Комітет із фінансової політики і банківської діяльності здійснив спробу застосувати комплексний підхід до вирішення проблеми валютних позичальників. Так, у законопроекті міститься положення як щодо умов, порядку та строків реструктуризації, так і щодо мораторію на стягнення майна громадян та випадків, коли звернення стягнення все ж допускається. Водночас доцільно включити до нього й положення щодо гарантій і пільг для учасників АТО та населення окупованих територій (про які йдеться в інших законопроектах з цього самого питання – №1558 від 22.12.2014, №1531 від 22.12.2014).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ключове положення законопроекту – реструктуризація невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених процентів шляхом заміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитом у національну валюту України за офіційним курсом НБУ на дату підписання кредитного договору – є несправедливим. Враховуючи, що більшість валютних кредитів було взято в період, коли курс долара становив 5-8 грн., подібного роду реструктуризація, очевидно, призведе до краху банківської системи, і тоді замість сотні тисяч незадоволених валютних позичальників отримаємо мільйони незадоволених вкладників. Тому прийняття проекту в такій редакції неприпустиме. Варто зазначити, що до початку загострення ситуації в країні про реструктуризацію ніхто не говорив, і це логічно, адже позичальники взяли на себе валютний ризик. Водночас неоголошену війну передбачити не міг ніхто, тому наслідки різкого зростання курсу з весни 2014 р. держава та банки повинні розділити із позичальниками. До того ж слід визначати курс не за датою підписання договорів, а за певною визначеною фінансистами датою, з якої зростання курсу стало нетипово різким (весна 2014). Слід також ввести додаткові умови застосування реструктуризації. Так, несправедливим є її застосування до усіх позичальників, незалежно від того, який розмір позики, настільки вона погашена та чи мало місце прострочення платежів.
Слід наголосити, що законопроект містить ще ряд недоліків змістовного та техніко-юридичного характеру. Зокрема, неправильне застосування термінів, недоцільне введення договору про реструктуризацію зобов’язань (із незрозумілою правовою природою) та абсолютно абсурдні доручення Кабміну щодо розробки роз’яснень змісту Закону для судів всіх інстанцій (це виключне повноваження судів вищих інстанцій) та норма про припинення дії судових рішень в частині, що суперечать цьому Закону.
Нагадаємо, що рішення щодо прийняття за основу проекту закону про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті було прийнято на засіданні комітету 20 березня цього року, під час якого зазначалося, що законопроектом (№1558-1) передбачається, що всі банки та інші фінансові установи, які діють на території України, за письмовою заявою громадян України, що мають невиконані зобов’язання за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті, зобов’язані провести конвертацію зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України.