ТОП-тренд, який в усіх на слуху, – це п’ята група спрощеної системи для ФОПів. Історія з окремим податковим статусом для ІТ-індустрії триває вже кілька років, але до конкретики доходило рідко. Перед виборами Президента з’явилося кілька законопроектів про окрему групу для ФОПів в ІТ, але це сприймалося більше як жарт або піар. Наразі за тему взялися серйозніше.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Поки немає текстів законопроектів чи офіційної позиції держави, зарано аналізувати деталі. На рівні ідей очікуємо, що для ФОПів в ІТ (або у креативних індустріях) створять окрему групу з окремим оподаткуванням з вищими ставками, ніж зараз у третьої групи. При цьому в роботі ІТ-компаній з ФОПами на новій групі держава нібито не шукатиме прихованих трудових відносин. Такий договір з державою: «Платіть більше податків і працюйте спокійно». Водночас це звучить як погроза бізнесу, який залишить свої структури з ФОПами на третій групі: «Тоді ми йдемо до вас».
Не зовсім зрозуміло, чим закінчиться ця історія, але точно буде гаряче. Кому ж, як не нам (юристам) радіти з цього приводу. Адже нове законодавство – більше роботи.
На друге місце ставлю тренд розвитку legal tech. Чого тільки варті переможці цьогорічної ІТ-арени – два legal tech проекти. Раніше до таких проектів ставилися як до меншого брата. Загалом, він може «потусуватися» зі старшими, але ніхто його серйозно не сприймає, щоб тільки під ногами не крутився. А тут такий поворот!
Якщо не оцінювати якість продуктів переможців (для цього є журі), то можна назвати кілька можливих передумов такого результату: або юристи настільки круті, або просто на ринку немає нормальних проектів, що навіть юристи дістаються до призових місць. Враховуючи риторику нової влади про державу у смартфоні, рух адміністративних послуг у бік автоматизації та переходу в онлайн, тренд legal tech має зберегтися щонайменше на кілька найближчих років (до того ж не тільки у приватному секторі).
Третім трендом є персональні дані. Після хвилі GDPR у цій сфері ненадовго настало затишшя. А тепер – нова хвиля. В Україні формується стійке розуміння, чому персональні дані важливі, а також чому не можна працювати з ними так, як ми завжди працювали (тобто ніяк). Українське ІТ вже цікавиться цим питанням на рівні вищому, ніж «просто напишіть політику конфіденційності, що з персональними даними все буде добре, тому що такий папірець має бути».
Нове розуміння персональних даних складно формувати на базі чорного ринку даних (у тому числі персональних), коли майже будь-яку базу даних можна придбати у правильних людей. Однак на черзі актуалізація закону про персональні дані. Потрібно не тільки привести його у відповідність до європейських стандартів, але й продумати механізми його реалізації. А потім, якщо випишуть кілька штрафів, то серйозне ставлення до персональних даних сформується без особливих зусиль.