Західноукраїнський юридичний форум - одна з найулюбленіших та найпопулярніших подій правників України, яка триватиме 2 дні у Львові.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Юристи обговорюють наслідки кризи та готовність до її завершення, роль держави в гарантуванні свободи слова, а також про вже важливу тему для всього світу - вакцинування - право чи обов'язок?
З вітальними словами звернувся Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, Президент АПУ, який відзначив, що цей захід є флагманом Асоціації правників України: «Вперше такий форум відбувся 10 років тому, а сьогодні він збирає вже чимало юристів з усієї України у місті Лева».
Роксолана Костур, партнерка АО «Матвіїв і Партнери», членкиня Правління АПУ, відкриваючи захід, зазначила, що АПУ є унікальною в тому, що об’єднує різні юридичні професії та враховує інтереси усієї юридичної спільноти.
Іван Городиський, керуючий партнер ЮФ «Дексіс Партнерс», голова Відділення АПУ у Львівській області зауважив, що Західноукраїнський юридичний форум – це той захід, який відкрив регіони для АПУ.
Маркіян Мальський, партнер, керівник західноукраїнської філії Arzinger сказав: «Було багато скептицизму щодо того, що регіон може провести великий захід. Проте такий форум – це одна з найбільших юридичних подій. Сьогодні наш ринок є більш структурованим та цивілізованим, а такі форуми зближують юристів. АПУ – це організація, голос якої стає гучнішим».
Захід розпочався з нагородження найактивніших членів Відділення АПУ у Львівській області.
Право на свободу слова в епоху популізму
Чи можливий баланс між національною безпекою та свободою слова, чи є потреба в регулюванні інформації в соціальних мережах, яка роль держави у гарантуванні свободи слова – про все це говорили під час першої сесії, яку модерував Дмитро Шеренговський, програмний директор ГО «Центр Дністрянського».
Зі спеціальним зверненням виступив Патрік Пеннікс, голова Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи, який відзначив, що занепокоєння щодо свободи слова загострилося у зв'язку з кризою в галузі медицини. Тому нагальною потребою стало забезпечення належного рівня захисту журналістам, правозахисникам та громадським активістам. Адже цьогорічний звіт Генерального секретаря ЄС продемонстрував, що останніми роками свобода слова не забезпечується на належному рівні не лише в «ширшій» Європі, але й безпосередньо у країнах-членах ЄС.
Наталія Галецька, к.ю.н., старша викладачка Школи права УКУ розкривала питання правового регулювання соціальних мереж. На її думку, заборона платформ буде найефективнішою тоді, коли суспільство втратить інтерес до цього, адже будь-яку правову заборону сьогодні можна обійти. Також вона звернула увагу на те, що соціальні мережі впливають на політику, тому що люди почали боятися висловлювати свою думку всупереч суспільній думці.
Юрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий зауважив: «Дискутуючи про свободу слова і загрозу безпеці України, ми маємо говорити про початок агресії РФ у 2014 році, що супроводжувалася медіа-атакою на український простір. Наша протидія почалася із судових розглядів та спроб заборонити трансляцію певних каналів. Однак протягом тривалого часу невирішеним питанням був інтернет-простір, адже це простір свободи. У 2017 році вперше з'являються санкції на російські сайти, проте знову ж таки це блокування викликало дискусії щодо порушення прав людини та свободи слова». Спікер зазначив, що свобода слова з метою захисту державних інтересів може обмежуватися, але варто розробити досконалі законодавчі механізми.
Юрій Опока, виконавчий директор ГО «Львівський медіафорум» звернув увагу на те, що свобода слова безпосередньо пов’язана з цензурою, а медіа-спільнота сьогодні вже не є монополістом у висвітлені інформації. Він зазначив, що важко, але важливо зрозуміти, чи соцмережі є лише провайдерами інформації чи вони є співвідповідальними з позиції правового регулювання.
Заступник Міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко зауважив, що через розвиток технологій, який надає можливість відстежувати комунікації, збільшується вплив держави. На його думку, правила гри та правове регулювання соціальних мереж має існувати, але воно повинно бути точним та зрозумілим. «Будь-які ініціативи мають проговорюватися, щоб діяльність держави була передбачувана для бізнесу та громадян. У цьому питанні потрібно встановити межу відповідальності й відповідності транснаціональних технологічних гігантів національному законодавству кожної держави», – наголосив пан Тарас. Також він відзначив законопроєкт про медіа, який перебуває на розгляді у ВРУ, що передбачає регулювання діяльності інтернет-ЗМІ. Проте спікер переконаний, що насамперед варто врегулювати функціонування великих технологічних платформ.
