12 червня 2025 року Асоціація правників України онлайн провела перший день II Інвестиційного форуму – провідного майданчика для обговорення інвестиційних можливостей та викликів, що стоять перед Україною в умовах євроінтеграції та відбудови економіки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Фокус цьогорічного форуму – залучення міжнародних інвесторів, розвиток стратегічних галузей та правове забезпечення бізнесу. Окрему увагу на заході приділять питанням цифровізації, регуляторним змінам, впливу євроінтеграційних процесів на економіку країни.
На початку заходу з вітальними словами виступили Микола Стеценко, президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM, Олена Вішнар Маліновська, заступниця директора Української служби Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства, а також Григорій Овчаренко, директор з управління локальними активами Інвестиційної групи ICU.
За словами пані Вішнар Маліновської, ЄС залишається найсильнішим і найнадійнішим партнером України в ці часи. Вона зазначила, що бізнес-клімат залежить від того, які норми ухвалить Україна у зв’язку зі своїм вступом до ЄС: «Ми сподіваємося, що країна, яка хоче стати членом ЄС, хоче взяти на себе зобов’язання, які на себе бере країна-член ЄС, щоб відповідати європейським нормам. Ви часто чуєте про регуляторні норми, але я хочу сказати про значні зусилля останніми роками, щоб їх спростити. Ми достатньо чутливі до всіх голосів, які йдуть від бізнесу, й хочемо підкреслити, що якісь правила заважають бізнесу, то їх полегшують. З іншого боку, з державного погляду ми дуже уважно дивимося, щоб було верховенство права, запроваджувалися антикорупційні політики, щоб законодавство дійсно впроваджувалося й реалізувалося на практиці. Щоб скарги від бізнесу та громадян оброблялися – це дуже важливо для довгострокової стабільності для кожного бізнесу».
Григорій Овчаренко зазначив, що Україна наразі переживає надзвичайні виклики, однак продовжує демонструвати силу. На його думку, інвесторам потрібна передбачуваність та узгодженість із міжнародними стандартами; не лише фізична, а й фінансова безпека (щоб інвестиції лише зростали); прозорі партнери на місцях, які могли б надати інвесторам певну «навігацію».
«Ми хочемо прибрати застарілі обмеження й впровадити системи, що підтримуватимуть інновації, мати закони, які казали б світу: «Ми боремося не лише для виживання, а й будуємо економіку для перемоги»», – сказав він.
Питання економіки
Перша сесія заходу стосувалася стану економіки України та перспектив інвестування. Її модерував Домінік Сандерс, консультант із корпоративних питань Addleshaw Goddard.
У фокусі сесії були такі питання:
- Які іноземні інвестиції є реалістичними в період до припинення вогню?
- Які сектори є найбільш привабливими та ймовірними для іноземних інвестицій?
- Які юрисдикції є найбільш ймовірними джерелами іноземних інвестицій?
- Які регіони є найбільш привабливими? Створення бізнес-парків допоможе з інфраструктурою та безпекою, але як можна поширити переваги бізнес-парків за межі безпечних регіонів та центрів, якщо це взагалі можливо?
- Які законодавчі обмеження в Україні необхідно усунути, щоб стимулювати іноземні інвестиції? Як це узгоджується з процесом/переговорами про вступ до ЄС?
- До безпечного відкриття цивільного повітряного простору, які покращення у сфері транскордонних подорожей і транспорту необхідні для заохочення іноземних інвесторів?
- Презентація економічних прогнозів від Інвестиційної групи ICU.
Олександр Мельниченко, в.о. виконавчого директора урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest, розповів про діяльність державної установи, а також про наявні великі проєкти.
На його думку, в Україні є величезний потенціал для інвестицій, стратегічне географічне розташування між Європою та Азією, швидка цифровізація, інвестиційні стимули (включно з податковими пільгами), механізми державної компенсації, конкурентоспроможні податкові ставки, висококваліфікована робоча сила, багаті сировинні та матеріальні ресурси, доступні ціни та страхування інвестиційних ризиків.
Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, розповів, що наразі відбувається з економікою України, та поділився негативними та позитивними прогнозами. За його словами, видно, що економіка в Україні різко сповільнилася з III кварталу 2024 року.
Він розповів, що відновлення економіки відбувається переважно за рахунок приватного споживання домогосподарств. Водночас державний сектор відіграє значну роль в економіці через високі воєнні витрати.
«Фіскальна консолідація є основним гальмом економічного зростання. Ми очікуємо, що у 2025 році видатки ВВП зростуть менш ніж на 3%. Водночас дисбаланси зовнішніх рахунків залишатимуться величезними в найближчі роки. Вони залишаються безпрецедентними і становлять великий ризик для економіки України, якщо зовнішня фінансова допомога суттєво скоротиться в майбутньому», – вказав він.
Експерт також торкнувся фіскальних питань, вказавши, що зменшення зовнішньої фінансової допомоги змушує уряд продовжувати поступову фіскальну консолідацію, а припущення МВФ щодо скорочення дефіциту держбюджету вдвічі до близько 10% ВВП у 2026 році не відповідає дійсності. За його словами, Україна продовжує стикатися з багатьма викликами й потребує більшого пакету зовнішньої допомоги, щоб протриматися до 2026 року.
Димитар Богов, регіональний провідний економіст з питань Східної Європи та Кавказу ЄБРР, вказав, що післявоєнне відновлення України буде складним і відповідальним завданням. На його думку, багато чого залежатиме спочатку від потенційного припинення вогню, а також від того, що буде далі, які гарантії безпеки отримає Україна тощо.
За словами економіста, потреби України у відновленні та реконструкції оцінюються у 524 млрд доларів США впродовж 10 років. Так, 22% цієї суми припадає на комерційний сектор, де інвестиції мають надходити з приватного сектору. Також прямі іноземні інвестиції можуть відіграти важливу роль.
Водночас 16% із цієї суми припадає на житловий сектор, де приватний сектор може відігравати значну роль за умови доступу до банківського фінансування. Потреба в соціальному житлі може бути задоволена за рахунок донорських програм.
Крім цього, пан Богов вказав, що 13% із цієї суми стосуватимуться питань енергетики та видобувних галузей, де домінують державні підприємства та великі приватні корпорації, 15% – побудови транспортної інфраструктури (дороги, залізниці, мости, порти та аеропорти). Решта суми припадає на такі сектори, як охорона здоров'я, освіта, розмінування, де інвестиції будуть переважно фінансуватися урядом та міжнародними донорами. Проте є сфери, які підходять для приватних інвестицій (наприклад, водопостачання та муніципальна інфраструктура).
Які важливі питання виникнуть у майбутньому та на що потрібно звернути увагу? Економіст виділив, зокрема, такі моменти:
1. Реконструкція житлового фонду в Україні (потрібно буде забезпечити міжнародне донорське фінансування для базової реконструкції, відбудови пошкодженого житла; забезпечити доступне банківське іпотечне кредитування; застосовувати максимально можливі принципи енергоефективності).
2. Відновлення людського капіталу та побудова інклюзивного суспільства. Тут важливими є реінтеграція ветеранів війни до робочої сили; надання терапевтичної та консультативної підтримки ветеранам; створення умов для виходу на ринок праці одиноких батьків; перекваліфікація та залучення до ринку праці людей з інвалідністю; створення рівних можливостей для доступу до освіти.
3. Зміцнення капіталу банків. Зокрема, важливими є питання зміцнення фінансового сектору шляхом рекапіталізації банків, що відіграватиме вирішальну роль у забезпеченні притоку внутрішніх фінансових ресурсів до зусиль із відновлення. За словами Димитара Богова, прогрес у цьому напрямі може бути швидким, якщо заздалегідь провести підготовчу роботу (фінансова діагностика, аналіз якості активів тощо).
