідею: рахувати вартість коштів, витрачені на конкретне кримінальне провадження. Так, пропонується в контексті конкретного кримінального провадження вирахувати витрати (час) слідчого, помічника судді, слідчого судді, прокурора, оперативника, аналітика, експерта, канцелярії, інших речей, що безпосередньо пов’язані з цим провадженням. Водночас деякі витрати (бухгалтерії тощо), без яких не можна жити й працювати, не обраховуватимуться, оскільки не пов’язані з кримінальним провадженням.
На думку Олександра Цивінського, це матиме такі переваги:
1. Для суспільства: підвищення довіри, зниження напруги, попередження злочинності.
2. Для правоохоронців: кращі управлінські рішення, зниження витрат і розуміння того, що система приваблива для професіоналів.
3. Для держави: оптимізація бюджету, ефективніші політики, пріоритети згідно із запитом суспільства.
Також, за словами, пана Цивінського, така ініціатива не лише підвищить податкову дисципліну, а й наблизить Україну до ЄС.
Костянтин Харакоз, суддя Господарського суду Донецької області, розкрив тему «Терези очікувань: між стереотипами та майбутнім», а також розповів про важливість етики (кожного окремо та загалом як фундаментальної основи взаємодії людей).
Він наголосив, що потрібно думати вже зараз, що буде після завершення війни; завдання в умовах війни – думати про те, як людину залучити до верховенства права (де право виступає не як юридична доктрина, а як регулятор поведінки людини).
«Ми маємо думати про те, як змінити поведінковий наратив, з яким людина живе – з того «Що за це буде?» на «Законно це чи ні?». Змінити її ставлення до влади з наративу «Виріши на місці» на «Підкорися, а потім оскаржуй». Це про наш бренд і довіру. Саме довіра будує авторитет», – вказав суддя.
Про роль кримінальної юстиції в реінтеграції розповіла Альона Луньова, правозахисниця з Криму, філософиня та юристка. Вона вказала, що насамперед потрібно внести зміни до законодавства, узгодивши норми КК України з міжнародним гуманітарним правом: «Люди, які забезпечують життєдіяльність і виживання окупованих територій, мають бути звільнені від відбування покарання. Можливо, варто говорити про люстрацію?».
На її думку, такий підхід зменшить навантаження на кримінальну систему та покаже, що в системи є «здоровий глузд та пріоритезація». Крім цього, вона наголосила на важливості розбору тих ситуацій, де людина вчиняє дії, які дійсно шкодять національним інтересам України, а де це є виживанням або сприянням виживанню інших.
«JustConf завжди збирає людей, які готові сміливо озвучити свої ідеї, які можливо не завжди популярні, за які не погладять по плечу. Для нас принципово важливо, що тут ніхто не визначає тем виступів. Нам важливо культивувати спроможність народжуватися ідеям всередині спільнот. Дуже дякуємо нашим спікерам за їхню суб’єктність і сміливість та партнерам, які підтримали створення цього простору для обміну ідеями», – зазначила Василина Яворська, керівниця організації JustGroup.
Додатково
Організатором заходу виступила JustGroup — організація, що об’єднує експертизу, досвід й енергію практиків системи кримінальної юстиції та фахівців заради сталого розвитку системи, розбудови інституцій і розвитку спільноти амбасадорів змін у професійних середовищах. Співорганізаторами конференції виступили ПРООН в Україні за підтримки Уряду Японії, Міжнародний фонд «Відродження», Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні, Програма підтримки ОБСЄ для України, Проєкт ЄС «Право-Justice» в Україні, Офіс Ради Європи в Україні; партнерами – Верховний Суд, Офіс Генерального прокурора, Вищий антикорупційний суд, Національне антикорупційне бюро України, Адвокатське об’єднання «Назар Кульчицький та Партнери», Юридична компанія Miller.
Відео виступів дивіться на YouTube-каналі JustTalk вже з 5 грудня!
Фото: Анна Путиліна