Українці вже не раз довели свою стресостійкість, тому ми можемо цілком заслужено порівнювати вплив глобальних подій і місцеві виклики для бізнесу в Україні у 2024 році. Взагалі сам лише факт наявності бізнесу в країні, яка веде боротьбу за існування, вже багато чого говорить про нас.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед глобальних подій, які можуть вплинути на український бізнес, можна назвати війни, вибори та колапс зв’язку. Виникнення нових воєнних конфліктів чи ескалація вже наявних, крім очевидних проблем зі зброєю, може спричинити порушення логістичних шляхів і ланцюжків виробництва. Наприклад, страшний сон США — «захоплення Тайваню», головного світового виробника мікрочипів, може зупинити виробництво усієї електроніки (і високотехнологічної зброї) як в Україні, так і у світі.
Світовий колапс зв’язку, як виявилося, також може бути похідною проблемою від воєнних конфліктів. Єменські хусити на декілька годин позбавили мільйони людей доступу до популярних ресурсів. Також хусити стабільно обстрілюють вантажні судна, які планують проходити через Суецький канал між Африкою та Близьким Сходом, чим значно ускладнюють логістичні шляхи для товарів з Азії (наприклад, Китаю) до Європи.
Зміни політичного керівництва в країнах-партнерах, особливо на проросійське керівництво, можуть призвести як мінімум до затягування війни в Україні. А це смерті, руйнування та стагнація бізнесу. Для війни на витривалість нам потрібні надійні партнери, відповідальна влада, чесні чиновники й бізнесмени.
Увесь минулий рік бізнесові видання очікували на фінансову кризу через проблеми у китайській економіці. Проте перші два місяці 2024 року демонструють позитивну динаміку в Китаї, частково успіх пов’язаний з експортом до росії.
Головний технологічний тренд у світі (поки є інтернет) — штучний інтелект. Його правове регулювання, застосування в різних сферах (від складання висновків з великих за обсягом документів до маніпулювання виборцями та чорного піару), підвищення ефективності праці та скорочення працівників — це все виклики, які ставить перед нами ШІ.
На які з глобальних викликів може вплинути звичайний український бізнес? Як переконати підтримати проукраїнського кандидата на виборах в іншій країні чи зупинити атаки на торгові судна? Це точно не сфера впливу нашого бізнесу. Проте на глобальні тренди нанизуються і локальні: наша війна, наші країни-сусіди, податковий тиск і підвищена увага правоохоронних органів, демографічні проблеми…
Не тільки аграрії, але й передусім логістичні компанії потерпають від блокування кордонів у Польщі. Очевидно, що раніше 7 квітня — дати проведення місцевих виборів у Польщі — ця проблема не буде розв’язана польською владою. За даними Всеукраїнської аграрної ради, Україна недоотримала близько 8 млрд грн митних платежів, фінансові втрати бізнесу — понад 1,5 млрд євро.
Воєнні дії на території України — досі головний виклик для усіх українців, це і фізичне знищення або пошкодження, зміни в логістиці, проблеми з людським ресурсом (мобілізація, переїзд, загибель).
На цей рік нам обіцяють нові правила мобілізації й зрозуміле бронювання працівників. Але нестача трудових ресурсів вже може відчуватися. По-перше, зараз економічно активним є молоде покоління, яке народилося в 90-ті — це був час першого демографічного провалу в історії незалежної України, тобто 30-річних зараз менше, ніж було 10 років тому. І це з причин, не зумовлених війною. По-друге, міграція населення вже через війну. Ще одна пов’язана проблема — падіння внутрішнього споживання.
Тиск на бізнес з боку правоохоронних і податкових органів — на жаль, це вже природне середовище для українського бізнесу. Податки, всупереч нормі про передбачуваність, можуть з’являтися інакше: наприкінці 2023 року були збільшені податки на прибутки банків, зокрема і за той самий 2023 рік (з 18% до 50%). Якщо Україна матиме проблеми з фінансуванням від країн-партнерів, то ріст інших податків виглядає неприємним, проте закономірним. Одним із джерел фінансування України мають стати заморожені російські активи. Наприклад, у Великій Британії заявили про можливість використання механізму синдикованого кредиту або облігацій: Україні нададуть позику на суму заморожених активів центрального банку росії, а повернуть її коштом репарацій, які виплатить росія.
Після кожної гучної справи правоохоронних органів бізнес заявляє про тиск, добивається зустрічі з Президентом України, в результаті якої спостерігається певне затишшя щодо нових справ. Остання така зустріч завершилася оголошенням створення платформи «Зроблено в Україні» як місця для постійного діалогу влади та бізнесу.
Ще один виклик — валютне регулювання, яке загалом, за планами Національного банку, має лібералізуватися, проте НБУ висловив умову повного повернення валютного виторгу. Через це великі українські компанії та холдинги можуть мати проблеми із розрахунками за єврооблігаціями, на їхній бік став навіть Уряд.
Якщо завершувати на позитивній ноті, то останні два роки пройшли для бізнес-середовища в умовах макроекономічної та банківської стабільності. Чи буде такі далі — покаже час і дії керівництва країни та інших країн — наш глобус став дуже маленьким і взаємопов’язаним у XXI столітті.