Європейський суд з прав людини відмовив Православній Церкві України у застосуванні тимчасових заходів в рамках ст. 39 регламенту суду для захисту їхніх храмів в Криму.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: держава іноді не може запобігти злочину, але завжди відповідальна за його розслідування".
Відповідне рішення ЄСПЛ виніс 1 вересня, передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".
Зазначається, що у липні 2019 року Арбітражним судом Криму було прийняте рішення про виселення громади Православної церкви України з Кафедрального собору Святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги в Сімферополі. Таке рішеня було ухвалене після того, як російська влада ініціювала провадження щодо припинення оренди Церквою приміщення Собору. Російська влада стверджувала, що Церква не мала права користуватися приміщенням, оскільки вона не зареєструвалась як юридична особа за російським законодавством.
Так, в листопаді 2019 року Євпаторійським міським судом було ухвалене рішення про знесення каплиці у м.Євпаторія. Рішення базувалося на аргументі російської влади про те, що каплиця побудована без дозволу місцевої влади.
Усі скарги Церкви на ці рішення були безуспішними, і рішення набрали законної сили 4 та 5 серпня 2020 року, коли Верховний суд Російської Федерації відмовився переглядати рішення нижчих судів.
Тоді Управління Кримської Єпархії Православної Церкви України звернулося до Європейського суду з прав людини, направивши два клопотання згідно з правилом 39 свого Регламенту про вжиття тимчасових заходів щодо припинення виселення громади Православної церкви України з Кафедрального собору Святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги в Сімферополі та знесення каплиці у м. Євпаторія.
Таким чином, отримавши інформацію від уряду РФ, ЄСПЛ вирішив відхилити клопотання через відсутність ризику серйозної та непоправної шкоди основного права, передбаченого Конвенцією.
Нагадаємо, ЄСПЛ указав на неефективність законодавчих механізмів боротьби із тривалістю судового провадження.