У серпні 2011 року поліція м. Дрезден ухвалила рішення про збір ідентифікуючих даних P.N. (фото обличчя та тіла, в тому числі можливі татуювання, а також відбитки пальців та долонь), оскільки проти нього було відкрите кримінальне провадження і він мав попередню судимість. На думку поліції, такі заходи допомогли б розслідувати будь-які правопорушення в майбутньому.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: погане здоров’я та похилий вік, як підстави для звільнення злочинця від покарання".
Зазначається, що P.N. оскаржив таке рішення, але суд став на сторону правоохоронців, адже кримінально-процесуальний кодекс дозволяв збирати дані особи, якщо існувала можливість того, що вони можуть знадобитися для майбутнього розслідування. Таке правило поширювалося і на випадок, коли кримінальне провадження припинялося (що і мало місце у кримінальній справі проти P.N.).
Оскільки федеральний конституційний суд відмовився розглядати конституційну скаргу, а поліція вже зібрала дані, P.N. звернувся до Європейського суду з прав людини, передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".
Зокрема, він скаржився на те, що наказ поліції взяти в нього ідентифікуючі дані порушив його права, гарантовані статтею 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя, житла та листування) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Але Суд у Страсбурзі констатував відсутність порушення статті 8 Конвенції.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі "P.N. проти Німеччини" (заява № 74440/17) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ "Дроздова та партнери" Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, ВС опублікував черговий огляд практики ЄСПЛ.