У Києві проходить новий форум ААУ - «A2B: Banking & Compliance», - присвячений обговоренню найактуальніших фінансово-банківських питань. У цьому році ААУ вирішила поєднати два формати проведення форуму - офлайн та онлайн. Генеральним партнером заходу виступила Amber Law Company.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед іншого, юристи, адвокати, правники, науковці та представники бізнесу, фінансового та банківського сектору, державних органів обговорюють питання правових наслідків порушення процедури податкових перевірок у практиці Верховного Суду, підводних каменів закону про фінансовий моніторинг, впровадження комплаєнс-функції в банку, застосування ризик-орієнтованого підходу під час встановлення/продовження ділових відносин з клієнтами, національних особливостей комплаєнсу і ідентифікації клієнта, сучасних змін у фінансовій, податковій та митній політиці України, кримінальної відповідальності за розкриття незадекларованих статків, практики антикорупційного суду тощо.
На початку заходу із вітальними словами виступили Ольга Дмитрієва, керуючий партнер «Дмитриева и партнеры», Зоя Ярош, президент ААУ, керуючий партнер АО «Marshaller Group», та Семен Ханін, керуючий партнер Amber Law Company.
«Банки сьогодні стали шлюзом для бізнесу, вони вирішують долю платежів, контрактів, ділових відносин. Відповідність - досить нове явище в банківській діяльності, моніторинг фінансів зазнав серйозних змін. Складність правил та вимог дещо схожа на складні математичні рівняння. Важливо отримати інформацію про першу руку безпосередньо від керівника відділу відповідності банків», - зазначила пані Дмитрієва.
«Працюючи та здійснюючи адвокатську діяльність, ми щоразу взаємодіємо із бізнесом та банками, і розуміємо, що маємо деякою мірою бути тим містком, який буде прокладено між сферами бізнесу та банками», - розповіла пані Ярош.
Перша сесія форуму стосувалася теми: «Compliance. Новий закон фінансового моніторингу. Підводні камені», модератором якої був Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «Amber Law Company». «Велика частина проблем завжди походить від непорозуміння. Бізнес (в першу чергу банківський) так спеціально організований, щоб офіцери комплаєнсу, керівники цих напрямків безпосередньо не спілкувалися з клієнтами. Багато хто може потім перешкодити офіцеру комплаєнсу спокійно приймати рішення, тому спілкування проходить через цілий ланцюг посередників, банківських менеджерів, які вже на свій розсуд передають те чи інше рішення (або його транслюють). Це породжує певне непорозуміння», - розповів пан Ханін.
Так, на тему: «Публічні особи в законодавстві України: еволюція та революція» виступив Олексій Бережний, член Правління, директор департаменту фінансового моніторингу АБ «УКРГАЗБАНК». Зокрема, національними публічними особами є особи, яким довірено або булj довіренj всередині країни значні політичні функції, наприклад, глави держав або урядів, відомі політики, старші урядові, судові або військові співробітники, старші керівники державних корпорацій, видатні діячі політичних партій.
При цьому практичними проблемами, на його думку, пов'язаними зі зменшенням ризиків для банків при обслуговуванні цих осіб, є:
- відсутність державного ІТ-ресурсу для автоматизації виявлення хоча б частини національних публічних осіб;
- багаторазове збільшення кількості публічних осіб;
- проблеми з підтвердженням джерела коштів новоявлених публічних осіб.
Про ризик-орієнтований підхід банку при ідентифікації і проведення операцій клієнтів в світлі прийняття закону №2179 розповіла Ольга Калюжна, керівник проектів та програм «Знай свого клієнта» АТ «ОТП Банк». За її словами, банк самостійно визначає критерії ризику з урахуванням:
- критеріїв ризику, встановлених НБУ (постанова НБУ №65 від 19.05.2020 р);
- типологічних досліджень та рекомендацій Державної служби фінансового моніторингу України;
- результатів національної оцінки ризиків.