4. Питання приватизації. Експерт вказав, що приватизація може супроводжувати рекапіталізацію, оскільки державні банки, ймовірно, будуть основними отримувачами нового капіталу. Водночас іноземні банки можуть відігравати вирішальну роль на етапі реконструкції, залучаючи зовнішнє фінансування та іноземних інвесторів.
Також на панелі з презентацією щодо імпакт-інвестицій в Україну через UNITED24 виступила Аліна Мартинишин, керівниця відділу корпоративного партнерства UNITED24. Вона розповіла, що платформа працює вже три роки (і за цей час надійшла допомога від 120 країн); про 26 амбасадорів, партнерів, а також роботу платформи.
Бізнес та інвестиції
Другу сесію «Doing business in Ukraine» модерувала Оляна Гордієнко, радниця з корпоративного управління Інвестиційної групи ICU.
Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM Микола Стеценко виступив на тему інвестицій у приватний та венчурний капітал та акціонерні угоди. Він зазначив, що українська правова система наразі достатньо (в багатьох аспектах) згармонізована з європейським законодавством.
За його словами, має бути 8-10 ключових вимог для прямих інвестицій: трудові та природні ресурси, кадри, логістика, достатньо низьке оподаткування, стабільне регуляторне середовище, якомога менше втручання держави, дешеві кредити та відповідні правові норми. Якщо дивитися на ці вимоги, то в Україні, зазначив президент АПУ, є багато природних ресурсів, достатньо розгалужена транспортна система авто- та залізничних доріг, стабільна система оподаткування, хоча й зменшилася ліцензійна діяльність.
Він зазначив, що існує багато російської пропаганди щодо того, як важко вести бізнес в Україні: «Створити компанію в Україні з мінімальним пакетом документів – це буквально день. Багато людей кажуть, що в нас приватна власність незахищена, однак насправді в Україні одна з найкращих систем державних реєстрів, які покривають нерухомість. Є корпоративні, судові реєстри. А IT-спеціалісти є також одними з найкращих у світі».
Микола Стеценко також вказав, що в корпоративному секторі Україна зробила значну роботу, щоб покращити законодавчі акти, які контролюють ТОВ.
Марʼяна Марчук, радниця Baker McKenzie Ukraine, виступила щодо питань трудового права та кадрових викликів (серед яких є нестача робочої сили через повномасштабну війну). За її словами, українське законодавство наразі адаптоване не лише до світової економіки, а й до воєнних умов: «Загалом український трудовий ресурс є освіченим та підприємницьким… Важливо, що люди не бояться роботи. Тут дуже просто працювати, всі питання вирішуються. Наше трудове законодавство передбачає, що потрібно укласти гарний трудовий договір з описом посадових обов’язків, мати політику компанії, договір українською мовою, всі необхідні реквізити. Це не є унікальним для України, оскільки працює в більшості країн».
Ігор Олехов, партнер CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, зазначив, що українська фінансова система дуже добре пережила перший рік повномасштабної війни: «Далі ми побачили, що банківська та фінансова системи показали свою стійкість, курс гривні відносно іноземних валют залишався стабільним. Банки контролюють ситуацію, впроваджують різні механізми щодо захисту фінансових і банківських систем. Є поступова лібералізація різних угод для того, щоб залучати іноземний капітал до України. Очевидно, що багато людей незадоволені певними обмеженнями, оскільки ми ввели мораторій на значну кількість платежів. Однак багато обмежень було знято, щоб можна було інвестувати й щоб був приплив фінансів».
Віталій Оджиковський, партнер Sayenko Kharenko, торкнувся питання податкових реформ. За його словами, багато компаній усвідомлюють нинішню ситуацію в Україні й розуміють, що тут можна працювати, хоча є проблема із захистом та безпекою: «Але це час, коли можна розширювати ринок. Українці активні й налаштовані на бізнес».
Завтра, 13.06.2025, відбудеться другий день заходу в режимі офлайн. Детальніше з програмою можна ознайомитися за посиланням.