Навколо питання необхідності нормативного закріплення методики розрахунку штрафних санкцій точиться жвава дискусія. Прибічники вважають, що це підвищить прогнозованість рішень Комітету та усуне диспропорцію у штрафах, які накладаються за аналогічних або схожих обставин. Інша позиція полягає в тому, що Комітет у кожному окремому випадку повиненмати свободу на власний розсуд визначати штрафи, виходячи з обставин конкретної справи, а індикаторами санкцій повиннібути минулі рішення Комітету, які з 2016 р.підлягають обов’язковій публікації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Поки йде робота над відповідним законопроектом, Комітетом було знайдено рішення цієї проблеми, а саме: підготовка та оприлюднення методики у формі рекомендаційних роз’яснень, що не мають нормативної сили, проте яких Комітет послідовно дотримується. Надзвичайно важливою перевагою такого формату є можливість вільно та оперативно доопрацьовувати документ з розвитком практики Комітету.
Нова версія Рекомендаційних роз'яснень щодо порядку розрахунку штрафів публічно обговорювалася Комітетом.Дуже важливим і позитивним фактором було врахування пропозицій,наданих практикуючими юристами та бізнесом.
Основні зміни документа, у порівнянні з попередньою редакцією, стосуються зменшення розрахункових базових розмірів штрафів, що є позитивом і має бути оцінено бізнесом. Для більшої гнучкості та підвищення справедливості санкцій Комітетом запроваджені коригуючі коефіцієнти, що враховують вплив порушення на суміжні ринки, соціальну значущість товару, а також на рівень прибутковості діяльності, пов'язаної з порушенням.
Якщо в цілому Рекомендаційні роз’яснення значно знижують базові розміри штрафів, то для компаній, які значно порушують законодавство, санкції, навпаки, зростають, у порівнянні з базовим штрафом, оскільки:
• у випадку застосування максимальних значень коригуючих коефіцієнтів розрахунковий базовий розмір штраф може бути збільшеним удвічі;
• у зв’язку з необхідністю забезпечення належного стримуючого ефекту, штрафи можуть бути визначені в більшому розмірі, ніж передбачено Рекомендаційними роз’ясненнями.
Стосовнокоригуючих коефіцієнтів висловлювалися певні побоювання щодо зниження прозорості та передбачуваності рішень, оскільки діапазон кожного коефіцієнта від 0,05 до 2 (усього їх три), що фактично значно розширює межі штрафних санкцій. Я не поділяю таких побоювань, оскільки Комітет, навпаки, має можливість належним чином враховувати обставини справи, утому числі в бік зниження, що було неможливо у попередній редакції, та навіть за таких обставин залишається достатня визначеність.
Також Комітетом зроблена спроба визначити штрафи за неотримання дозволу на концентрацію, прив’язавши їх до «доходу (виторгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) порушника на ринках, на яких відбулась концентрація, та на суміжних ринках». Це досить справедливий підхід, проте очікую на певні складнощі при визначенні доходу та, більшою мірою, при визначенні суміжних ринків, оскільки майже завжди це є надзвичайно складним питанням.
Вказані у Рекомендаційних роз'ясненнях принципи не обмежують Комітет у можливості врахувати інші обставини відповідного порушення, які можуть впливати на збільшення/зменшення базового розміру штрафу. Практика врахування та оцінки Комітетом таких обставин, яка буде наповнена відповідними обґрунтуваннями, еволюційно дозволить в майбутньомуописати такі обставини такритерії як типові, що сприятиме підвищенню правової визначеності й передбачуваності. Тому будемо очікувати на наступну редакцію Роз’яснень.
Нагадаємо, на засіданні 9.08.2016 р.Комітет затвердив Рекомендаційні роз’яснення щодо застосування положень ч. 2, 5, 6 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» стосовно розрахунку штрафів.
Зміни стосуються, зокрема:
- Підходу до розрахунку базового штрафу за порушення найбільшої, значної та помірної тяжкості. Так, для його визначення до початкового розміру штрафу застосовуються коефіцієнти, що враховують вплив порушення на суміжні ринки, соціальна значущість товару, а також рівень прибутковості діяльності, пов’язаної з порушенням;
- Можливості надання порушником обґрунтованого розрахунку розміру неправомірно отриманої вигоди та/або втрат (збитку) особи (осіб), чиї права порушено внаслідок вчинення відповідних порушень законодавства про захист економічної конкуренції, з метою розрахунку базового розміру штрафу.
Документ враховує коментарі, надані представниками юридичних фірм, бізнесу та асоціацій після публікації проекту рекомендаційних роз’яснень та під час публічного обговорення, що відбулося 03.08.2016 р.
«Комітет є послідовним у підході до цього питання. Його позиція залишається незмінною: штраф за антиконкурентні порушення має перевищувати незаконно отриманий прибуток та мати стримуючий ефект, при цьому не усуваючи суб’єкта господарювання з ринку чи позбавляючи його можливості конкурувати», –зазначили упрес-службі відомства.