У серпні понад 10 тис. користувачів OLX пройшли опитування щодо форми роботи під час карантину. 54% роботодавців перевели роботу своїх бізнесів на віддалену або частково віддалену зайнятість, і лише 18% працівників повернулися до звичних робочих місць під час адаптивного карантину.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Робота для студентів: працюючи віддалено, можна заробляти на 25% більше, ніж в офісі".
Дослідження показало, що вимога соціального дистанціювання внесла корективи в організацію офісної роботи - як для роботодавців, так і для працівників. При цьому з’явилися нові вимоги до організації робочого процесу для обох сторін.
Так, під час карантинних обмежень 54% компаній почали працювати віддалено або частково віддалено, а 46% не змінили формат роботи. При цьому 48% малого та 42% середнього бізнесу не змінювали організацію роботи з початком карантину, водночас серед великого цей відсоток становить 37%.
Деякі роботодавці оцінили роботу поза офісом - 23% хочуть, аби в їхніх компаніях і надалі працювали віддалено, 32% прагнуть поєднання віддаленої та офісної роботи. 45% хочуть повернутись до звичного формату організації праці.
У більшості карантинні обмеження не вплинули на заробітну плату - 57% роботодавців не зменшували оплату своїм працівникам під час карантину, і лише 7% розповіли, що мали скоротити її на більш ніж 50%.
Крім цього, в опитуванні роботодавці мали змогу обрати з переліку кілька найбільших переваг та недоліків нового формату праці. Найбільшим плюсом у віддаленій роботі власники бізнесу назвали зменшення витрат на оренду офісу та його утримання (53%). Також чимала кількість опитаних відзначає, що їм подобається новий цікавий формат роботи (31%). Ще 19% оцінили переваги наймати працівників з інших міст для роботи віддалено, а 17% відзначили більшу ефективність праці поза звичним форматом.
Серед моментів, що не сподобалися роботодавцям, - 49% розповіли про деякі обмеження у діяльності компанії (наприклад, труднощі з документообігом). 45% занепокоєні тим, що не можуть візуально слідкувати за роботою своїх працівників, а 34% - додатковою витратою сил на реорганізацію праці.
При цьому зі стартом карантинних обмежень формат організації роботи змінився у 60% працівників, а майже 8% опитаних втратили роботу. З тих, хто змінив формат праці, 28% почали працювати віддалено, ще приблизно 18% - частково віддалено, а 47% продовжили свою працю на звичному робочому місці. Існують також сфери, де працівники найчастіше говорили про зміну формату організації роботи - освіта (88% опитаних зазначили, що у них змінився формат зайнятості), туризм (80%), бари та ресторани (76%), банки та фінанси (69%), краса та спорт (67%).
Якщо ж говорити про заробіток працівників - у 53% він не змінився під час карантину. Майже 44% опитаних заявили про його зменшення, а ще 3% - про збільшення. З тих, у кого зменшилась заробітна плата, у чверті вона стала меншою на 50% або більше, ще у чверті - на 20-30%, і ще у чверті - на 10-20%. Водночас у респондентів, чий заробіток збільшився впродовж карантину, у 26% він став більшим на +50%, у 33% - на 10-20%.
Читайте також: "Фішинг - риболовля чи полювання за особистими даними: результати опитування".
(для перегляду натисніть на зображення)
Також помітна залежність між переходом на віддалену роботу та заробітною платою. Половина респондентів (51%), які змінили формат праці, зазнали зменшення доходу. Водночас 31% з тих, хто не переходив на віддалену зайнятість, відмітили урізання заробітку. Так, найбільша частина опитаних чоловіків (28%) розповіли, що впродовж карантину їхня заробітна плата зменшилась на 10-20%, хоча така ж (28%) кількість жінок заявила про скорочення оплати праці на 50% і більше.
При цьому існують сфери, у яких найбільш помітне скорочення заробітних плат - серед них туризм і розваги (82% відмічають падіння заробітку), краса та спорт (77%), бари та ресторани (66%), нерухомість (59%) і торгівля (57%).
Респонденти розповіли, що під час адаптивної фази карантину (червень-серпень) лише 18% повернулися на своє звичне робоче місце, ще 9% почали частково на ньому працювати. З тих, хто перейшов на віддалений формат, влітку більша частина опитаних (55%) продовжили так працювати, а 29% повернулися на звичне робоче місце. Одночасно серед тих, хто тільки частково працював віддалено, ці цифри становлять 46% та 31% відповідно. З тих, хто працював з офісу в активну фазу карантину, майже всі (96%) продовжили це робити і під час його адаптивного продовження.
Як зазначається, половина респондентів (52%) не мала труднощів з переходом на віддалену роботу, ще 26% знадобився певний час, аби звикнути. Кожному ж п’ятому було важко пристосуватись до нового формату. При цьому у понад половини респондентів (56%) перехід на віддалену роботу не вплинув на ефективність; 31% опитаних почали працювати менш ефективно, і лише 13% помітили, що віддалена зайнятість сприяє більшій плідності роботи.
24% респондентів віддалена робота не подобається, а ось 23%, навпаки, подобається у ній все. Але все ж є найбільш вагомі аргументи "за" та "проти" віддаленої роботи, які працівники обрали серед переліку запропонованих варіантів.
Переваги:
- можливість економити час на дорогу на роботу - 59%;
- можливість самостійно розподіляти робочий час - 54%;
- можливість працювати з будь-якої точки - 46%.
Недоліки:
- відволікання від роботи через побутові фактори - 45%;
- нестача живого спілкування - 42%.
(для перегляду натисніть на зображення)
Загалом реорганізація праці сподобалась працівникам - понад половина (58%) респондентів не проти і надалі працювати віддалено, при чому 26% готові робити це в нинішньому форматі, понад 30% - з певними корективами, а 2% навіть хочуть змінити роботу, щоб постійно працювати віддалено.
Читайте також: "53% пошукачів шукають вакансії, не розміщуючи резюме".
Як зазначається, роботодавцям слід краще піклуватися про перехід своїх підлеглих на роботу з дому. Половині опитаних працівників роботодавці не допомагали з переходом на віддалену роботу впродовж старту карантину, вони організовували все самостійно. 14% відповіли, що роботодавці забезпечили їх необхідними інструментами, а у 33% вони слідкували, аби всім працівникам було зрозуміло, як нині відбуваються робочі процеси.