Коли держава прагне приструнити надто активних і незручних правозахисників, у хід можуть йти найрізноманітніші інструменти – від затримань і обшуків, до супроводження у туалет та дисциплінарного покарання їхніх адвокатів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: чи допустимий наклеп заради обгрунтування необхідності прийняття закону?".
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Юнусова та Юнусов проти Азербайджану" №. 2, (№ 68817/14), передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".
Зазначається, що в рамках кримінального провадження проти журналіста, якого звинувачували у шпигунстві, в аеропорту були затримані для допиту подружжя Юнусових, що працювали в Інституті миру та демократії - неурядовій організації, що опікувалася захистом прав громадян.
Жінці дозволили виїхати з країни після проведення обшуків в квартирі та офісі організації, а чоловіка доставили в лікарню з гіпертонією. У зв’язку із цим інцидентом подружжя відкрило ряд судових проваджень. Вони скаржилися на незаконність обшуку багажу та сумок в аеропорту, конфіскацію паспортів, обшуки квартири та офісу і позбавлення їх свободи. Вони також стверджували, що їх словесно ображали та погрожували зґвалтуванням під час супроводу в автомобілі з аеропорту, а також на те, що співробітник поліції наполягав на присутності під час відвідування першим заявником туалету в той час, коли проводився обшук в квартирі. Також правозахисники оскаржували заморожування їхніх банківських рахунків. Але суди або відхиляли, або відмовлялися приймати позови.
Згодом Юнусових заарештували та взяли під варту за звинуваченням у державній зраді та вчиненні інших злочинів (незаконна підприємницька діяльність, ухилення від сплати податків). Оскарження таких рішень також не мало успіху. Юнусови були визнані винними та засуджені до позбавлення волі. Пізніше вирок жінці був замінений на умовне позбавлення волі з випробувальним терміном, а чоловік звільнений через поганий стан здоров’я. Цей процес є предметом окремої заяви (№ 51984/19) до ЄСПЛ.
Зокрема, в рамках другої справи до ЄСПЛ Юнусови скаржилися на:
- незаконне позбавлення волі під час затримання в аеропорту без ефективного судового нагляду - ст. 5§1 та 4 (право на свободу та безпеку / право на прийняття судом рішення про затримання без зволікань);
- спільну заяву правоохоронних органів у ЗМІ про їхню кримінальну справу, що залишила сумнівів у тому, що вони скоїли злочини, в яких їх звинувачували - ст. 6 §2 (презумпція невинуватості);
- перевірку багажу в аеропорту та обшуки будинку та офісу, внаслідок яких були вилучені різні предмети та документи, в тому числі паспорти, а також перешкоджання виїзду з країни - ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя та житла) та ст. 2 Протоколу № 4 (свобода пересування);
- заморожуванням банківських рахунків - ст. 1 Протоколу № 1 (захист власності);
- відсутність ефективного засобу судового захисту для оскарження конфіскації їх паспортів, перешкоджання виїзду з країнита заморожування їх банківських рахунків - ст. 13 (право на ефективний засіб судового захисту);
Наприкінці, відповідно до статті 18 (застереження щодо використання обмежень прав) вони стверджували, що їхній арешт та досудове ув’язнення мало на меті покарання та примушування їх мовчати як правозахисників та активістів громадянського суспільства. Вони стверджували про порушення своїх прав відповідно до статті 34 (право на індивідуальне звернення), оскільки вони не могли зустрітися зі своїм адвокатом під час ув’язнення, оскільки він тимчасово був позбавлений права адвокатської практики під час дисциплінарного провадження проти нього.
Так, суд у Страсбурзі констатував порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:
- статті 5§1 - у зв’язку з позбавленням свободи заявників під час затримання в аеропорту;
- статті 5§1 - у зв’язку з відсутністю обґрунтованої підозри для арешту заявників та досудовим ув’язненням;
- статті 5§4
- статті 6§2
- статті 8 - у зв’язку з вторгненням до Юнусової в той час, коли вона була роздягнена в туалетній кімнаті;
- статті 8 - у зв’язку з обшуками та конфіскацією речей обох заявників;
- статті 1 Протоколу №1 - у зв’язку з заморожуванням банківських рахунків заявників без законної підстави;
- статті 13 разом зі статтею 1 Протоколу №1 та статті 2 Протоколу № 4
- статті 18 разом зі статтею 5 - у зв’язку з обмеженням свободи заявників;
- статті 34.
Враховуючи такий букет порушень, Європейський суд з прав людини присудив виплатити по 20000 євро кожному заявнику як відшкодування матеріальної і моральної шкоди та 11438 євро спільно - відшкодування видатків та витрат.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі "Юнусова та Юнусов проти Азербайджану" № 2, (№ 68817/14) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, ЄСПЛ підтвердив абсолют неупередженості суду. Навіть у справах з очевидним результатом.