04 березня 2021, 19:04

Глобалізація інновацій у 2020 р., всупереч пандемії Covid-19: дослідження ВОІВ

Геннадій Андрощук
Геннадій Андрощук головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.е.н., доцент, судовий експерт

ПЕРЕКЛАД


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


У 2020 р. на тлі великих людських і економічних втрат, зумовлених пандемією Covid-19, кількість міжнародних патентних заявок, поданих по лінії ВОІВ, продовжила зростати. Найбільшими користувачами стали Китай і США, причому кожна з цих країн поліпшила свої показники за рік.

Кількість міжнародних патентних заявок, поданих за процедурою договору про патентну кооперацію ВОІВ (PCT), — один з поширених параметрів для визначення рівня інноваційної діяльності — зросла на 4% і склала 275 900, досягнувши рекордного значення за всю історію, незважаючи на прогнозоване зниження світового ВВП на 3,5%. Китай (68 720 заявок, +16,1% річного приросту) залишився найбільшим користувачем системи РСТ ВОІВ у світі, випередивши США (59 230 заявок, +3%), Японію (50 520, –4,1%), Республіку Корея (20 060, +5,2%) і Німеччину (18 643, –3,7%). За межами першої десятки впевнені темпи зростання продемонстрували такі країни, як Саудівська Аравія (956 заявок, +73,2%), Малайзія (255, +26,2%), Чилі (262, +17,0%), Сінгапур (1278, +14,9%) і Бразилія (697, +8,4%). Тенденції на більш тривалу перспективу вказують на глобалізацію інновацій: сьогодні на частку Азії припадає 53,7% усіх заявок РСТ порівняно з 35,7% 10 років тому.

Скоротилося, хоч і незначно, використання міжнародної системи товарних знаків. Це було очікувано з огляду на те, що товарні знаки нерідко є свідченням появи нових товарів і послуг, а в цій області було відзначено уповільнення, викликане пандемією. Число міжнародних заявок на товарні знаки, поданих по лінії Мадридської системи міжнародної реєстрації знаків ВОІВ, знизилося у 2020 р. на 0,6% і склало 63 800. Спад цього показника відзначено вперше з часів світової фінансової кризи 2008–2009 рр.

Економічний спад, що став наслідком пандемії, негативно відбився на попиті на охорону промислових зразків по лінії Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків. У 2020 р. попит на цю послугу впав на 15%, а в кількісному вираженні склав 18 580 зразків. Зниження цього показника зафіксовано вперше з 2006 р. Світовий попит на права ІВ, за допомогою яких новатори і інноваційні компанії виводять свої ідеї на ринок, традиційно і в загальному плані дозволяє відстежувати показники розвитку світової економіки. Водночас відзначається, що в останнє десятиліття попит на глобальні послуги інтелектуальної власності ВОІВ, перш за все послуги РСТ перевищує зростання світового ВВП.

11

 

Міжнародна патентна система (договір про патентну кооперацію, PCT)

Провідні заявники РСТ

У 2020 р. лідером за кількістю поданих заявок 4-й рік поспіль став китайський гігант у сфері телекомунікацій Huawei Technologies, на рахунку якого 5464 опубліковані заявки PCT. Слідом за ним у рейтингу розташувалися компанія з Республіки Корея Samsung Electronics (3093), японська Mitsubishi Electric Corp. (2810), LG Electronics Inc. з Республіки Корея (2759) і компанія з США Qualcomm Inc. (2173). У першій десятці заявників найвищі темпи приросту (+67,6%) кількості опублікованих заявок у 2020 р. показала компанія LG Electronics, завдяки чому їй вдалося піднятися з 10-го рядка рейтингу в 2019 р. на 4-у в 2020.

Каліфорнійський університет, в активі якого 559 опублікованих заявок, у 2020 р. зберіг за собою лідерство в рейтингу провідних заявників з числа освітніх установ. Другим став Массачусетський технологічний інститут (269), далі розташувалися Шеньженській університет (252), Університет Ціньхуа (231) і Чжецзянський університет (209). У першу десятку вищих закладів освіти входять 5 китайських університетів, 4 університети США і один Японії.

