Перед кожним з нас постає важливе питання: закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» - це зрада чи стратегічно вірне рішення влади?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Існують різні точки зору, проте я вважаю, що, перш ніж робити висновки, необхідно уважно ознайомитися із законом та звернути увагу на основні його положення.
1. Закон вступає в силу з 1 липня 2021 р.
Відповідно до тексту закону, усі правочини, що стосуються відчуження земель сільськогосподарського призначення приватної власності між громадянами України, можливо буде укладати лише через один рік та чотири місяці.
Оцінюючи максимально швидкі зміни, що відбуваються в суспільному та політичному житті країни, а також темпи, з якими відбуваються зміни у світі, варто зазначити, що ситуація ще може змінитися досить кардинально. Ми не можемо з точністю спрогнозувати, як будуть функціонувати певні державні інститути через рік, тому необхідно заспокоїти суспільство та не спричиняти безпідставних суперечок. Наразі досить нелегкий час для кожного, тому чергове підбурювання населення не призведе до позитивних наслідків.
2. Набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення юридичними особами з іноземним капіталом стане можливим лише з дня та за умови схвалення цього народом на всеукраїнському референдумі.
Лише український народ вправі вирішити дане питання, тому тези про «розкуплення» національної землі іноземцями є безпідставними.
3. До 1 січня 2024 р. громадяни України зможуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га.
Дана норма є революційною, оскільки вперше за роки незалежності громадянам надано право напряму між собою укладати договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Це дозволить власникам сільськогосподарської землі, які її не використовують, зміцнити своє економічне становище. Для держави дане нововведення не матиме особливого економічного ефекту.
Зважаючи на те, що в «одних руках» з 2024 р. зможе перебували не більше 200 га землі, тези про появу в Україні так званих «латифундистів» також є безпідставними.
4. До 1 січня 2024 р. законом забороняється відчуження приватної сільськогосподарської землі на користь юридичних осіб, крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб.
Кожен власник землі сільськогосподарського призначення зможе отримати кредит у банку, передавши свою землю у заставу. Такий крок сприяє покращенню матеріального становища українців, а земля виступає дієвим інструментом для реалізації цього.
5. До 1 січня 2030 р. ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.
При укладенні даного роду правочинів необхідно буде отримати професійний звіт про оцінку земельної ділянки, яка продається. Ціна визначатиметься з урахуванням попиту та пропозиції, тому ви не зможете купити її «за копійки».
Враховуючи вищезазначений аналіз певних положень нового закону, слушною є думка про те, що законодавцю треба прикласти чимало зусиль, щоб в подальшому уникнути розвитку сценарію за народною мудрістю - «вміла добре готувати та не вміла подавати».
Наостанок хочу відмітити, що з прийняттям земельного закону не відбулося нічого страшного. Ми сміливо можемо вважати його «земельною революцією», адже, вперше за роки існування незалежної України, кожен українець отримав право розпоряджатися своєю землею, хоча і з певними обмеженнями.
Це безсумнівно рух вперед і кроку назад вже не буде!