PostСovid: тренди трудового та медичного права
Друга сесія була присвячена наслідкам епідемії Сovid-19. ЇЇ модерував Тарас Дашо, партнер Kodary Partners Law Firm. За його словами, боротьба з вірусом триває, але наразі не варто розслаблятися.
Тему сертифіката вакцинацій підняв Довидас Віткаускас, керівник проєкту ЄС «Право- Justice».
«Наразі відчувається недостатність вакцин. Сертифікат вакцинацій стане темою № 1 у владних колах, у бізнесі та в суспільстві загалом. Євросоюз у травні цього року прийняв рамки цифрового зеленого сертифіката. Це три документи: перший підтверджує негативний тест, другий засвідчує, що особа перехворіла коронавірусом, третій підтверджує вакцину», – повідомив спікер.
Він зауважив, що є також формат зелених паспортів, створених для більшості правових можливостей. За прикладом Ізраїлю пішли такі країни як Австрія, Данія, Литва. В США вже є подібний формат. Також пан Віткаускас презентував привілеї, які надають паспорти вакцинації в Литві.
Зазначені документи допомагають спецорганам розуміти, чи має особа, яка планує перетнути кордон, певний статус. Однак навіть виробники вакцин не можуть гарантувати, що вона буде ефективною. Вакцини приймалися з поспіхом, не було можливості ретельно їх дослідити та протестувати. Не було методології, як краще, в яких випадках працюватиме вакцина. Єдине, що гарантує документ, що особа має менше шансів передати вірус.
«Загалом, вакцинуватися потрібно всім, оскільки тоді буде меншою ймовірність, що інші хворітимуть та передаватимуть вірус. Пандемія продовжується, хоча багато країн стверджують, що коронавірус зникає. Думаю, країни просто провели ребрендинг карантину, але обмеження залишаються. Існує вірогідність, що новий спалах захворюваності відбудеться восени, тому потрібно бути до цього готовими», – наголосив експерт.
Необхідно, щоб вакцинація охопила 70% населення. Наразі найближчий до цієї цифри Ізраїль, але деякі країни, зокрема США, ставляться до цього скептично. Між владою та бізнесом має бути відкрити діалог, щоб не розслаблятися та вакцинувати більшість людей.
Оксана Данкевич, партнерка ЮФ «Дексіс Партнерс», розповіла про пандемію як про виклик захисту конфіденційності: «Пандемія пройшлася по різних галузях, а Сovid-19 став дійсно суттєвим викликом». Вона зосередила увагу слухачів на двох блоках: на захисті конфіденційних даних щодо чутливих даних особи, що наразі перебуває під шаленою загрозою, а також конфіденційної інформації, комерційної таємниці роботодавця.
За її словами, наслідки розголошення чутливих даних для особи можуть бути колосальними – починаючи від цькування працівника на роботі та завершуючи погрозами щодо фізичної розправи. Згадаємо ситуацію з Новими Санжарами або випадок, що трапився в Чернівцях біля будинку особи, яка звернулася за медичною допомогою (перший зареєстрований виклик хворого на Сovid-19).
Наслідком такої ситуації може бути навіть самогубство. Спікерка навела приклад з Польщі, коли акушер-гінеколог наклав на себе руки, оскільки ЗМІ поширили інформацію, що ймовірно він заразив двох пацієнток коронавірусом. Це реальна загроза! Додатковий збір персональних даних дає державі суттєвий карт-бланш. На думку Оксани Данкевич, не завжди потрібно відкривати всі дані, обробляти їх та збирати.
Роксолана Лемик, партнерка АО «Імунітет», зазначила: "Як би ми не ставилися до вакцинації, але сьогодні це єдиний дієвий спосіб. Держава не зобов’язує громадян вакцинуватися. Кожна держава визначає для себе власну політику: одні виплачують винагороду, а інші штрафують".
На її переконання, у правовому полі та у практичному застосуванні має бути створений розумний баланс між громадськими інтересами щодо захисту здоров’я та приватними інтересами. Мова йде про випадки, коли держава не може заходити занадто далеко у питанні щодо обмеження прав та свобод. Хоча інколи це трапляється, коли працівників звільняють з роботи, примушуючи їх вакцинуватися.
Основне питання, яке постає в Україні – вакцинація для фізичних осіб є правом чи обов’язком. На перший погляд здається, що законодавець не визначився у цьому питанні. Однак заглиблюючись у суть питання, стає зрозуміло, що вакцинація – це право осіб. Також можна констатувати, що вакцинація є медичним втручанням. Це означає, що згода пацієнта є обов’язковою.
