Повномасштабна війна стала новим фактором впливу на рівень ділової активності та інвестиційного середовища в Україні. Так, інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у першій половині 2022 року впав на пів пункту та склав 2,17 бала з 5-ти можливих. Це значення – найнижче з 2013 року. Такі результати нового етапу експертного дослідження, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією, були презентовані 08.08.2022 на онлайн-зустрічі Асоціації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Модерувала захід виконавча директорка ЕВА Анна Дерев’янко. Вона нагадала, що пів року тому показник індексу становив 2,73 бала. Для порівняння, під час активної фази пандемії COVID-19 Індекс знижувався до 2,4 бала, а за часів Євромайдану – до 1,8 бала, що досі є найнижчим значенням за увесь час проведення дослідження.
«У поточній хвилі опитування взяли участь 102 директори найбільших міжнародних та українських компаній. Загалом оцінка інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс у десять разів – з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища цієї хвилі було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG-сфери», – зазначила Анна Дерев’янко.
Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін.
Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.
57% опитаних вважають, що інвестиції в Україну не будуть прибутковими і успішними, 31% вагаються з відповіддю і лише 12% переконані, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року.
Військова агресія росії проти України очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційний клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому – слабка судова система. Водночас негативний вплив СОVID-19 гендиректори оцінили як мінімальний та поставили на останнє місце у цьому списку. До негативних факторів респонденти також додали низьку купівельну спроможність, логістичні виклики, наявність тіньової економіки, пошкодження інфраструктури, міграцію робочої сили, ціни на паливо, нечітку процедуру мобілізації та валютні обмеження.
Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» із ЄС.
«Попри війну 91% компаній Асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО розповідають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше», – підсумувала результати дослідження модератор.
Генеральний директор BASF в Україні Тіберіу Діма зазначив, що представлений звіт дуже чітко відображає реальну ситуацію. «Протягом останніх місяців ми бачимо, що виробнича сфера відновлює свою роботу і хоче повернутися до воєнного рівня бізнесової активності. Звіт представляє позитивні фактори в інвестиційній привабливості України, серед яких отримання кандидатства у члени ЄС, податкові та митні знижки, транспортний безвіз. Проте залишилася корупція та слабкість судової системи, а це ті проблеми, які ззовні ніякий суб’єкт не вирішить. Введення валютних обмежень, що також стали перепоною для бізнесу, – зрозумілий вимушений крок для того, щоб тримати курс і економіку. Ця ситуація складна для України, і бізнес це розуміє», – зазначив спікер.
Також Тіберіу Діма відзначив, що компанія BASF продовжила свою діяльність під час війни: «У нас була перша фаза, яка полягала у захисті наших співробітників, переміщенні їх у безпечні регіони. Ми нікого не звільняли, платили допомогу та надали пільги, створили можливість для переміщення працівників всередині компанії. Коли ми вже звикли до ситуації, то продовжили вести свою діяльність повноцінно у нових реаліях. Наша компанія працює в агросекторі, тому вже у травні цього року ми організовували запити на виїзд у поля. На наступний рік ми плануємо кілька сценаріїв, найкращий з них – перемога України і закінчення війни. Ми вже затвердили бюджет, заходи в полях, спілкування з клієнтами. BASF планує все, як для нормального року».
Олексій Грінченко, генеральний директор AON Ukraine як найбільшого бізнесу у сфері страхування, зазначив, що у їхньому портфелі вже є певні покриті ризики, але компанія не може їх виплатити перестрахувальникам через воєнні дії. Така ситуація, наприклад, з аеропортами, які продовжують купувати страхування. Спікер відмітив, що у період з 4 лютого до 24 лютого у компанії збільшилася кількість клієнтів з різних сфер, серед яких найбільше представників сільського господарства, зеленої енергетики та морських портів. Зараз компанія підраховує їхні збитки. Олексій Грінченко переконаний, що має бути створений фонд гарантування, а Україна має надати конкретні рішення про те, скільки вона зможе виділити в такий фонд. Після цього можна залучати міжнародних партнерів, проводити діалог з ЄМБ, IFC тощо. «Без страхування інвестувати ніхто не буде. Для страхового ринку треба виправити ситуацію з валютними обмеженнями на індивідуальному рівні. Ми відтерміновували сплату внесків у валюті на 4 місяці, але більше вже чекати не можемо», – зауважив спікер. Гендиректор AON Ukraine додав, що окрім воєнного страхування попитом користується медичне страхування, зелені картки на транспорт, страхування пошкодженого майна, страхування перевезення серверної бази банків, страхування відповідальності керівника.
