1 вересня 2021 р. в Україні стартувала перша за останні роки загальна податкова амністія, або, як зазначено у відповідному законі, одноразове добровільне декларування фізичними особами належних їм активів. Станом на 12 жовтня ц.р. ДПС повідомила про 90,5 млн грн задекларованих у рамках цієї амністії коштів та перерахування до бюджету 4,5 млн грн відповідно. Ці суми порівняно незначні, проте світовий досвід свідчить, що левова частка декларацій у рамках податкової амністії надходять в останні місяці кампанії, тому для фінальної оцінки її ефективності, очевидно, слід все-таки дочекатися остаточних результатів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Оскільки актуальною ця тема буде залишатися мінімум до осені наступного року, пропоную ще раз проаналізувати, кому та за яких умов доцільно скористатися запропонованим інструментом. Для цього слід поглянути на задекларовані цілі податкової амністії. Ключова з них — надати можливість податковим резидентам України добровільно задекларувати активи, набуті з порушенням податкового законодавства, перед запровадженням автоматизованого обміну податковою інформацією за стандартом CRS та законодавства про КІК з 1 січня 2022 р. Ще однією метою, яка була задекларована авторами податкової амністії і знайшла відображення в перехідних положеннях відповідного закону, є запровадження в перспективі непрямих методів контролю за доходами та витратами платників податків.
Відповідно, і тих, кому може бути цікава податкова амністія, умовно можна розділити на наступні категорії:
- податкові резиденти України, які є власниками закордонних компаній, що підпадають під визначення КІК, створених або придбаних у свій час з порушеннями валютного, антимонопольного або податкового законодавства України;
- податкові резиденти України, які безпосередньо володіють активами за кордоном (корпоративними правами, цінними паперами, нерухомим або рухомим майном, коштами на рахунках у закордонних банках), придбаними з доходів, з яких у свій час не був сплачений податок на доходи фізичних осіб;
- податкові резиденти України, у яких сукупні доходи (починаючи з 1995 р., коли ДПС почала акумулювати податкову інформацію про платників податків) є меншими, аніж сукупна вартість належних їм активів (історична) за цей же період, або меншими, аніж сума сукупної вартості належних їм активів та понесених витрат за співставний період.
Довідку про кожен рік, в якому фізична особа отримувала доходи в Україні, можна отримати, надавши відповідний запит у ДПС через електронний кабінет платника податків.
Очевидно, загальним тестом, який платники податків повинні самостійно застосувати до своїх активів, є відповіді принаймні на наступні запитання:
1) Чи зможу я підтвердити факт сплати податків з доходів, з яких придбані активи, якими я володію на даний момент?
2) Чи зможу я пояснити джерела походження коштів для придбання таких активів? Якщо відповідь хоча б на одне з цих питань негативна, ймовірно, слід серйозно замислитися щодо можливості скористатися податковою амністією. У такому разі можна сподіватися, що після сплати передбаченого законодавством спеціального збору ці активи можуть бути «легалізовані», і їх можна буде вільно використовувати в обігу в подальшому.
Кому, ймовірно, не варто або недоцільно вдаватися до податкової амністії як способу «обнулити» «податкові гріхи» попередніх періодів? Особам:
1) які володіють активами в межах, що не перевищують гарантований законодавством мінімум (вартістю до 400 тис. грн, квартирами до 120 м2 сукупно і таке інше);
2) щодо яких або щодо активів яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за окремими статтями Кримінального кодексу України (зокрема, ст. 212, 366, 367);
3) які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 р., подавали антикорупційні декларації;
4) які не зможуть довести в банку походження своїх активів (якщо планується амністувати грошові кошти).
Окреме питання: чи варто скористатися процедурою податкової амністії тим, хто застосовував чи застосовує процедуру безподаткової ліквідації закордонної компанії, передбачену перехідними положеннями Податкового кодексу України? Загалом одна процедура не виключає іншу. Та напевне, до процедури податкової амністії доцільно вдаватися лише в тому випадку, коли при створенні, формуванні статутного капіталу або активів компанії, яка є об’єктом безподаткової ліквідації, мали місце суттєві порушення податкового, валютного або антимонопольного законодавства України.
Окремим ризиком, який необхідно зважити тим, хто планує вдатися до податкової амністії, залишаються збереження конфіденційності інформації про дані, які будуть наведені в спеціальній декларації, та дієвість гарантій щодо звільнення від кримінальної та адміністративної відповідальності за дії, безпосередньо пов’язані з придбанням, створенням, використанням об’єктів, вказаних у спеціальній декларації. Оцінка цих ризиків часто залежить від суб’єктивного досвіду взаємодії потенційних декларантів з державними органами. Попри те, попереду ще майже 10 місяців для роздумів та прийняття виваженого рішення стосовно того, варто скористатися податковою амністією чи ні.