29.07.2021 р. Міністерство юстиції України презентувало моніторинговий звіт щодо аналізу мораторіїв та підготовку пропозицій стосовно їх зняття.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Міністр юстиції України Денис Малюська зазначив, що мораторії загалом перешкоджають зростанню ВВП України. Проте застосовуються внаслідок того, що держава одночасно є власником майна та регулятором в обличчі ВРУ і КМУ. Цей інструмент добре працює у короткостроковій перспективі, проте на далеку перспективу він закладає багато проблем. Мораторій наразі залишається зручним інструментом у питаннях, де існує державна власність та заборгованості. Що може бути ефективніше? Наприклад, швидка процедура банкрутства тих підприємств, що вже існують фактично лише на папері. Загалом, мораторій це складна штука, яка існує на перетині юриспруденції та економіки.
Заступник Голови Верховного Суду Богдан Львов, говорячи про мораторії, наголосив, що наразі їх у країні 24. Цей інструмент має використовуватися як хірургічний скальпель, а не будівельна кувалда. «Дійсно, мораторій має право на життя, проте лише у короткостроковій перспективі», – підкреслив Богдан Львов.
«Від початку перші рішення ЄСПЛ стосувалися застосування Україною мораторіїв. Адже часто-густо частину судових рішень зі стягнення заборгованості з державних та приватних підприємств неможливо реалізувати через ті чи інші мораторії. Тому з позиції практики ЄСПЛ мораторії є абсолютним злом», – зауважив Заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина
Також до вітального слова долучився Керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довидас Віткаускас.
Моніторинг мораторіїв на виконання судових рішень та застосування процедур банкрутства
Загальну частину дослідження презентував директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Олександр Олійник. «Сьогодні в Україні діє 13 мораторіїв у сфері примусового виконання рішень та 11 у сфері банкрутства. За своєю юридичною силою мораторій – це правовий акт регуляторного типу. Мораторії були запроваджені внаслідок окупації частини території, а також економіко-кризових явищ в окремих галузях економіки. За 2020 р. ми маємо понад 62 тис. виконавчих документів на більше ніж 150 млрд грн, що не можуть бути стягнуті через усі чинні мораторії», – наголосив спікер.
Державна експертка експертної групи з питань, суміжних з правосуддям, правових інститутів Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Наталія Покиньчереда представила перший блок дослідження, що стосується мораторіїв на примусове виконання рішень зі стягнення коштів з державних підприємств. Зокрема, він стосується таких мораторіїв:
- Мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, встановлений Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 р. Він запроваджувався до моменту покращення законодавства у сфері примусової реалізації майна державними підприємствами. З прийняттям Закону України «Про виконавче провадження» у 2016 р. ситуація змінилася на краще, а тому мораторій варто скасувати. Сьогодні в Парламенті вже існує законопроєкт щодо скасування цього мораторію.
- Мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, встановлений Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. Фактично мав бути скасований з 01.07.2021 р., але необхідне законодавство у сфері примусового виконавчого провадження щодо земельних ділянок.
- Мораторій на звернення стягнення майна громадян, переданого в забезпечення за споживчими кредитами в іноземній валюті, від 03.06.2014 р. Фактично він скасований, проте внаслідок колізій прийнятого законодавства не зрозуміло, коли він скасовується: з 21.07.2021 р. чи з 21.09.2021 р.
- Мораторій на задоволення вимог заставодержателя за рахунок предмета іпотеки, розташованого на території проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 р. Є лідером за кількістю невиконаних виконавчих документів на суму понад 76 млрд грн. Нещодавно було прийняте законодавство щодо окремих осіб на виконання ними кредитів під заставу майна.
- Мораторій на вчинення виконавчих дій у разі включення боржника до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 р. Сьогодні заборгованість за виконавчими документами сягає більше ніж 10 млрд грн.
- Мораторій на звернення стягнення на активи акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100% акцій якого належать державі від 20.12.2016 р. Наразі заборгованість УЗ складає лише 63 млн грн, що можна покрити завдяки прибутку, який суттєво перевищує борг. Тому мораторій може бути скасований.
- Мораторій на застосування заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017 р. Він мав діяти лише до 2019 р., проте був подовжений. Метою мораторію була модернізація шахт та їх подальша приватизація. Видобуток вугілля падає, а дотації в цю галузь зростають. Отже, стратегічна мета за цим мораторієм поки не досягнута.
- Мораторій на вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації від 18.01.2018 р. З 1000 підприємств малої приватизації кожне третє вважається збитковим, а лише кожне десяте з них веде хоча б якусь діяльність. Проте такі підприємства не можуть бути ліквідовані, ліквідовані через процедуру банкрутства. Мораторій лише гальмує процес ліквідації недіючих підприємств та приватизації діючих.
- Мораторій на звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання суб’єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, отриманих від міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проєктів (заходів) в Україні від 15.05.2018 р. Мораторій є безстроковим.
- Мораторій на застосування заходів примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта від 12.07.2018 р. Мораторій діє досі, а заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу сягає більше ніж 12 млн грн.
- Мораторій на дію арештів та заборон відчуження майна Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у виконавчих провадженнях від 22.11.2018 р., прийнятий у зв’язку з анексією Криму Російською Федерацією, оскільки більшість майна залишилася на території АРК.
- Мораторій на вчинення виконавчих дій щодо об’єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 р. Він був встановлений до 2022 р. Метою є збільшення інвестиційної діяльності, проте до сьогодні жодних інвестицій не було залучено.
- Мораторій на здійснення заходів примусового виконання рішень щодо оптового постачальника електричної енергії від 17.06.2020 р. Метою мораторію є повне погашення боргу, що утворилося на цьому ринку. Проте погашення боргу так і не відбулося, а тому пропонується поступове скасування мораторію.
Другий блок дослідження стосувався мораторіїв у сфері судових процедур банкрутства. Його представила Анна Філічова, державна експертка експертної групи з питань, суміжних з правосуддям, правових інститутів Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.
«Метою мораторію у цій сфері є збереження наявного майна, відновити платоспроможність державного підприємства та уникнути банкрутства. Проте держава не виділяє достатніх коштів для відновлення платоспроможності. Таким чином питання банкрутства лише відкладається. Тоді як банкрутство – це ринковий механізм звільнення ринку від неліквідних підприємств», – підкреслила спікер.
У цій сфері діють такі мораторії:
- Мораторій на відкриття провадження у справі про банкрутство Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, всіх підприємств на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, державних вугледобувних підприємств, державних підприємств трубопровідного транспорту, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», підприємств паливно-енергетичного комплексу, державного підприємства «Енергоринок».
- Мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються на борги, що утворилися на момент завершення приватизації, а також на порушення справ про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50% акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких було прийняте рішення про приватизацію, до її завершення, а також у разі прийняття рішення про завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.
- Мораторій на застосування судових процедур санації та ліквідації щодо державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації.
- Мораторій на застосування судових процедур санації та ліквідації щодо державних підприємств або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%.
Надалі спікери та учасники заходу мали можливість обговорити доцільність створення небюджетного фонду гарантування виконання рішень судів щодо підприємств, які перебувають під дією мораторіїв, внески до якого сплачуватимуться такими підприємствами, а також надання пропозицій до зняття (послаблення дії) мораторіїв на виконання судових рішень та застосування судових процедур банкрутства.