8 грудня у відеоформаті відбувся круглий стіл на тему: «25 років імплементації Європейської конвенції з прав людини: досягнення та майбутні виклики (судовий вимір)». Захід був організований Національною школою суддів України спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Учасниками заходу були судді Верховного Суду, судді місцевих та апеляційних судів, помічники суддів, представники національних органів влади України, а також представники та експерти Ради Європи.
Зокрема, учасники обговорили питання досягнення українського судочинства у впровадженні стандартів Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) з моменту її ратифікації у 1997 році та нові тенденції практики українських судів у контексті прав, гарантованих ЄКПЛ. Модераторкою круглого столу виступала менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» Ірина Кушнір.
Зі вступним словом виступив ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, який нагадав, що 17 липня 1997 р. Верховна Рада України проголосувала за ратифікацію Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. «Це був надзвичайно важливий етап формування в цілому правової системи України, зокрема для приєднання України до європейської цивілізаційної правової спадщини. Поза всяким сумнівом це справило значний вплив на формування і судової практики в нашій країні», – сказав він.
За словами Миколи Оніщука, Конвенція займає центральне місце в європейській конвенційній спадщині. Це стосується не лише предмету Конвенції, а також створення унікального механізму її виконання – створення та діяльності Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Також ректор зазначив, що застосування Конвенції та практики ЄСПЛ в Україні пройшли шлях від незнання та несприйняття багатьох положень до визнання Конвенції та практики ЄСПЛ джерелом права.
Голова Верховного Суду Всеволод Князєв подякував за організацію круглого столу та зазначив, що у 2022 році вже було декілька нагод поспілкуватися щодо питань, пов’язаних із застосуванням Конвенції та практики ЄСПЛ. «Неодноразово підкреслювали зв'язок Конвенції та цінностей, які Україна захищає в цій війні як для свої громадян, так і громадян усієї Європи. Поруч із захистом цих цінностей паралельно здійснюється пошук механізмів, які б дозволили притягти винних у цій війні до відповідальності, забезпечивши тим самим фундаментальний принцип невідворотності покарання», – заявив голова ВС.
На його переконання, останнім часом більших масштабів набуває взаємна рецепція підходів ЄСПЛ та Суду ЄС. «Більше уваги приділяється пошуку європейського консенсусу в тих чи інших правових питаннях. У деяких підходах можуть бути розбіжності – і не завжди самі правові доктрини різних європейських держав повною мірою узгоджуються. Однак такі відмінності не мають і не можуть мати принципового характеру – якраз у засадничих питаннях існує цілковитий консенсус», – зазначив Князєв, додавши, що бачить більший попит українських суддів на пошук відповідей на складні запитання в практиці ЄСПЛ.
Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко розповіла, що Україна займає третє місце серед держав-учасниць Ради Європи за кількістю звернень до ЄСПЛ. За її словами, на кінець жовтня 2022 року за оновленою статистикою є 10 750 заяв проти України, які очікують свого розгляду.
«Нас випереджують лише дві країни – це Туреччина, яка має майже 20 тис. заяв, та росія з 17 050 заявами. Така кількість заяв, які подаються до Європейського суду проти України, з одного боку свідчать про позитивну тенденцію щодо того, що громадяни України більше усвідомлюють і на практиці реалізують можливості захисту прав і своїх свобод за допомогою конвенційного механізму, але і демонструє негативний момент – наявні національні засоби захисту прав людини недостатньо ефективні», – розповіла пані Сокоренко.
Також вона зазначила, що Україна активно виконує рішення ЄСПЛ. Так, станом на 6 грудня Комітет міністрів Ради Європи завершив здійснення нагляду за 1265 рішеннями проти України, а ще 711 рішень перебувають під його наглядом як не виконані. При цьому навіть за період повномасштабного вторгнення росії було закрито 56 рішень; зараз очікується закриття ще кількох справ.
Про практику ЄСПЛ у контексті збройного конфлікту розповів суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський. Він уточнив, що станом на 1 грудня є 10 590 справ проти України, з яких 8450 пов’язані з війною. «Переважна більшість – понад 6000 – це справи, подані проти України, а біля тисячі – проти України та іншої держави (зрозуміло, що росії)… Тобто переважна більшість того, що перебуває в ЄСПЛ, стосується війни. Це майже повністю (за винятком кількох сотень справ) ті справи, які стосуються агресії росії у 2014 році», – розповів Гнатовський.
Суддя Європейського суду з прав людини (2009-2022) Ганна Юдківська виступила з темою: «Два десятиліття під юрисдикцією Суду. Роздуми «національного» судді». За її словами, багато питань і проблем, які були адресовані ЄСПЛ у так званих «пілотних рішеннях», і досі залишаються невирішеними або не до кінця вирішеними. «Мораторій на землю також очікує на рішення втілення з боку нашої законодавчої гілки влади вимог Європейського суду, перегляд системи довічного ув’язнення, умови тримання під вартою тощо», – розповіла вона.
Про імплементацію практики ЄСПЛ на національному рівні розповів заступник секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи, старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Дмитро Третьяков. Він зазначив, що в судах Конвенції відводиться ключова роль, зокрема, в захисті прав людини – це стосується не лише розгляду справ щодо цивільних прав та обов’язків чи кримінального звинувачення: «Суди також здійснюють контроль за обмеженням будь-яких прав, які гарантовані Конвенцією, надаючи згоду на тримання під вартою, проведення обшуків тощо. Крім того, суди, звісно, виступають за свободу захисту прав людини на національному рівні, а незалежність національних судів гарантується також завдяки їх змозі звернутися до ЄСПЛ за захистом своїх прав».
З темою: «Причини неодноразових порушень Україною статті 6 ЄКПЛ: цивільний аспект» виступив юрист Європейського суду з прав людини Тарас Вавринчук. «Стаття 6, по суті, уособлює невід’ємний процесуальний аспект верховенства права як основоположного принципу будь-якого демократичного суспільства. Саме ця норма покликана гарантувати справедливий судовий захист індивідуальних прав від свавільного чи неправового втручання», – розповів він.
Начальниця відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України Тетяна Фулей поділилася практикою ЄСПЛ. Вона нагадала, що стаття 14 Конвенції і практика за цією статтею для України залишається доволі актуальною, оскільки є немало справ, де суд констатував порушення цієї статті.
Практикою Верховного Суду по застосуванню Європейської конвенції з прав людини поділився і суддя ВС Аркадій Бущенко. За його словами, Україна й досі перебуває на початку шляху до впровадження стандартів і норм, які закладені в Європейській конвенції, які пропонує ЄСПЛ: «Це ускладнюється тим, що практика ЄСПЛ також змінюється, збагачується та пристосовується до умов, тому ми далекі від фіналу нашої з вами роботи в цьому напрямку».