Про стратегічний характер взаємовідносин з Туреччиною в Україні говорять на всіх рівнях та в усіх аспектах (політичному, воєнно-технічному, економічному). Одним із практичних наслідків цього дискурсу є Угода про вільну торгівлю (далі – УВТ), підписання якої на початку 2022 р. можна назвати дуже своєчасним. Дійсно, торгівля між країнами стрімко набирає обертів: за 2017-2021 рр. взаємний товарообіг зріс майже вдвічі, з $3,78 млрд до $7,4 млрд. Найбільше зростання спостерігається саме впродовж 2021 р. (на 52%). В результаті Туреччина увійшла в топ-5 основних торгових партнерів України, випередивши, зокрема, Білорусь.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Окрім врегулювання особливостей здійснення торгівлі товарами, Угода регулює також суміжні питання щодо прав інтелектуальної власності, торгівлі послугами, застосовування санітарних та фітосанітарних заходів, скасування технічних бар'єрів у торгівлі. До того ж Угода спрямована на сприяння розвитку е-комерції, митного співробітництва, комерційної присутності підприємств, а також встановлює правила надання державної допомоги національним галузям і ведення справедливої конкуренції. Привертає до себе увагу положення Угоди про можливість створити окремий форум для вирішення спорів, що виникають у зв'язку з Угодою, шляхом формування відповідної Арбітражної групи.
Цілком передбачувано, що УВТ стимулюватиме подальше зростання взаємної торгівлі. Зважаючи на приблизно рівний останніми роками баланс експорту-імпорту в товарообміні з Туреччиною, варто пам’ятати, що зростання товарообігу має як позитивні, так і негативні наслідки для української економіки, а точніше для українських виробників. Якщо одні з них матимуть бонуси у вигляді спрощення доступу до великого турецького ринку, інші зіштовхнуться зі зростанням присутності турецьких товарів на українському ринку. Зокрема, суттєва лібералізація доступу передбачається для таких імпортованих з Туреччини товарів як машини та електричне обладнання, сталевий прокат, продукція агропромислового комплексу, хімічної та нафтохімічної промисловості, текстиль, товари для будівництва і ремонту.
Автори тексту УВТ добре це розуміють і дуже чітко окремими статтями прописали в Угоді запобіжні захисні механізми. Наприклад, у разі наявності відповідних підстав у ст. ІІІ.4 – ІІІ.5 передбачається застосування антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів, встановлених положеннями ГАТТ та відповідними угодами СОТ. Окрім спеціальних заходів глобального характеру (застосовуються до усього імпорту незалежно від країни походження), передбачених ст. XIX ГАТТ та Угодою СОТ про захисні заходи, у ст. ІІІ.3 Угоди прописаний механізм двосторонніх захисних заходів щодо загроз, які можуть випливати безпосередньо внаслідок підписання Угоди та відповідного спрощення умов доступу до ринків.
Таким чином, з боку держави в УВТ з Туреччиною прописані всі необхідні інструменти для захисту інтересів українських виробників у разі потреби. Українським виробникам варто лише чітко відстежувати ситуацію на власних ринках та вчасно реагувати. УВТ, а також українське законодавство та угоди СОТ передбачають широкий набір інструментів торгового захисту, а українські юридичні фірми накопичили чималий досвід і практику в захисті інтересів національних виробників проти демпінгу або різкого зростання імпорту з Туреччини та інших країн. Це дозволяє позитивно оцінювати підписання УВТ для української економіки та формувати оптимістичні очікування щодо розвитку взаємної торгівлі без заподіяння шкоди внутрішнім виробникам.