Керівник діяльності Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) Олена Волошина зазначила, що результати дослідження є очікуваними: «Україна втратила дуже багато, збитки інфраструктури, наприклад, становлять мінімум 600 тис. доларів. Сьогодні вся фінансова допомога переважно направляється на макростабільність, ЗСУ та соціальну підтримку. Варто зауважити, що приватний сектор не тільки продовжив свою роботу під час війни, не тільки утримав економіку в робочому режимі, а й з власних кишень зараз здійснює відновлення. Наша корпорація також не припинила своєї діяльності, ми надаємо підтримку сфері торгівлі, сільського господарства, імпортно-експортним операціям, заходам, пов’язаним з логістикою». IFC зосередила увагу на відбудові нової економіки країни, яка буде більш сталою, дружньою до довкілля та некорумпованою. Компанія посилено працює у напрямах харчової безпеки, енергетики, забезпечення продовольством, відновлення інфраструктури, зокрема сектору житлового будівництва. Спікер наголосила, що у фазі відбудови треба бути готовим поділяти спільні ризики.
Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова відзначила, що презентована оцінка інвестиційної привабливості перегукується з оцінкою ділової активності, яку проводить НБУ. За її словами, попри те, що більшість підприємств відновили роботу, багато з них працює на нижчих потужностях, певні галузі майже зупинили свою роботу, наприклад, цивільна авіація, туризм, нафтопереробка. Руйнування інфраструктури, логістики, зміна попиту, окуповані території, невизначеність подальших бойових дій не дають бізнесу можливості впевнено планувати свої кроки та складати інвестиційні плани. Знижується купівельна спроможність громадян. Близько третини підприємств планує зменшувати кількість працівників. «Проте, незважаючи на такі складнощі, бізнес адаптувався. Ми бачимо це з надходжень до бюджету, операцій експорту та імпорту. Змінюються пріоритети, багато підприємств переходять на державні замовлення, тобто економіка працює, а банківська система не зупинялася ні на день. Говорити ж про інвестиційні проєкти важко, хоча підприємства перелаштовують обладнання на більш ефективне з точки зору використання ресурсів. Відкриті порти дають надію на роботу аграрного сектору. Ми зафіксували курс і ввели низку обмежень на рух капіталу, щоб утримати економічну ситуацію. Ми можемо очікувати на рух експорту та допомогу партнерів, але у всьому іншому ми маємо розраховувати на власні ресурси. Обмеження є зрозумілими, очікуваними та дають можливість скоротити темпи витрачання міжнародних резервів», – пояснила Катерина Рожкова.
Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку, наголосив, що інвестувати у країну під час війни складно. Тому, наприклад, Райффайзен Банк функціонує на стабільних проєктах з невеликим відсотком нових інвестицій і, як правило, на кордонах з Україною. «Бізнес, який був фінансово потужний до війни, просить більше грошей, адже через інфляцію їм потрібно заповнювати свій капітал. Кредитний портфель станом на початок 2022 року збільшився на 5–6 %. Здебільшого зараз фінансується робочий капітал. Водночас постійна підтримка діалогу з учасниками ринку дозволяє дотримуватися фінансової дисципліни. За найоптимістичнішого сценарію, я думаю, що банківському сектору не треба буде багато ресурсу для відновлення», – зазначив Олександр Писарук. Він зауважив, що в НБУ, як і будь-якого центробанку, ніколи не було ідеальних інструментів, щоб підтримувати заходи, зручні для всіх учасників ринку. Спікер вважає, що потрібно розставляти пріоритети, зберігати баланс, а не фінансувати все за рахунок міжнародних партнерів. «Тому введення 10% податку на імпорт, мабуть, не найкраще рішення, але необхідне, щоб впоратися з ситуацією. Хоча остаточне рішення щодо цього ще не ухвалене, продовжується моніторинг ситуації, але його прийняття цілком реальне. Сучасними інструментами можуть послужити субсидійовані кредитні програми та програми поділу ризику», – додав голова правління банку.
