Відповідальність за корупційні діяння, корупційні злочини, пов’язані з корупцією правопорушення з першого погляду здаються тотожними поняттями, однак мають різну юридичну основу. Відповідальність за корупційне правопорушення передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінальним кодексом України (КК).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У цій статті розглянемо саме протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Таке діяння не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги та обмеження, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Хто може складати протоколи
Відповідно до КУпАП, таким правом наділені посадові особи Національної поліції, співробітники СБУ, прокуратури та НАЗК. Ці органи збирають докази, складають у межах своєї компетенції протоколи про правопорушення, пов’язані з корупцією, та направляють їх до суду.
Найбільш розповсюдженим порушенням з тих, які виявляють працівники НАЗК, є порушення строків подачі електронних декларацій, наслідком чого є складання протоколу. Досить часто такі протоколи складаються щодо осіб, які вже не працюють на посадах. Так стається, бо деякі державні службовці не виконують вимогу подавати декларацію за минулий рік наступного року після звільнення.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, звісно, ще не означає, що вину особи доведено. Орган, який склав протокол, лише збирає докази винуватості декларанта. Розгляд цього питання по суті та остаточна правова оцінка викладених фактів перебувають в компетенції місцевих судів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна бути присутня на розгляді справи, і у разі ухилення від участі в засіданні її може бути піддано примусовому приводу.
Що робити, коли протокол складено
Перше, на що слід звернути увагу при підготовці до захисту, — строки. Адміністративне стягнення може бути накладене протягом 3 місяців з дня виявлення, але не пізніше 2 років з дня вчинення правопорушення. Продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачене, тому в разі їх закінчення провадження у справі підлягає закриттю.
Саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації є принциповим елементом складу правопорушення. Під поважними причинами розуміють неможливість особи подати декларацію вчасно у зв’язку з хворобою, перебуванням на лікуванні, унаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту НАЗК, витребуванням відомостей, необхідних для внесення до декларації, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Якщо на момент розгляду справи в суді строки притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчилися, суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення має дослідити всі обставини справи, встановити, чи містить діяння ознаки і склад адміністративного правопорушення, а також чи належить особа до суб’єктів цього правопорушення, чи винна в його вчиненні, і лише після цього закрити провадження у справі. У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та непідтвердження його належними доказами можливість закрити провадження в адміністративній справі виключається.
Дотримання строків — обставина важлива. Якщо орган, який склав протокол, сам їх пропустив і не вклався, навіть якщо вина декларанта буде підтверджена, особа не вважається такою, що була притягнута до адміністративної відповідальності, оскільки стягнення не було накладене, а через це відсутні підстави для звільнення з посади. Однак самостійно намагатись затягувати строки розгляду недоречно та малоперспективно.
Детально дослідивши протокол, рекомендуємо спочатку подати заперечення (пояснення) до НАЗК або іншого органу, який склав такий протокол. Існує вірогідність, що в суді вони визнають свою помилку, проте така ситуація майже неможлива. Окрім заперечень, треба використовувати весь арсенал процедури збирання доказів для підтвердження невинуватості, щоб надати їх суду. При цьому пам’ятаємо та використовуємо можливість звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів, з отриманням яких виникли складнощі.
Як захистити свої права у випадку збою в реєстрі
Як зазначалося вище, значна кількість виписаних корупційних протоколів пов’язані з несвоєчасним поданням декларацій. При цьому передбачене настання відповідальності лише за несвоєчасне подання декларації без поважних на це причин. У цьому випадку кожна зафіксована дія у реєстрі декларацій стає в нагоді.
Всі декларації подаються в електронному вигляді у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Починаючи з моменту спроби входу до особистого кабінету, система відслідковує та записує кожну дію користувача у системі, а саме дату та точний час її вчинення, IP-адресу, ідентифікатор документа, розділ персонального кабінету та власне дію. Відповідно, якщо декларант виконав усі дії, проте реєстр, як це часто буває, «завис» з технічних причин та не оприлюднив декларацію, вина декларанта відсутня, тож відсутній і факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідальність за корупційні правопорушення
Складений протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, ще не означає факт доведеності вини декларанта та кінець кар’єри, однак відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (ст. 65) може потягти за собою кримінальну, адміністративну чи дисциплінарну відповідальність. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом, а згодом бути притягнена до дисциплінарної відповідальності у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу» (ст. 64). Відповідно ст. 69 Закону, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступка утворюється дисциплінарна комісія.
Особа підлягає звільненню у випадку набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення, яким позбавляється права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. До жовтня 2019 р. для цього було достатньо лише рішення про притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення. На сьогодні для того, щоб звільнити особу, таке стягнення має бути прописане саме в судовому рішенні.
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.
Висновки
Незнання або неналежний захист прав особи, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може призвести до негативних наслідків, тому завжди необхідно боротися до кінця, вивчати існуючу практику та звертатись по кваліфіковану юридичну допомогу. До ухвалення судом рішення про притягнення до адміністративної відповідальності декларанта не мають права звільняти — можуть лише відсторонити від посади. Водночас, як показує практика, навіть після ухвалення судом рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та у випадку дії спеціальних норм законодавства особа може залишитись на займаній посаді.