26.01.2016 р. депутати проголосували за прийняття в цілому законопроекту №2168а «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)». Нагадаємо, що ініціаторами цього законопроекту стала група народних депутатів на чолі з Вікторією Пташник.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Передбачені Законом зміни стосуються, насамперед, розміру порогових показників економічних концентрацій. Так, змінами до ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» запроваджується дворівнева модель контролю за концентраціями:
- перший рівень спрямований на контроль за концентраціями за участю великих українських суб’єктів господарювання, сукупний річний обіг або сумарна вартість активів в Україні принаймні двох з яких перевищує 4 млн євро, і при цьому їх сукупний обіг або вартість активів у світі більше ніж 30 млн євро;
- другий рівень спрямований на контроль за концентраціями, що полягають у придбанні іноземними компаніями, світовий оборот котрих перевищує 150 млн євро українських підприємств, показник обсягу реалізації яких перевищує еквівалент 8 млн євро в Україні (вартість активів при цьому до уваги не береться).
З одного боку, зазначеними змінами законотворці мали на меті запобігти можливому обмеженню конкуренції, внаслідок поглинання потужних українських підприємств їхніми іноземними конкурентами або внаслідок скуповування українських підприємств, що діють на одному ринку, офшорними компаніями. А з іншого боку, прагнули покращити умови для залучення іноземних інвестицій, вивільнивши з-під адміністративних процедур попереднього контролю незначні, як для транснаціонального рівня, концентрації.
Разом з тим, відповідно до рекомендацій ОЕСР та Міжнародної торгової палати, скасована норма, яка зобов’язувала звертатися за дозволом АМКУ у випадку перевищення частки учасників концентрації на певному ринку товару 35%, якщо така відбувалася на цьому ж або суміжному ринку. Це дозволить (при визначенні необхідності в отриманні дозволу на концентрацію) керуватися лише об’єктивно вимірюваними критеріями – вартістю активів чи оборотів.
Не менш ефективно, в аспекті сприяння залученню інвестицій, має спрацювати впровадження спрощеної процедури надання дозволу на концентрацію протягом 25 днів та можливості проведення попередніх консультацій з органами АМКУ. Застосування спрощеної процедури допускається у наступних випадках:
- якщо лише один учасник концентрації здійснює діяльність на території Україні;
- сукупна частка учасників концентрації на одному й тому ж товарному ринку не перевищує 15%;
- сукупні частки учасників концентрації не перевищують 20% на товарних ринках, де реалізуються товари, без придбання або реалізації котрих господарська діяльність будь-якого іншого учасника концентрації є неможливою.
Говорячи про попередні консультації, то такі можуть проводитися за зверненням заявника стосовно інформації та документів, які є необхідними для розгляду його заяви до її подання, у тому числі для розгляду за спрощеною процедурою, а також щодо виправлення можливих недоліків у вже поданій заяві.
Ще одним важливим інструментом відкритої взаємодії учасників концентрації та органів АМК є створення правового підґрунтя для узгодження ними обсягу заходів, виконання яких може усунути негативний вплив такої концентрації на конкуренцію і дозволить прийняти рішення про надання дозволу. Зауважимо, що раніше перелік цих заходів визначався органами АМК на власний розсуд та включався у відповідне рішення без будь-яких погоджень з суб’єктами господарювання.
Окрім іншого, зазначеним законом у 4 рази збільшено розмір плати за подання заяв про надання дозволу на концентрацію та узгоджені дії. Закон набере чинності через 2 місяці з моменту його опублікування.
Варто зауважити, що прийняття цього нормативно-правового акту є помітним кроком на шляху до реалізації реформи антимонопольного законодавства, здійснити яку Україна зобов’язалась, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС.
Нагадаємо, що в рамках цієї реформи у вересні 2015 року АМК видав Рекомендаційні роз’яснення щодо методики розрахунку штрафів за порушення конкурентного законодавства. Разом з тим, у Верховній Раді знаходиться ще один законопроект (№ 2431), що на рівні закону зобов’яже органи АМК діяти згідно з цією Методикою, а також дозволить суб’єктам господарювання оскаржувати розмір накладеного штрафу в суді. Наразі законопроект передано на повторне друге читання.