«Найкраща інвестиція сьогодні — це підтримка стійкості держави»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Війна, економічна нестабільність і складне регуляторне середовище створюють для українського бізнесу унікальний ландшафт викликів, що давно стали полем боротьби за виживання, стабільність і розвиток. Якщо раніше основним головним болем підприємців була податкова служба, то тепер до цього списку додалися: військовий облік, статуси критичності та безліч інших бюрократичних процедур. Попри це, українська економіка демонструє дивовижну стійкість. У цій статті викладено актуальне бачення інвестиційного клімату, проблем оподаткування і правоохоронної системи та ключових стратегій, які можуть допомогти бізнесу розвиватися у 2025 році.
Економічні показники: цифри, які дивують
Очікується, що номінальний ВВП України до кінця 2025 року досягне 213–215 млрд доларів. Це більше, ніж у довоєнному 2021-му, коли цей показник становив близько 200 млрд доларів. Звісно, частину цього зростання забезпечують зовнішні гранти і допомога від міжнародних партнерів, але факт залишається фактом — економіка не просто вижила, а й показує позитивну динаміку.
Особливо вражаючими є результати в аграрному секторі. Цього року Україна досягла рекордних показників урожаю, попри тимчасову окупацію частини територій. Очікується збільшення врожаю на 11–15% порівняно з минулими роками. Це свідчить про неймовірну адаптивність українських аграріїв.
Роздрібна торгівля також повернулася до довоєнних показників — 4,5 млрд доларів на місяць. Ритейлери не лише відновили звичайні продажі, а й активно розвивають сервісні послуги: доставку, додаткові опції обслуговування клієнтів.
Ці цифри вселяють оптимізм, але чи відображають вони реальний стан справ у бізнесі? Щоб це зрозуміти, варто звернутися до структури економіки та настроїв бізнесу.
Трансформація економічної структури
Цікавою тенденцією є зміна структури української економіки. Якщо раніше ми були переважно сировинною країною, то тепер 60% внутрішнього виробництва становлять послуги. Це свідчить про перехід до більш «вишуканого» сегмента економіки.
Однак Уряд, схоже, не врахував цієї трансформації. Замість підтримки сфери послуг спостерігаємо протилежну тенденцію. Наприклад, для ФОП другої групи встановлені обмеження на надання послуг платникам загальної системи оподаткування, тоді як продаж товарів дозволений без обмежень. Ця невідповідність між економічними реаліями та державною політикою безпосередньо впливає на настрої бізнесу, які залишаються стриманими.
Настрої бізнесу: між оптимізмом і реальністю
Національний банк України регулярно проводить заміри ділової активності, і результати далекі від ейфорії. Настрої бізнесу коливаються залежно від геополітичних подій, але загалом залишаються стриманими. Велика частина підприємців через податкові та законодавчі нововведення не планує повністю виходити з тіні. Це означає, що значна частка господарських операцій продовжує здійснюватися готівкою — «по-чорному», як кажуть у народі. Ця недовіра посилюється проблемами в оподаткуванні, які залишаються ключовим викликом для підприємців.
Податкова служба: старі проблеми в новій упаковці
Парадоксально, але попри перевиконання всіх планів надходжень до бюджету і значний рівень міжнародної допомоги, бізнес продовжує потерпати від зловживань податкової служби. За даними бізнес-омбудсмена, серед топскарг українського бізнесу податкова посідає перше місце.
Щоб отримати законне відшкодування ПДВ, підприємцям доводиться «домовлятися» про камеральні перевірки. Хіба що ви маєте підтримку впливових бізнес-організацій на кшталт Спілки українських підприємців.
Продовжує існувати проблема масового блокування з невідомих причин податкових накладних. Бізнес змушений місяцями розблоковувати їх через суди, що значно ускладнює бізнес-процеси. Навіть банальна реєстрація таблиці кодів УКТЗЕД перетворюється на справжнє випробування.