Найбільш затребувані області техніки

Серед різних областей техніки найбільша частка опублікованих заявок РСТ припадала на комп'ютерні технології (9,2% загальної кількості заявок). Далі в рейтингу розташувалися такі області техніки: цифровий зв'язок (8,3%), медичні технології (6,6%), електромеханіка (6,6%) і контрольно-вимірювальне обладнання (4,8%). У 2020 р. в 6 з 10 найбільш затребуваних областей техніки зафіксований двозначний приріст, причому найвищі темпи відзначені в секторі аудіовізуальних технологій (+29,5% порівняно з 8,7% роком раніше), за яким слідують цифровий зв'язок (+15,8%), комп'ютерні технології (+13,2%), контрольно-вимірювальне обладнання (+10,9%), напівпровідники (+10,1%) і фармацевтика (+10%).

Міжнародна система товарних знаків (Мадридська система)

У 2020 р. найбільшу кількість міжнародних заявок на реєстрацію товарних знаків по лінії Мадридської системи ВОІВ подали заявники з США (10 005). Наступні місця в рейтингу зайняли заявники з Німеччини (7334), Китаю (7075), Франції (3716) і Сполученого Королівства (3679). У першій десятці країн і територій походження тільки Китай показав у 2020 р. двозначний приріст заявок (+16,4%). Цікаві й темпи зростання у Сполученому Королівстві (+5,1%) та Італії (+3,6%). За межами першої десятки найбільш активно число заявок приростало в Республіці Корея (+13,4%), Канаді (+94,4%) і Данії (11,5%). У Франції (–16,3%) і Туреччині (–15,4%), навпаки, спостерігалося різке скорочення відповідного показника.

Провідні заявники Мадридської системи

Рейтинг лідерів 2020 р. очолила швейцарська компанія Novartis AG, на рахунку якої 233 мадридські заявки. У 2020 р. ВОІВ отримала від цієї компанії на 104 заявки більше, ніж у 2019 р., що дозволило Novartis піднятися з 3-го місця рейтингу на 1-е. Нижче розташувалися китайська компанія Huawei Technologies (197), японська Shiseido (130), німецька ADP Gauselmann (123) і французька L'Oréal (115). Лідер аналогічного списку 2019 р. компанія L'Oréal перемістилася на 5-й рядок: у 2020 р. вона подала на 78 заявок менше, ніж роком раніше.

Найбільш затребувані класи

Найбільш затребуваним класом, згідно з отриманими ВОІВ міжнародними заявками, став клас 9 (комп'ютерна техніка та програмне забезпечення, електрообладнання та електронна апаратура і т.п.), на частку якого у 2020 р. припало 10,6% загальної кількості заявок. Наступними за популярністю були клас 35 (послуги для бізнесу; 8,1%) і клас 42 (технологічні послуги; 7,1%). У першій десятці класів найвищі темпи зростання були відзначені у класі 10 (хірургічні, медичні, стоматологічні та ветеринарні прилади та інструменти і т.п.; +21,1%) і класі 5 (фармацевтичні вироби та інші вироби для медичних цілей; +9,2%).

Міжнародна система промислових зразків (Гаазька система)

Незважаючи на істотне скорочення показників, Німеччина зберегла за собою першість у рейтингу провідних користувачів цієї міжнародної системи — на її рахунку 3666 зразків. США (2211 зразків) перемістилися з 6-го місця на 2-е в списку лідерів за кількістю поданих заявок зразка 2020 р. 3-є, 4-е і 5-е місця зайняли Швейцарія (1944 зразка), Республіка Корея (1669) і Італія (1231) відповідно. У першій десятці країн і територій походження тільки США (+62,7%), Туреччина (+34,7%) і Китай (+22,7%) продемонстрували у 2020 р. збільшення відповідного показника.

