Сьогодні право жінки на участь у виборах, на працю, опіку над дітьми, у доступі до освіти, право на авторство інавіть бути зазначеною винахідницею у патенті не оспорюється. Але так було не завжди. Щоб ці права і свободи стали невід’ємними для жінок, передували роки йроки боротьби, починаючи з кінця ХІХ століття.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Попри те, що сьогодні невіддільність цих прав гарантується всіма можливими законодавчими постулатами прогресивного суспільства, боротьба за гендерну рівність триває, адже, на жаль, цивілізованість і демократичність не є аксіомою для всього населення планети.
Відлуння минулого
Сфера інтелектуальної власності еволюціонувала в усвідомленні гендерної рівності як цивілізаційної константи разом із розвитком суспільства. Але ще століття тому патріархальне суспільство вважало вироби ручної роботи, створені жінками, такими, що позбавлені оригінальності, відмовляло у наданні декоративному мистецтву, до якого відносили практично всі роботи жінок, статусу мистецтва. Естетичні цінності жінок не дорівнювали естетичним цінностям чоловічого канону?
Візьмемо, наприклад, літературу. Джордж Еліот, Жорж Санд, Каррер, Елліс і Ектон Белл (легендарні сестри Бронте) — всесвітньовідомі письменниці, які використовували у своїх публікаціях чоловічі псевдоніми, аби збільшити шанси на успіх у чоловічому світі. Або музичне мистецтво: історичні джерела стверджують, що німецький композитор Фелікс Мендельсон видавав твори своєї геніальної сестри Фанні Мендельсон під своїм ім’ям, очевидно, більше вболіваючи за те, щоб вона стала турботливою дружиною, а не амбітною співачкою та композиторкою. Або ще один яскравий приклад: винахідниця Сібілла Мастерс у 1715 році отримала патент на кукурудзяний млин у Великій Британії на ім’я свого чоловіка. На той час за законом жінкам заборонялося володіти власністю.
Gender Gap в ІР-сфері
Може скластися враження, що приклади з минулої епохи не є надто релевантними для сучасності. Тоді дозвольте навести ще один: в Ірані досі заборонено реєструвати будь-яку торговельну марку, що містить портрет жінки у будь-якій формі. І здавалося б, нічого іншого від авторитарних диктатур очікувати й не доводиться, але Gender Gap в ІР-сфері цивілізованого світу також змушує замислитися…
За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), жінки подають лише 16% міжнародних патентних заявок (за процедурою PCT). Крім того, на жінок припадає лише три з 10 робочих місць, пов’язаних з наукою, технологіями, інженерією та математикою. Це одна з причин (але, звісно, не єдина), чому цьогорічний Міжнародний день інтелектуальної власності (який щороку відзначається 26 квітня) WIPO присвятила жінкам та інтелектуальній власності— каталізаторам інновацій і творчості. WIPO як амбасадор світової ІР-політики закликала посилити підтримку винахідницької, творчої та підприємницької діяльності жінок з боку IP-сфери. В організації прагнуть змінити ситуацію, адже її візія полягає в інклюзивнішій глобальній IP-екосистемі, в центрі якої — жінки, молодь і малі та середні підприємства. Саме завдяки цій синергії вдасться знайти шляхи для подолання сучасних загроз.
Ситуація у Європі відображає загальносвітові тенденції. Дослідження Європейського патентного відомства (EPO), опубліковане торік, підтвердило гендерний розрив в інноваціях: менше ніж один із семи винахідників у Європі є жінками. За статистикою EPO, жінки становлять лише 13,2% європейських винахідників, зазначених у патентних заявках. Частка жінок-винахідниць у Європі нижче рівня Південної Кореї (28,3%), Китаю (26,8%) та США (15%). При цьому Латвія, Португалія, Хорватія, Іспанія та Литва лідирують з найбільшою часткою жінок-винахідниць, Німеччина, Люксембург, Ліхтенштейн та Австрія— з найнижчою. У дослідженні йдеться про те, що хоча частка жінок-винахідниць у Європі й зростає в останні десятиліття (з 2% наприкінці 1970-х років до 13,2% у 2019-му), все ще залишається суттєвий гендерний розрив.
