«У плюралістичному демократичному суспільстві ті, хто обирає свободу релігії, повинні прийняти та змиритися із запереченням іншими їхніх релігійних переконань. На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Гачечиладзе проти Грузії» (№2591/19)», – зазначає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "75 років Закону США про торгові марки (Закон Ленхема)"
Як повідомляє «Ехо Кавказу», грузинський виробник презервативів Aiisa виграв у Європейському суді з прав людини спір проти влади Грузії у справі про неетичну рекламу. В ЄСПЛ позов надійшов ще у 2018 р. Керівництво компанії оскаржувало штраф у розмірі 500 ларі ($ 162), який грузинський суд наклав на власницю Aiisa Ананію Гачечиладзе, вважаючи, що зображення релігійного характеру та портрети історичних діячів на упаковках презервативів порушують моральні засади.
Компанія раніше здобула популярність через зображення особи президента Росії Володимира Путіна на упаковці, одна з яких була присвячена річниці вторгнення військ РФ до Грузії.
Виробник також використовував портрети радянського диктатора Йосипа Сталіна і лідера Північної Кореї Кім Чен Ина.
ЄСПЛ визнав, що грузинська влада порушила ст. 10 Конвенції з прав людини, згідно з якою у кожного є свобода висловлення своєї думки. «Це право означає свободу людини мати власні погляди, отримувати та поширювати інформацію або ідеї без втручання влади й незалежно від державних кордонів», – зазначено в документі.
Як повідомляє Sova.news, відповідно до позиції ЄСПЛ, на рішення національних судів суттєво вплинули погляди Грузинської православної церкви. На думку страсбурзьких суддів, це суперечить стандартам Конституційного суду Грузії, згідно з якими неприпустимо нав'язувати етичні норми або світогляд конкретної особи чи групи осіб іншим групам суспільства за допомогою державних інститутів, в тому числі суду.
Як зазначається у повідомленні, це суперечить міжнародним стандартам. Європейський суд з прав людини вказав на те, що у плюралістичному демократичному суспільстві той, хто обирає свободу релігії, повинен прийняти та змиритися із запереченням іншими його релігійних переконань.