Провідні заявники Гаазької системи

4-й рік поспіль рейтинг лідерів за кількістю заявок очолила компанія з Республіки Корея Samsung Electronics, на рахунку якої 859 зразків у опублікованих заявках. Нижче в списку розташувалися Procter & Gamble з США (623), Fonkel Meubelmarketing з Нідерландів (569), Volkswagen з Німеччини (524) і Beijing Xiaomi Mobile Software з Китаю (516). Вперше в першу п'ятірку заявників увійшла китайська компанія. 10-е місце зайняла компанія Lampenwelt GMBH з Німеччини (276 зразків), яка є новим користувачем Гаазької системи.

Найбільш затребувані категорії

У 2020 р. найбільша частка загальної кількості заявлених зразків припадала на категорію «транспортні засоби» (10,1%), за якою слідували «обладнання для запису, телекомунікації» (8,8%), «упаковки і контейнери» (8,4%), «предмети меблів» (7,4%) і «освітлювальні прилади і пристрої» (6,9%). У першій десятці класів помітне зростання у 2020 р. було відзначене в категорії «фармацевтичні та косметичні засоби» (+ 42,6%).

Доменні спори

У 2020 р. власники товарних знаків направили в центр ВОІВ з арбітражу та посередництва рекордне число скарг (4204) у рамках Єдиної політики щодо врегулювання суперечок щодо доменних імен (ЕПУС). Організація подолала 50-тисячну позначку за кількістю розглянутих справ з початку надання послуг. Минулий рік також став рекордним з точки зору розглянутих з використанням процедур арбітражу і посередництва ВОІВ справ щодо патентів, товарних знаків, авторських прав у сфері цифрової інформації та інших категорій спорів в області технологій.

Оскільки в умовах пандемії Covid-19 зростає число тих, хто проводить більше часу в інтернеті, власники товарних знаків використовують цю послугу ВОІВ не тільки для того, щоб розширити присутність е мережі, але й щоб мати можливість запропонувати інтернет-користувачам оригінальний контент і надійні канали збуту в різних сферах діяльності. Лідерство зберегли за собою домени в сегменті .com, на частку яких припадало 75% загального числа розглянутих ВОІВ суперечок щодо родових доменів верхнього рівня (рДВУ).

Справи, що перебували на розгляді ВОІВ у 2020 р. у рамках ЕПУС, зачіпали інтереси сторін з 127 країн (122 у 2019 р.). США (+1359 поданих скарг), Франція (786), Сполучене Королівство (411), Швейцарія (256) і Німеччина (235) увійшли в першу п'ятірку країн-лідерів за кількістю поданих скарг. ВОІВ також надає послуги з врегулювання суперечок щодо більш ніж 75 національних доменів верхнього рівня, таких як .cn (Китай), .eu (Європейський Союз) і .mx (Мексика).

Крім доменних спорів, у 2020 р. в центр ВОІВ було направлено для розгляду з використанням процедур посередництва і арбітражу 77 справ, які стосуються різноманітних галузей інтелектуальної власності, що на 24% більше, ніж роком раніше. Ці процедури ВОІВ дозволяють сторонам з будь-яких країн світу врегулювати суперечки, що виникають, не звертаючись до суду. Найпоширенішими в «портфелі справ» ВОІВ залишаються суперечки щодо патентів; за ними слідують суперечки, що стосуються товарних знаків, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і авторського права.

Згідно даних глобального звіту Міжнародного торгового центру (ITC), спостерігається більш швидке оцифрування компаній і підвищення важливості електронної комерції. Хоча цифрові технології набували все більшого значення в багатьох секторах бізнесу ще до 2020 р., пандемія зміцнила їхні позиції. Багато компаній змінили бізнес-моделі, щоб забезпечити виконання замовлень і надання послуг через цифрові платформи. В результаті цифрові технології стали ключем до забезпечення безперервності бізнесу.