(для перегляду натисніть на зображення)
«Хотілося б висловити надію, що при правильній побудові системи ризиків банків клієнти реального бізнесу не відчуватимуть додаткових труднощів при комунікації з банками», - зазначила пані Калюжна.
Водночас Володимир Дубєй, голова Правління «ТАСкомбанку», зазначив, що при ризико-орієнтованому підході увага фокусується на ризикових клієнтах (фіктивні підприємства, компанії-оболонки за межами України, схемні операції, невластиві операції на великі суми, публічні особи (PEPs)).
При цьому не в фокусі - реальний сектор бізнесу, операції, властиві діяльності, звичайні громадяни та низько ризиковані клієнти.
Із темою «Впровадження комплаєнс-функції в банку. Основні виклики та акценти» виступила Ірина Мудра, головний комплаєнс-офіцер ПАТ «ОЩАДБАНК». За її словами, зміни, що відбулися останнім часом у сфері регулювання фінансових послуг, спричинили виникнення жорстких регуляторних вимог до учасників фінансового ринку і власне виокремили функцію комплаєнс в окремий напрям, який є на стику корпоративного управління, управління ризиків та внутрішнього контролю. При цьому управління ризиків і комплаєнс є елементами цілісної корпоративної культури та є чинниками, які дають можливість бізнесу ефективно управляти своєю діяльністю, ресурсами та працівниками.
«Комплаєнс у банку - це в першу чергу сувора відповідність законам, нормативно-правовим актам регуляторів, ринкових стандартів, які мають вплив і застосовуються до цієї сфери діяльності. Тому створення комплаєнс-функції та комплаєнс-культури в банку є одним із основних чинників для подальшого розвитку банку, а також його виживання», - розповіла вона.
Крім цього, пані Мудра зазначила, що важливим у формуванні комплаєнс-культури є обізнаність працівників із етичними нормами і правилами поведінки і, звісно, їх безумовне дотримання, ефективний внутрішній контроль, прозорість бізнес-процесів, інформування про зловживання та попередження таких порушень.
Людмила Слободяник, директор департаменту комплаєнс АТ «Райффайзен Банк Аваль», виступила із темою «Compliance. Застосування ризик-орієнтованого підходу під час встановлення / продовження ділових відносин із клієнтами». Серед іншого, вона зазначила, що ризик-орієнтований підхід передбачає виявлення, оцінку та розуміння ризиків легалізації (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та вжиття заходів задля ефективної мінімізації цих ризиків.
Також пані Слободяник розповіла про фактори, що впливають на ризик клієнта:
- тип клієнта (фізична особа, ФОП, юридична особа, КВЕД, структура власності);
- географічний (країна народження, проживання, реєстрації);
- тип продукту (поточний рахунок, картковий, депозит, кредит);
- транзакції (платежі в країни високого ризику, динаміка транзакцій, значні обсяги готівкових операцій).
У свою чергу Андрій Сегал, магістр права, директор Amber Law Company, Голова комітету ААУ з валютного регулювання та інвестування, розповів про національні особливості процедури комплаєнсу і ідентифікації клієнта. «Головна задача, з якою ми зіткнулися, коли відкривали своїм клієнтам рахунки за кордоном, полягає в тому, що перше питання, яке задає банк, стосується центру життєвих інтересів компанії. Якщо центр життєвих інтересів компанії збігається з життєвим інтересом бенефіціара, то питань немає. Якщо він може пояснити, що за компанія, чим вона займається і для чого вона йому потрібна, то питань також немає», - зазначив він.
На його думку, надалі багато питань виникатимуть щодо закону про податкову амністію: «Як він буде працювати, які критерії допуску будуть до цього закону, скільки людей цим законом скористаються для того, щоб, як мінімум, у цю банківську систему увійшли гроші? На даний момент ми бачимо реально звичайний грошовий голод».