Рада ООН із прав людини (UNHRC) створить незалежну комісію для розслідування порушень прав людини під час військової агресії Росії проти Україні. Засідання UNHRC було скликане на запит України та відбулося 4 березня. За таке рішення проголосували 32 із 47 учасників Ради, 13 утрималися (це, зокрема, – Вірменія, Куба, Китай, Казахстан, Узбекистан). Проти виступила Росія, яка взагалі заперечує підґрунтя для скликання засідання Ради ООН з прав людини, та Еритрея.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Які іще важливі кроки було зроблено на юридичному фронті упродовж останніх днів? Що означає проголошення Декларації про створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України?
Прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карім Хан оголосив про негайний початок роботи зі збору доказів воєнних злочинів, злочинів проти людяності, скоєних російськими військовими в Україні. Він додав, що до МКС у зв’язку з ситуацією в Україні звернулися 39 держав-учасниць Римського статуту.
Крім Міжнародного кримінального суду, який розглядає притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності фізичних осіб за вчинення злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів (war crimes), в Гаазі також знаходиться Міжнародний суд ООН. Він розглядає спори між державами. Очікується, що наступного тижня відбудуться слухання у справі за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Так звана «Конвенція про геноцид» є одним із найважливіших міжнародних договорів, розроблених у відповідь на жахи Другої світової війни та Голокосту. «Росія перекрутила концепцію геноциду та спотворила найсерйозніше договірне зобов’язання щодо запобігання та покарання за геноцид. Вона висунула абсурдне та не підкріплене жодними фактами звинувачення України в нібито геноциді задля створення фальшивого приводу для власної агресії проти України, порушення її суверенітету та прав українських громадян», – йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України.
Також Україна звернулась до Європейського суду з прав людини, це сталося 28 лютого. Вже 1 березня Суд виніс рішення, в якому наказав Російській Федерації припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні.
Надії, що Росія ці вимоги виконає, у Міністерстві закордонних справ України не плекають. Утім, як наголошують в МЗС України, від 1 березня будь-який удар по цивільній інфраструктурі вважається прямим порушенням приписів ЄСПЛ. Надалі Україні буде легше доводити порушення РФ та стягувати після перемоги компенсацію з агресора.
«На юридичному фронті Україна активно використовує можливості наявної архітектури органів міжнародного правосуддя», – впевнений юрист-міжнародник, кандидат юридичних наук Микола Гнатовський. Упродовж 6 років, вкладених у 3 періоди поспіль (2015–2017 рр., 2017–2019 рр., 2019–2021 рр.), Микола Гнатовський працював як президент Європейського комітету із запобігання катуванням. Перед цим був віце-президентом ЄКЗК — провідного моніторингового механізму Ради Європи.
Микола Гнатовський пише:
– Нічого з цього, на жаль, не дає юридичної можливості притягти до відповідальності найвище керівництво держави-агресора за злочин агресії, який створив передумови для всіх інших міжнародних злочинів. Юрисдикція МКС щодо цього злочину має вкрай обмежений характер, і за умов нератифікації Росією Римського статуту та поправок до нього не створює у Суду потрібної юрисдикції. Тому, подібно до Лондонської декларації 1942 року, яка заклала основу для Нюрнберзького трибуналу, сьогодні (4 березня – ред.) було проголошено Декларацію про створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України.
Над проєктом Декларації працювали провідні українські та світові юристи-міжнародники, колишні судді міжнародних судових установ. З текстом документу можна ознайомитись тут.