Законодавець працює в турборежимі, щодня з’являються нові ініціативи, які наступного дня стають законами, з якими юристам потрібно буде працювати. ДБР, викривачі, НАБУ, Бюро фінансових розслідувань - своїми очікуваннями і спостереженнями щодо їхньої роботи поділилися експерти Asters на занятті у Правничій школі ЕВА-Asters 19 листопада 2019 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Подія тижня
Як було відомо раніше, 19 листопада (в день семінару) прокуратура припиняє функцію досудового розслідування щодо окремих злочинів, і всі незавершені розслідування мають бути передані до відповідних органів.
Проте, за словами Ореста Стасюка, радника Asters, з огляду на нещодавні зміни до законодавства, справи, підслідні НАБУ, можуть не передаватися органами прокуратури аж до початку роботи Офісу Генерального прокурора, який, як було анонсовано, почне роботу до Нового року. Коли це станеться на практиці – наразі не відомо. На думку Сергія Гребенюка, партнера Asters, вірогідно, в самому ДБР будуть створені спеціалізовані підрозділи, що розслідуватимуть окремі справи (наприклад, справи Майдану), а здійснювати процесуальне керівництво у цих справах буде Генеральна прокуратура.
Про ДБР
«Є суспільний запит на їхній перезапуск і наразі розглядається законопроект, який (у теперішній редакції) дозволить змінити голову ДБР. Водночас цим законопроектом планується розширити і повноваження голови ДБР», - зазначив пан Стасюк. За словами Сергія Гребенюка, у неодноразові згадки і публікацій у ЗМІ інформація про можливі порушення формують запит на зміни керівного складу ДБР.
Бюро фінансових розслідувань
Про створення цього органу мова йде вже три роки і наразі це питання знову підіймається. «Є відповідний профільний законопроект, який проходить читання у Верховній Раді, але до нього поки що більше питань, ніж відповідей. Поки що більш-менш зрозуміло, що існування податкової міліції не відновиться. Буде створено новий орган із відповідною компетенцією – найбільш вірогідно, що ним таки стане Бюро фінансових розслідувань. При цьому, поки що не вирішені питання про функціонал Національної поліції та СБУ у сфері економічних розслідувань», - зазначив пан Стасюк.
У свою чергу Сергій Гребенюк зазначив, що складається враження, що всі реформи, які проходять під гаслами зменшення тиску на бізнес, призводять до того, що з’являється ще більше перевіряючих органів, які мають повноваження перевірити бізнес. Таким чином, щодо економічних питань до бізнесу може прийти і Нацполіція, і СБУ, і Бюро фінансових розслідувань (у разі створення). Тобто з’являється більше перевіряючих, ніж працюючих, внаслідок чого бізнес витрачає більше часу на комунікацію з правоохоронними органами, ніж на розвиток самого бізнесу.
АРМА VS Мін’юст
«З огляду на новини щодо діяльності АРМА, які можемо повсякчас спостерігати, ті побоювання, які були у бізнесу, що орган стане інструментом перерозподілу майна через кримінальний процес, справдилися. У АРМА є два види можливостей - передавати майно в управління або його продавати. Коли АРМА продає майно, то виникають проблеми щодо того, що ціна значно занижена, а якщо АРМА передає щось в управління, то виникають питання стосовно того, кому майно передали і як цим майном керують», - прокоментував пан Стасюк.
За його словами, є приклади, де об’єкти продавалися в 10 чи 15 разів дешевше. Плюсом в даному випадку пан Гребенюк назвав те, що новий Міністр юстиції не оспорює той факт, що такі випадки були, і є певні сумніви щодо того, хто і на якому рівні сприяв рейдерству, в т.ч. АРМА і Мін’юст. Також Денис Малюська неодноразово запевняв, що з його появою в Міністерстві юстиції такого більше не буде. Це експерти оцінили як позитивні зміни.