Джерела:

1. Innovation Perseveres: International Patent Filings via WIPO Continued to Grow in 2020 Despite Covid-19 Pandemic. 

2. Drugi rok z Covid-19. "Pandemia ujawniła nierówności i słabości międzynarodowego systemu handlowego".

 У 2020 р. на тлі великих людських і економічних втрат, зумовлених пандемією Covid-19, кількість міжнародних патентних заявок, поданих по лінії ВОІВ, продовжила зростати. Найбільшими користувачами стали Китай і США, причому кожна з цих країн поліпшила свої показники за рік.

Кількість міжнародних патентних заявок, поданих за процедурою договору про патентну кооперацію ВОІВ (PCT), — один з поширених параметрів для визначення рівня інноваційної діяльності — зросла на 4% і склала 275 900, досягнувши рекордного значення за всю історію, незважаючи на прогнозоване зниження світового ВВП на 3,5%. Китай (68 720 заявок, +16,1% річного приросту) залишився найбільшим користувачем системи РСТ ВОІВ у світі, випередивши США (59 230 заявок, +3%), Японію (50 520, –4,1%), Республіку Корея (20 060, +5,2%) і Німеччину (18 643, –3,7%). За межами першої десятки впевнені темпи зростання продемонстрували такі країни, як Саудівська Аравія (956 заявок, +73,2%), Малайзія (255, +26,2%), Чилі (262, +17,0%), Сінгапур (1278, +14,9%) і Бразилія (697, +8,4%). Тенденції на більш тривалу перспективу вказують на глобалізацію інновацій: сьогодні на частку Азії припадає 53,7% усіх заявок РСТ порівняно з 35,7% 10 років тому.

Скоротилося, хоч і незначно, використання міжнародної системи товарних знаків. Це було очікувано з огляду на те, що товарні знаки нерідко є свідченням появи нових товарів і послуг, а в цій області було відзначено уповільнення, викликане пандемією. Число міжнародних заявок на товарні знаки, поданих по лінії Мадридської системи міжнародної реєстрації знаків ВОІВ, знизилося у 2020 р. на 0,6% і склало 63 800. Спад цього показника відзначено вперше з часів світової фінансової кризи 2008–2009 рр.

Економічний спад, що став наслідком пандемії, негативно відбився на попиті на охорону промислових зразків по лінії Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків. У 2020 р. попит на цю послугу впав на 15%, а в кількісному вираженні склав 18 580 зразків. Зниження цього показника зафіксовано вперше з 2006 р. Світовий попит на права ІВ, за допомогою яких новатори і інноваційні компанії виводять свої ідеї на ринок, традиційно і в загальному плані дозволяє відстежувати показники розвитку світової економіки. Водночас відзначається, що в останнє десятиліття попит на глобальні послуги інтелектуальної власності ВОІВ, перш за все послуги РСТ перевищує зростання світового ВВП.

pr_2021_8874_500 

Міжнародна патентна система (договір про патентну кооперацію, PCT)

 

Провідні заявники РСТ

У 2020 р. лідером за кількістю поданих заявок 4-й рік поспіль став китайський гігант у сфері телекомунікацій Huawei Technologies, на рахунку якого 5464 опубліковані заявки PCT. Слідом за ним у рейтингу розташувалися компанія з Республіки Корея Samsung Electronics (3093), японська Mitsubishi Electric Corp. (2810), LG Electronics Inc. з Республіки Корея (2759) і компанія з США Qualcomm Inc. (2173). У першій десятці заявників найвищі темпи приросту (+67,6%) кількості опублікованих заявок у 2020 р. показала компанія LG Electronics, завдяки чому їй вдалося піднятися з 10-го рядка рейтингу в 2019 р. на 4-у в 2020.

Каліфорнійський університет, в активі якого 559 опублікованих заявок, у 2020 р. зберіг за собою лідерство в рейтингу провідних заявників з числа освітніх установ. Другим став Массачусетський технологічний інститут (269), далі розташувалися Шеньженській університет (252), Університет Ціньхуа (231) і Чжецзянський університет (209). У першу десятку вищих закладів освіти входять 5 китайських університетів, 4 університети США і один Японії.

