Війна спричинила падіння економіки України, а з цим і зростання безробіття серед населення. За офіційною інформацією Державної служби зайнятості, нині на одну вакансію претендує до 8 осіб. Тому Уряд запропонував механізм залучення всіх, хто тимчасово втратив роботу, до «Армії відновлення» країни через виконання ними суспільно корисних робіт, які будуть оплачені щонайменше на рівні мінімальної заробітної плати.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Третина опитаних МСБ планує вихід на міжнародний ринок"
Що таке «Армія відновлення»?
На сьогодні ми маємо дві армії: одна захищає Україну на фронті, інша - працює. І всі ті, хто своєю працею також наближають нашу Перемогу, складають “Армію відновлення”. Люди, які з різних причин залишились зараз без роботи, зможуть долучитись до цієї армії через виконання суспільно корисних робіт з відбудови країни. Причому оплата за такі роботи здійснюватиметься державою на рівні мінімальної зарплати, яка з жовтня складає 6700 грн.
Це не означає, що людина, яка прийшла до центру зайнятості, одразу буде залучена до таких робіт. Перші 30 днів в статусі безробітного їй шукають роботу за її спеціальністю. Лише якщо за цей час людині не вдалось знайти роботу, підходящою роботою для неї буде вважатися будь-яка, яка не потребує кваліфікації, професійної підготовки. Також такій людині можуть запропонувати роботу, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці.
І ключове слово тут - можуть. Тобто безробітних не обов’язково будуть залучати до таких робіт, адже кількість офіційно зареєстрованих в центрах зайнятості осіб складає близько 250 тисяч.
На сьогодні суспільно корисні роботи вже запроваджені в Сумській та Чернігівській областях. Так, в Сумській області на таких роботах працевлаштовано майже 400 безробітних, в Чернігівській області - 78.
Хто може бути залучений до суспільно корисних робіт?
До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану. Тому разом з офіційно зареєстрованими безробітними на таких роботах можуть працювати:
• незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
• працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
На які роботи можуть залучати безробітних?
Безробітні можуть бути залучені до виконання суспільно корисних робіт, які мають оборонний характер, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру. Це можуть бути як роботи, спрямовані на задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань та сил цивільного захисту, так і на забезпечення загальних потреб функціонування економіки та життєдіяльності населення. Зокрема, це може бути:
• облаштування та укріплення блок-постів, вирубка дерев для формування окопів;
• заготівля дров для військових та населення;
• розбір завалів та відновлення житлових будинків, інших приміщень, пошкоджених у результаті бойових дій;
• укріплення дамб;
• розчищення автомобільних доріг від завалів;
• розвантаження гуманітарної допомоги;
• облаштування підвальних приміщень у багатоповерхових будинках, школах під укриття;
• ремонтно-відновлювальні роботи у приміщеннях соціальної сфери;
• надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям літнього віку.
Варто зазначити, що це - орієнтовний перелік таких робіт, він залежить від потреб в конкретному регіоні. Досвід організації таких робіт в областях свідчить, що мова йде не лише про важку фізичну працю. Люди залучаються також до плетіння маскувальних сіток, фасування гуманітарної допомоги, приготування їжі військовим.
Наприклад в Сумській області людей залучають до укріплення дамб, розчищення узбережжя біля водойм та річок, заготівлю дров для населення, розвантаження гуманітарної допомоги, облаштування підвальних приміщень у багатоповерхових будинках, школах під укриття, ремонтно-відновлювальних робіт у приміщеннях соціальної сфери і т.і.
В Чернігівській області безробітних залучають до упорядкування, відновлення та благоустрою міст, ліквідації стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів. Також проводяться ремонтно-відновлювальні роботи, насамперед роботи, що виконуються на об'єктах забезпечення життєдіяльності.
Хто організовує такі роботи?
Організатором робіт має бути військове командування спільно з обласною військовою адміністрацією самостійно або з залученням органів виконавчої влади.
З учасниками таких робіт укладатимуться строкові трудові договори відповідно до Кодексу законів про працю України. Вони отримуватимуть оплату за роботу в розмірі не нижче мінімальної зарплати (6700 грн), що в багатьох випадках є вищим, ніж допомога з безробіття. При цьому місцева влада за рахунок коштів обласного бюджету може збільшити оплату за таку роботу - співфінансування може бути і 50% на 50%, і 60% на 40%. Виплата з фонду на випадок безробіття (6700 грн) - це гарантована частина оплати.
Чи можна відмовитись від таких робот?
Відповідно до статті 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
В той же час, згідно з Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, відмова від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану є підставою для припинення центром зайнятості реєстрації безробітного та відповідно скасування права отримання виплат за цим видом страхування.
Виплата допомоги по безробіттю призупиняється на період участі в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру або в умовах воєнного стану - у суспільно корисних роботах, і поновлюється після припинення участі безробітного у таких роботах.