Також є певні зрушення в боротьбі з рейдерством з залученням «чорних» реєстраторів. «Ще одна проблема виникла після “цифрової” реформи. Тоді стало складніше притягнути до відповідальності «чорних» реєстраторів, оскільки в них з’явилися різні рівні доступів, у т.ч. флешки, які є фактично не контрольованими. Це дозволяє їм вчиняти злочин, але відслідкувати, хто це зробив і коли, майже неможливо. Але якщо ти і знайдеш реєстратора, від імені якого здійснена ця реєстраційна дія, він може сказати, що в нього цю флешку вкрали і він ще не встиг написати заяву в поліцію. І ти нічого не можеш довести», - наголосив Сергій Гребенюк.
Тому пан Дума зробив висновок, що добре, що більшість реєстраторів комунальних підприємств просто відключили від реєстру.
ВАКС і тиск «очікувань» суспільства
Від ВАКС чекають оперативної роботи і швидкого та справедливого розгляду справ. Наразі суд виніс лише один вирок, але, порівнюючи строки, стало дійсно швидше - в Солом’янському суді справа розглядалася близько 19 місяців, ВАКС розглянув її приблизно за два місяці. «Хоча справа була проста (про декларування - прим. ред.), але різниця відчувається», - підкреслив пан Стасюк.
Після запуску ВАКС також були внесені зміни до законодавства - тепер немає можливості безкінечно зачитувати повний текст обвинувального акту. Це однозначно підвищить швидкість розгляду справ.
Ще одним цікавим аспектом є поведінка ВАКС у разі неявки захисника. У ВАКС з’явилася практика: якщо адвокат не з’явився в судове засідання, не маючи на це поважних причин, то, за словами пана Стасюка, щодо адвокатів можуть ініціювати дисциплінарні дії.
Аналізуючи матеріали у ЗМІ, можна побачити тенденцію політичного та суспільного тиску на ВАКС в очікуванні "посадок". Щодо цього пан Гребенюк зазначив, що не варто забувати, що ВАКС це орган правосуддя, а не частина каральної системи – тому дуже важливо щоб ВАКС не піддався цьому тиску, а все ж знаходив баланс на вагах правосуддя.
Викривачі чи "стукачі"
Закон України про викривачів корупції вже підписаний Президентом і почне діяти з Нового року. Що це таке і як це працює? За словами пана Гребенюка, подібний інструмент є в США, і він там дійсно працює. Але в Україні цей інструмент виписаний іншим чином, що, вірогідно, спотворить процес його реалізації.
У США:
- викривачем може бути особа, яка працює на підприємстві, в діях якого вона побачила порушення;
- коли в такої особи з’являються здогадки, вона починає збирати докази на підтвердження своїх підозр. Коли матеріалів достатньо, ця особа може прийти в державний орган і розповісти про те, що їй відомо;
- такий викривач може претендувати на винагороду у розмірі до 30% від суми, на яку оштрафують підприємство;
- держава отримує важливого свідка, унікальні докази і дає йому захист.
В Україні:
- викривачем може бути будь-хто;
- ця особа може відмовитися давати показання та у випадку анонімності не несе жодної відповідальності за надання завідомо неправдивої інформації.
У результаті можна писати анонімні кляузи, які правоохоронні органи мають розглядати. «У нас цей закон ламає конструкцію кримінального процесу. У нас анонімки не приймалися, щоб ніхто цим не зловживав. Цей закон дає можливість отримати державний імунітет без обґрунтованих на це підстав. Можна не називати себе і писати все, що хочеш», - прокоментував пан Гребенюк.
Комусь - плюс, комусь - мінус
Інколи через прискорене прийняття змін до законодавства виникають цікаві наслідки. Із умовно позитивного - взагалі виключена ст. 205 ККУ. «Логічно було б, якби цю статтю декриміналізували і перенесли до Кодексу про адміністративні правопорушення. Але цього не відбулося, тому наразі створення фіктивної компанії у нас ніяким чином не карається», - наголосив Віктор Дума.