Наявність або відсутність щеплення є різновидом інформації, яка належить до медичної таємниці. Лікарям забороняється розголошувати таку інформацію. Це стосується тих, хто вакцинувався, а також тих, хто не вакцинувався.
Україна не може впоратися з цим обов’язком. Що впливає на неналежне виконання обов’язку з боку держави? По-перше, держава не гарантує належного вакцинування. Той, хто хоче вакцинуватися, не має такого права, держава такого не забезпечує. По-друге, інформаційна політика. Інформацію, яку ми мали б отримувати від медичних працівників, дізнаємося із соціальних мереж.
Валерія Савчук, партнерка ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» зауважила, що запит на дистанційну роботу сформувався дуже давно. Однак до вересня минулого року в Україні не було законодавства, що врегульовувало б дистанційну працю. Особливо гостро це питання постало в березні минулого року. Лише тоді з’явилося регулювання дистанційної роботи, були внесені зміни до КЗпП України.
Як наслідок, у роботодавців виникло багато запитань. Зокрема, як контролювати працівників та повернути їх, хто відповідає за працівника, який працює дистанційно, якщо він травмується. Майже 10 місяців знадобилося державі, щоб розробити комплексний законопроєкт, який би комплексно регулював надомну дистанційну роботу та гнучкий графік.
Головна зміна – дистанційна робота визначається в письмовому трудовому договорі. Таке положення викликало супротив з боку роботодавців, адже це додаткова робота. Однак спікерка наголосила, що потрібно укладати такий договір, який врегулює багато важливих питань і для працівника, і для роботодавця.
Основою зміною, яку схвалюють роботодавці, є те, що всі наказати необхідно надсилати працівникам електронною поштою. Це буде достатнім доказом, що працівник належним чином ознайомився з інформацією. Завдання можна надсилати у месенджерах.
Що стосується судової практики, то її ще немає. Існує практика щодо прогулів. У письмовому трудовому договорі має бути прописано, коли працівник повинен бути підключений до роботи онлайн.
Не всі роботодавці готові до надомної та дистанційної роботи, а також до проведення інструктажів з охорони праці. Робота HR, IT та роботодавця має відповідати новим нормам трудового законодавства та правам працівників.
Володимир Свінціцький, старший юрист індустріальної практики охорони здоров’я і фармацевтики Arzinger, назвав інструменти медичної реформи та позитивні показники.
Питання кризи та її наслідків, відносини з клієнтами в новій реальності, розвиток національного і регіональних ринків та правда про рейтинги обговорювалися під час третьої сесії, яку модерував Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, Президент АПУ. Сесія пройшла у форматі інтерв’ю зі спікерами.
Питання, які обговорювалися:
- Яким був цей рік був для вас та ваших команд?
- Національні рейтинги: чи задовольняють вони вас та якими вони мають бути? Чи потрібні регіональні рейтинги?
- Ваше мірило успіху?
- Як утримуєте молоді таланти та чи є відтік у Київ чи Польщу?
- Як змінився юридичний ринок за ці 10 років?
- Що думаєте про демпінг?
- Майбутнє ринку: тенденція до об’єднання чи збереження форми самозайнятої особи.
Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери»:
1. Протягом цього року ми виросли в кількості працівників, розширили офіс, а також збільшилися доходи адвокатів. Минулий рік був дуже насиченим у сфері банкрутства та у кримінальній практиці, наразі відбувається розширення судової практики. Тому для нашої фірми минулий рік був поштовхом для розвитку.
2. Насправді рейтинги ні на що не впливають: ні на кількість клієнтів, ні на якість роботи. Кілька років тому це питання навіть не підіймалося, тому є невизначеність щодо актуальності рейтингів.
3. Фінансовий результат та визнання на ринку.
4. Пропонуємо хорошу заробітну плату і розвиток в нашій компанії.
5. Якісно змінилися клієнти, змінюється держава та суспільство, яке стає більш цивілізованим. Це загальнодержавна тенденція.
6. Після демпінгу у критичній ситуації клієнт, як правило, платить будь-які гроші, адже тут йде мова про якість послуг.
Ярема Кондратюк, керуючий партнер Kodary Partners Law Firm
1. Відбувся спад транзакцій, проте збільшилася поточна робота. Для нас цей рік суттєво не відрізнявся від інших, ми не відчули різких змін.
