Нічліг, сніданки і вечері, дитячий садок та медична допомога протягом трьох місяців для матері та трьох маленьких дітей в очікуванні подання заяви про надання приулку - цілком достатні умови, що не містять порушення ст. 3 (заборона катування і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідний висновок зробив Європейський суд з прав людини у рішенні Палати у справі "N.Т.P. та інші проти Франції" (заява №68862/13), зазначає ECHR.Ukrainian Aspect.
Читайте також: "Україна повинна законодавчо врегулювати питання продажу с/г земель, - ЄСПЛ".
Так, громадяни Республіки Конго - мати та троє її малолітніх дітей - прибули у Францію для отримання притулку. В очіуванні подання заяви про надання притулку, яке тривало близько трьох місяців, їх поселили у гуртожиток, який за державний кошт пропонував нічліг, вечерю і сніданок. Протягом дня заявниця та її молодша дочка не мали місця проживання, але двоє інших дітей відвідували дитячий садок, харчувалися у їдальні і мали змогу брати участь у позашкільних заходах, організованих комуною. У цей час заявники, які не мали статусу осіб, що вимагають притулку, не мали права на будь-яку матеріальну або фінансову допомогу держави.
Далі заявниця подала термінову заяву до адміністративного суду комуни, намагаючись отримати наказ стосовно того, щоб органам влади було доручено розглянути її запит про її прийняття як особи, яка вимагає притулку, надати їй тимчасовий дозвіл на перебування, і, наприкінці, вказати їй центр з прийому осіб, які вимагають притулку. Суддя, який розглядав термінові заяви, відхилив ці запити. В апеляції її заяву також було відхилено.
Як зазначили у ECHR.Ukrainian Aspect, ці умови заявниця вважала такими, що порушують ст. 3 Конвенції і звернулася до ЄСПЛ, обгрунтовуючи свою позицію тим, що житло, в якому вони були зобов’язані жити, було простим і непридатним для маленьких дітей.
Суд, проаналізувавши обставини справи, зробив висовок, що заявники мали можливість задовольнити свої основні потреби та органи влади Франції не були байдужими до їх долі. Суд окремо зважив на те, що заявники отримали допомогу від неурядових організацій (Restaurants du Coeur та Червоний Хрест), а також отримували фінансовану державою медичну допомогу.
З урахуванням цього, суд дійшов висновку, що рівень тяжкості, який необхідно було досягти для того, щоб їх ситуація підпадала під захист ст. 3 Конвенції, не був досягнутий. Відтак, ЄСПЛ констатував відсутність порушення цієї статті.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ можна ознайомитися тут.