 

Найбільш затребувані області техніки

Серед різних областей техніки найбільша частка опублікованих заявок РСТ припадала на комп'ютерні технології (9,2% загальної кількості заявок). Далі в рейтингу розташувалися такі області техніки: цифровий зв'язок (8,3%), медичні технології (6,6%), електромеханіка (6,6%) і контрольно-вимірювальне обладнання (4,8%). У 2020 р. в 6 з 10 найбільш затребуваних областей техніки зафіксований двозначний приріст, причому найвищі темпи відзначені в секторі аудіовізуальних технологій (+29,5% порівняно з 8,7% роком раніше), за яким слідують цифровий зв'язок (+15,8%), комп'ютерні технології (+13,2%), контрольно-вимірювальне обладнання (+10,9%), напівпровідники (+10,1%) і фармацевтика (+10%).

 

Міжнародна система товарних знаків (Мадридська система)

У 2020 р. найбільшу кількість міжнародних заявок на реєстрацію товарних знаків по лінії Мадридської системи ВОІВ подали заявники з США (10 005). Наступні місця в рейтингу зайняли заявники з Німеччини (7334), Китаю (7075), Франції (3716) і Сполученого Королівства (3679). У першій десятці країн і територій походження тільки Китай показав у 2020 р. двозначний приріст заявок (+16,4%). Цікаві й темпи зростання у Сполученому Королівстві (+5,1%) та Італії (+3,6%). За межами першої десятки найбільш активно число заявок приростало в Республіці Корея (+13,4%), Канаді (+94,4%) і Данії (11,5%). У Франції (–16,3%) і Туреччині (–15,4%), навпаки, спостерігалося різке скорочення відповідного показника.

 

Провідні заявники Мадридської системи

Рейтинг лідерів 2020 р. очолила швейцарська компанія Novartis AG, на рахунку якої 233 мадридські заявки. У 2020 р. ВОІВ отримала від цієї компанії на 104 заявки більше, ніж у 2019 р., що дозволило Novartis піднятися з 3-го місця рейтингу на 1-е. Нижче розташувалися китайська компанія Huawei Technologies (197), японська Shiseido (130), німецька ADP Gauselmann (123) і французька L'Oréal (115). Лідер аналогічного списку 2019 р. компанія L'Oréal перемістилася на 5-й рядок: у 2020 р. вона подала на 78 заявок менше, ніж роком раніше.

 

Найбільш затребувані класи

Найбільш затребуваним класом, згідно з отриманими ВОІВ міжнародними заявками, став клас 9 (комп'ютерна техніка та програмне забезпечення, електрообладнання та електронна апаратура і т.п.), на частку якого у 2020 р. припало 10,6% загальної кількості заявок. Наступними за популярністю були клас 35 (послуги для бізнесу; 8,1%) і клас 42 (технологічні послуги; 7,1%). У першій десятці класів найвищі темпи зростання були відзначені у класі 10 (хірургічні, медичні, стоматологічні та ветеринарні прилади та інструменти і т.п.; +21,1%) і класі 5 (фармацевтичні вироби та інші вироби для медичних цілей; +9,2%).

 

Міжнародна система промислових зразків (Гаазька система)

Незважаючи на істотне скорочення показників, Німеччина зберегла за собою першість у рейтингу провідних користувачів цієї міжнародної системи — на її рахунку 3666 зразків. США (2211 зразків) перемістилися з 6-го місця на 2-е в списку лідерів за кількістю поданих заявок зразка 2020 р. 3-є, 4-е і 5-е місця зайняли Швейцарія (1944 зразка), Республіка Корея (1669) і Італія (1231) відповідно. У першій десятці країн і територій походження тільки США (+62,7%), Туреччина (+34,7%) і Китай (+22,7%) продемонстрували у 2020 р. збільшення відповідного показника.

