Якщо держава відмовляється розслідувати можливий расистський мотив у проведенні поліцейської операції стосовно ромів, це може становити порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ відмовив ПЦУ у застосуванні тимчасових заходів щодо виселення з храмів у Криму".
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «R.R. і R.D. проти Словаччини» (заява № 20649/18), передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".
Зазначається, що під час поліцейської операції, у якій брали участь 63 службовця, на вулиці, де мешкає ромська громада, було затримано кілька осіб, в тому числі R.R. та R.D.
Зокрема, до затриманих застосовували електрошокери, кайданки, їх били палицями та ногами. Пізніше відповідні ушкодження підтвердили експертизи. Водночас, за даними протоколу, застосування сили поліція вважала правомірною, адже осіб підозрювали у порушенні громадського порядку та закидали опір під час доправлення до відділку поліції. Тож скарги про жорстоке поводження були відхилені і таке рішення підтримала прокуратура.
Припинення розслідування громадяни оскаржували в суді. Посилаючись на порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (заборона катування або нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження, заборона дискримінації, право на ефективний засіб судового захисту), вони стверджували, що справжньою метою операції була не розшук осіб та предметів, а помста за попередній інцидент киданням каменів в поліцейську машину та залякування їх громади задля зниження рівня злочинності. Розслідування також не було оперативним, ефективним та незалежним. Слідчі самостійно не перевіряли законність застосування до них примусових заходів. Також не виключеним був і расистський мотив.
Але зрештою Конституційний суд оголосив скарги неприйнятними. Було враховано обсяг та інтенсивність розслідування поліції під контролем прокуратури, його ефективність та незалежність. Суд також встановив, що твердження постраждалих про зловживання або не були встановлені, або відповідали законному використанню примусових заходів, а також те, що не було виявлено жодної дискримінації.
Так, R.R. та R.D. звернулися до Європейського суду з прав людини. Вони скаржились на порушення їх прав, зокрема, відповідно до статті 3 Конвенції, оскільки зазнали жорстокого поводження поліції, а держава не захистила їх від цього жорстокого поводження шляхом проведення ефективного розслідування у зв’язку з цим та можливих расистських мотивів. Відповідно до цього ж положення разом зі статтею 14 вони також скаржились на те, що їх ромська етнічна приналежність, а також те, що вони вважали інституційним расизмом у Словаччині, були вирішальними факторами для передбачуваного жорстокого поводження з ними та нездатністю провести належне розслідування цього жорстокого поводження.
Таким чином, суд у Страсбурзі констатував порушення ст. 3 Конвенції у зв’язку із нелюдським поводженням стосовно заявників та розслідуванням інциденту, порушення ст. 14 разом із ст. 3 - у зв’язку з відсутністю розслідування передбачуваної дискримінації в плануванні поліцейської операції. В решті скарги ЄСПЛ не побачив порушення конвенційних гарантій. Суд визначив, що 20 тис. євро кожному із заявників буде справедливою компенсацією завданої їм моральної шкоди.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі "R.R. і R.D. проти Словаччини" (заява № 20649/18) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, Кабмін підтримав законопроекти, які приводять положення законодавства України у відповідність до практики ЄСПЛ.