Не краща ситуація і з такими об’єктами інтелектуальної власності, як промислові зразки (в Європі цей об’єкт ІР називається дизайном). За результатами дослідження Офісу з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO), яке було опубліковано у квітні цього року, є значний гендерний розрив і невідповідність в оплаті праці в галузі дизайну в ЄС. Згідно з цими даними, лише 24% дизайнерів у ЄС є жінками. Крім того, жінки-дизайнерки в середньому заробляють на 12,8% менше, ніж їхні колеги-чоловіки. Є і помітні відмінності між країнами-членами ЄС: частка жінок-дизайнерок коливається від 17% у Нідерландах до 33% у Латвії.
Гендерний розрив у дизайні в ЄС скорочується, однак за нинішніх темпів досягнути паритету вдасться через років 50. Водночас у деяких країнах, що не входять до ЄС, частка жінок-дизайнерок є вищою: у Південній Кореї, Китаї та США майже половина заявок на дизайни подається жінками.
Ми в ІР офісі проаналізували гендерне співвідношення кількості поданих заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки від національних заявників— фізичних осіб. З початку нашої роботи (ІР офіс почав виконувати функції національного органу інтелектуальної власності 8 листопада 2022 року) до сьогодні національними заявниками — фізичними особами було подано 486 заявок на винаходи, 1332 заявки на корисні моделі та 712 — на промислові зразки. З них майже кожна 10-та заявка на винахід, майже кожна сьома заявка на корисну модель та кожна шоста — на промислові зразки були подані жінками.
Якщо подивитися у відсотковому співвідношенні, то частка поданих жінками заявок на винаходи від загальної кількості заявок становить 9,5%, на корисні моделі — 15,4%, на промислові зразки — 16,6%. З початку роботи IP офісу національними заявниками — юридичними особами було подано понад 3272 заявки на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, але точну кількість жінок, які очолюють компанії, складно визначити.
Жінка, Україна і війна
В умовах повномасштабного вторгнення, коли глобально йдеться передусім про відстоювання кордонів і локально — про власну безпеку, питання гендерної рівності відходять на другий план. Хоча вони ніколи не зникали і не зникнуть з порядку денного України, адже сьогоднішня боротьба ведеться також за цінності цивілізованого і демократичного суспільства, у якому не може бути місця для нерівності. Війна не дивиться на гендер, уподобання, переконання чи вірування. Коли довелося, на захист країни зі зброєю в руках стали і чоловіки, і жінки, а якщо чоловік тримає і відстоює фронт, то жінка тримає тил, опікується сім’єю, сімейним бізнесом.
За даними Опендатабот, у 2023 році 56% нових ФОПів в Україні відкрили жінки. Від початку року жінки відкрили 154000 нових ФОПів та очолили понад 10000 нових компаній. І ці цифри найяскравіше підтверджують формулу, що жінка, бізнес і війна— mission is possible.
Ми в ІР офісі працюємо над тим, щоби розвивати інтелектуальний потенціал українок, підвищувати рівень комерціалізації результатів їхньої творчої, інтелектуальної та інноваційної діяльності, а також над популяризацією інтелектуальної власності в Україні та наших творців за кордоном.
Наприклад, влітку творчість українських мисткинь підкорювала Генеральну Асамблею WIPO у Швейцарії. Сукні Юлії Магдич та Івони Лобан, вишиванки з елементами доповненої реальності Олени Даць та унікальний пристрій моніторингу стану здоров’я Cardiomo Ксенії Бєлкіної взяли участь у культурному заході держав— членів Регіональної групи країн Центральної Європи та Балтії. Гасло цієї події — She inspires, а присвячена вона ролі жінок в інноваційній діяльності, винахідництві та креативних індустріях.
Ми усіляко прагнемо привернути увагу до української самоідентичності, яку століттями намагається викорінити росія. За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, станом на кінець вересня 2023 року через війну пошкоджень зазнали 835 об’єктів культурної спадщини, з них 118— об’єкти національного значення. Обсяги цих руйнувань вражають, але повністю оцінити збитки, завдані сфері інтелектуальної власності внаслідок російської агресії, можна буде лише після звільнення від ворога всіх окупованих територій.
Але поки війна триває — нам робити своє. І розбудова інклюзивної ІР-екосистеми, в центрі якої — жінки, молодь, малий і середній бізнес — серед пріоритетів.