Найбільше від блокувань страждають агровиробники — саме той сектор, який показує найкращі фінансові результати. Це має об’єктивні причини: агросектор справді зловживав отриманням бюджетного відшкодування ПДВ, а зараз ще й з’явилися нові можливості для зловживань в експортних операціях. Податковий тиск — це не єдина перешкода. Проблеми з правоохоронними органами додають ще більше напруги.
Правоохоронна система: тиск продовжується
Хоча кричущих зловживань стало менше завдяки новим інструментам контролю, проблеми залишаються. При найменшій помилці або навіть підозрі на помилку прокурори «роздувають галас», проводять показові обшуки, відкривають кримінальні провадження.
Характерно, що більшість таких справ не доводиться до обвинувальних вироків через відсутність складу злочину. Але бізнес роками відчуває тиск, поки справа не закриється.
Новий виклик: військовий облік
До традиційних проблем із податковою додався ще один важіль тиску — військовий облік. Отримання статусу критично важливого підприємства, перевірки дотримання правил військового обліку стали мейнстрімом.
Окрім податкової, з’явилися додаткові структури в межах Міністерства оборони України, місцеві адміністрації та профільні міністерства, які або зловживають при видачі статусу критично важливого підприємства, або розглядають питання тривалий час.
З огляду на те, що Україну покинуло понад 4,5 млн населення, а бізнес постійно втрачає працівників через неможливість зареєструватися як критично важливе підприємство, маємо величезний дефіцит робочої сили. Це негативно впливає на інвестиційний клімат і спонукає до корупційної взаємодії з відповідними органами.
Ритейл під прицілом
Окрема увага державних органів прикута до сфери роздрібної торгівлі. Минулого року спостерігався тиск правоохоронних органів на ритейлерів, часто організований конкурентами. Активізувалася також Державна служба України з питань праці, яка взялася саме за цей сегмент. Очевидно, що для окремих чиновників сфера ритейлу стала достатньо цікавою з фінансового погляду. У таких умовах бізнесу потрібні нові стратегії захисту своїх інтересів.
Стратегії виживання: від хабарів до публічного тиску
В умовах війни бізнес не може дозволити собі роками судитися задля захисту своїх прав і законних інтересів. Час — критичний ресурс, а майбутнє непередбачуване. Найефективнішою стратегією стає політичний та репутаційний тиск. Публічне висвітлення проблем, залучення уваги ЗМІ, голосні заяви до вищих органів працюють краще за традиційні «домовленості». Чиновники під час війни перебувають як на долоні, тому скарги бізнесу щодо зловживань справляють значний вплив. Цей підхід формує основу для практичних рекомендацій, які допоможуть бізнесу вистояти в сучасних реаліях.
Висновки
Українська економіка демонструє дивовижну життєздатність в умовах війни. Бізнес адаптується, шукає нові ніші, освоює сферу послуг. Однак державні інституції поки що не встигають за цими змінами. Основними викликами залишаються: застаріла система оподаткування, бюрократичні процедури військового обліку, тиск правоохоронних органів та корупційні ризики. Виживання в таких умовах вимагає не лише професійних знань, а й стратегічного мислення, вміння працювати з публічністю та правильного вибору партнерів. Ті, хто зможе адаптуватися до нових правил гри, матимуть конкурентні переваги в післявоєнний період. Війна закінчиться, а навички виживання в екстремальних умовах стануть цінним досвідом.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
- Нарощуйте публічний голос. Використовуйте ЗМІ, соціальні мережі, професійні спільноти для висвітлення проблем.
- Обирайте правильних юристів. Віддавайте перевагу юридичним компаніям, які можуть ефективно лобіювати інтереси на високому рівні.
- Використовуйте бізнес-асоціації. Членство у впливових організаціях значно спрощує розв’язання проблем.
- Працюйте на випередження. Не чекайте, поки проблема стане критичною — дійте превентивно.
- Документуйте все. Ведіть детальний облік всіх взаємодій з державними органами.