2. Колись ми брали участь у рейтингах, але наразі зазвичай не беремо. Ми ставимося до них нейтрально. На мою думку, це корисна річ. Ми з’ясували, що для нас це не є інструментом для розвитку. Існують певні підстави вважати, що не всі рейтинги відображають реальний стан речей. Важливо, щоб рейтинг був об'єктивним, незалежно від того, чи він регіональний, чи національний, чи індустріальний тощо.
3. Кількість та якість проєктів, клієнти, фінансові успіхи.
4. Фінансовий інструмент – найбільш дієвий, а також пропонуємо гнучку систему бонусів, яка залежить індивідуально від кожного працівника.
5. З’явилося багато молодих активних колег, які по-різному вплинули на ринок. На регіональному ринку збільшилася конкуренція, але на кожну компанію є свій клієнт.
6. Може поставати питання щодо спеціальної ціни в окремих випадках чи в окремих проєктах. Відверті та тривалі стосунки можуть втримати клієнта, але не демпінг.
7. Тенденцій на об’єднання у Львівському регіоні не передбачається.
Маркіян Мальський, керівник західноукраїнської філії Arzinger
1. Ми спостерігаємо відступлення міжнародних компаній на ринку та в рейтингах. Післяковідна епоха була суворою, адже ніхто не знав, що буде далі. Однак загалом регіонально ми маємо сьогодні шість транзакцій, тобто ринок відновився.
2. Наразі нам не зрозумілий порядок та прозорість рейтингування, тому ми прийняли рішення не брати в них участь. Також не варто мати ілюзії щодо міжнародних рейтингів. Рейтинг не є найкращою і справедливою оцінкою. Життя без рейтингів існує і воно прекрасне. Проте цікаво оцінювати ринок. Чим більше буде аналітики, тим краще буде для юрбізнесу.
4. Ми платимо свідомо більше, щоб не втрачати якісного працівника. Я бачу проблему поколінь, світоглядно складно зрозуміти те, що говорить молодь. Більше хантінгу відбувається з боку ІТ-компаній, аніж столичних. У таких випадках, як правило, мова йде про фінанси. Проте ми виграємо конкуренцію цікавими проєктами, процесом і добрим ставленням до людей.
5. Наразі утвердилися колегіальні відносини, країна стала більш цивілізованою. Однак ми й досі пояснюємо клієнтам, чому наші послуги мають таку ціну, це не змінилося.
6. Демпінг на ринку є всюди, це потрібно просто прийняти.
7. На загальнонаціональному рівні це питання буде підійматися, проте на регіональному рівні цього не відбудеться. Ринку потрібна генерація синергії між колегами-юристами.
Сергій Матвіїв, керуючий партнер АО «Матвіїв та Партнери»
1. Ніхто не був готовий до кризи та пандемії, тому ми спостерігали переорієнтування компаній. Для себе ми вирішили, що не збільшуватимемо свій колектив, але ми почали працювати з більшими витратами на орендну плату. Також ми не підвищували ціни на послуги. Зараз можу зазначити, що настав період для активного розвитку.
2. У мене немає складних стосунків з рейтингами. Потрапити у рейтинг – це приємно, тому що це визнання твоєї роботи та праці твоєї команди. Однак на локальному рівні на прибуток це не впливає. Рейтинг – це наслідок того, що ти робиш, тому локальний рейтинг теж потрібен.
3. Клієнти та справи, які ти виграєш. Також успіх – це коли від тебе не йдуть люди, коли у тебе згуртований колектив.
4. Хантять не лише міжнародні компанії, але й національні. На це впливають не тільки гроші, а ще й проєкти, клієнти та середовище, в якому працюєш.
5. З'явилося багато нових юрфірм, адвокатських об’єднань, тобто ринок став більш насиченим.
6. За певних умов ти можеш зробити клієнту знижку, але не знецінювати свою працю.
7. Масштабних об’єднань не буде.
Ольга Ворожбит, партнерка Kinstellar, коментуючи обговорення зазначила, що не потрібно протиставляти міжнародні та національні компанії, адже вони виконують різну роботу. «Наш бізнес протягом останніх років зростає, так само як і розвивається національний ринок. За останній рік у нас відбулося масштабне об’єднання київських офісів компаній DLA Piper та Kinstellar», – зазначила пані Ольга. Також з приводу рейтингів вона додала: «Оцінювати потрібно себе, свої фінансові результати за рік, клієнтів і проєкти, які ведеш. Я орієнтуюся на міжнародні рейтинги, як мірило успіху, тому що до українських рейтингів виникають певні питання».
Юридична газета слідкує за перебігом всіх подій форуму. Залишайтеся з нами!
Фото: Асоціація правників України