Державний бюджет може недоотримати 2,6 млрд грн через несплату з різних причин порушниками правил дорожнього руху накладених на них адміністративних штрафів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Рахункова палата: За два роки підприємства Мінекономіки, отримали понад 11,7 млрд грн збитків"
Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати.
Про це свідчать результати аудиту ефективності виконання державними органами повноважень в частині контролю надходжень до державного бюджету адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Ще 1,1 млрд грн не надійшов до державного бюджету через закриття судами справ про адмінправопорушення та скасування постанов про накладення стягнення за результатами адміністративного та судового оскарження порушниками ПДР.
Аудит встановив, що середній рівень сплати адміністративних штрафів протягом 2018 року – І кварталу 2021 року, накладених поліцейськими підрозділами Департаменту патрульної поліції (ДПП) та реагування патрульної поліції (РПП) ГУНП, становив 81%, у той час, як за рішеннями судів – лише 22,4%.
Адміністративні штрафи, накладені судами, найгірше сплачували у 2018 році – у Чернігівській (13%), Дніпропетровській (12%), Донецькій (11%) областях та м. Києві (7%); у 2019 році – у Житомирській (12%), Донецькій (11%), Дніпропетровській (7%) областях та м. Києві (6%); у 2020 році – у Донецькій (12%), Запорізькій (11%), Житомирській (10%) та Дніпропетровській (4%) областях.
Протягом 2018–2020 років, у порівнянні з 2013–2015 роками, середній рівень сплати накладених адміністративних штрафів збільшився на 12,3% (з 68,7% до 81%), а за рішеннями судів навпаки зменшився у 2,5 раза (з 57% до 22,4%).
За інформацією Державної судової адміністрації (ДСА), від органів Нацполіції протягом 2018–2020 років до судів надійшло майже 880 тис. справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з яких 76,7 тис. справ (8,1%) повернено, у тому числі 62,5 тис. (81,5%) через неналежне оформлення.
Суди розглянули понад 790 тис. справ щодо 794 тис. осіб. Майже на 576 тис. осіб (72,8%) накладений адмінштраф на суму понад 2,9 млрд грн, з яких сплачено лише 517 млн грн (17,6%). Водночас суди закрили справи про адміністративні правопорушення відносно близько 204 тис. осіб. Майже по половині з них – через закінчення строків на момент розгляду справи, та щодо 39% – через відсутність події чи складу адмінправопорушення.
Крім того, 16,3 тис. осіб звільнили від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, по 4,3 тис. особам матеріали передано на розгляд громадської організації або трудового колективу, по 1,2 тис. осіб – органу досудового розслідування.
При цьому понад 55% закритих судами справ стосувалися порушень, передбачених частинами 1-4 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом особами, які перебувають у стані сп’яніння). Основна причина закриття – неявка на судове засідання порушників ПДР та тривала передача матеріалів між судом за місцем вчинення правопорушення та судом за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання порушника.
Аудитори наголошують, що МВС, Мін’юст, ДСА та Нацполіція досі не врегулювали питання обміну електронними документами у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Також не розроблений порядок взаємодії МВС з Мін’юстом (Державною виконавчою службою), ДСА та іншими органами влади щодо забезпечення контролю за надходженням адміністративних штрафів до бюджету. Не визначений державний орган, який координуватиме взаємодію центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і громадських організацій у цій сфері.
Внаслідок цього не покращена взаємодія системи фіксації адміністративних правопорушень в автоматичному режимі з автоматизованою системою виконавчого провадження. Це не дозволяє отримувати інформацію в електронному вигляді про сплачені штрафи на стадії примусового виконання рішення.
Своєю чергою, відсутність порядку взаємодії державних органів у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також не визначення державного органу, на який буде покладено координацію дій у цій сфері, значно ускладнює процес контролю за надходженнями адміністративних штрафів до державного бюджету.