 

Провідні заявники Гаазької системи

4-й рік поспіль рейтинг лідерів за кількістю заявок очолила компанія з Республіки Корея Samsung Electronics, на рахунку якої 859 зразків у опублікованих заявках. Нижче в списку розташувалися Procter & Gamble з США (623), Fonkel Meubelmarketing з Нідерландів (569), Volkswagen з Німеччини (524) і Beijing Xiaomi Mobile Software з Китаю (516). Вперше в першу п'ятірку заявників увійшла китайська компанія. 10-е місце зайняла компанія Lampenwelt GMBH з Німеччини (276 зразків), яка є новим користувачем Гаазької системи.

 

Найбільш затребувані категорії

У 2020 р. найбільша частка загальної кількості заявлених зразків припадала на категорію «транспортні засоби» (10,1%), за якою слідували «обладнання для запису, телекомунікації» (8,8%), «упаковки і контейнери» (8,4%), «предмети меблів» (7,4%) і «освітлювальні прилади і пристрої» (6,9%). У першій десятці класів помітне зростання у 2020 р. було відзначене в категорії «фармацевтичні та косметичні засоби» (+ 42,6%).

 

Доменні спори

У 2020 р. власники товарних знаків направили в центр ВОІВ з арбітражу та посередництва рекордне число скарг (4204) у рамках Єдиної політики щодо врегулювання суперечок щодо доменних імен (ЕПУС). Організація подолала 50-тисячну позначку за кількістю розглянутих справ з початку надання послуг. Минулий рік також став рекордним з точки зору розглянутих з використанням процедур арбітражу і посередництва ВОІВ справ щодо патентів, товарних знаків, авторських прав у сфері цифрової інформації та інших категорій спорів в області технологій.

Оскільки в умовах пандемії Covid-19 зростає число тих, хто проводить більше часу в інтернеті, власники товарних знаків використовують цю послугу ВОІВ не тільки для того, щоб розширити присутність е мережі, але й щоб мати можливість запропонувати інтернет-користувачам оригінальний контент і надійні канали збуту в різних сферах діяльності. Лідерство зберегли за собою домени в сегменті .com, на частку яких припадало 75% загального числа розглянутих ВОІВ суперечок щодо родових доменів верхнього рівня (рДВУ).

Справи, що перебували на розгляді ВОІВ у 2020 р. у рамках ЕПУС, зачіпали інтереси сторін з 127 країн (122 у 2019 р.). США (+1359 поданих скарг), Франція (786), Сполучене Королівство (411), Швейцарія (256) і Німеччина (235) увійшли в першу п'ятірку країн-лідерів за кількістю поданих скарг. ВОІВ також надає послуги з врегулювання суперечок щодо більш ніж 75 національних доменів верхнього рівня, таких як .cn (Китай), .eu (Європейський Союз) і .mx (Мексика).

Крім доменних спорів, у 2020 р. в центр ВОІВ було направлено для розгляду з використанням процедур посередництва і арбітражу 77 справ, які стосуються різноманітних галузей інтелектуальної власності, що на 24% більше, ніж роком раніше. Ці процедури ВОІВ дозволяють сторонам з будь-яких країн світу врегулювати суперечки, що виникають, не звертаючись до суду. Найпоширенішими в «портфелі справ» ВОІВ залишаються суперечки щодо патентів; за ними слідують суперечки, що стосуються товарних знаків, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і авторського права.

Згідно даних глобального звіту Міжнародного торгового центру (ITC), спостерігається більш швидке оцифрування компаній і підвищення важливості електронної комерції. Хоча цифрові технології набували все більшого значення в багатьох секторах бізнесу ще до 2020 р., пандемія зміцнила їхні позиції. Багато компаній змінили бізнес-моделі, щоб забезпечити виконання замовлень і надання послуг через цифрові платформи. В результаті цифрові технології стали ключем до забезпечення безперервності бізнесу.

 

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати