20 липня 2021, 13:07

Професійне вигоряння юриста. Запобігти, знайти, знешкодити

Опубліковано в №14 (744)

Олена Танасевич
Олена Танасевич Голова Вищого антикорупційного суду

В Україні отримати диплом за спеціальністю 081 «Право», здобувши освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра або магістра, можна майже у 300 вищих навчальних закладах. За відомостями, наведеними у статистичному дослідженні Міністерства юстиції України «Стан юридичної освіти», станом на 1 січня 2019 р. вищу юридичну освіту здобували рекордні 104 565 осіб.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Вельми високий попит на правничу спеціальність пояснити нескладно, адже кожний аспект нашого життя унормований та врегульований, тож у якому б напрямку не реалізувала себе особистість, юридична освіта точно не завадить. До того ж, спектр професій безпосередньо у сфері юриспруденції доволі широкий. Професійні юристи завжди затребувані в правоохоронних органах, у судовій системі, в усіх галузях державного управління, в адвокатських об’єднаннях, нотаріаті, дипломатичних відомствах, правозахисних організаціях, у великому бізнесі тощо.

Юрист для всіх

Менше з тим, останнім часом на спеціалізованих сайтах з рекрутингу спостерігається стабільна тенденція — на одну юридичну вакансію в середньому претендують 7–8 осіб, що переконливо свідчить про перевантаження ринку праці. У таких реаліях конкуренція стає надзвичайно жорсткою. Для здобуття та підтримки професійного авторитету, а тим більше для кар’єрного росту та просування по службі юрист повинен надавати висококваліфіковані послуги та філігранно виконувати свої обов’язки.

Досягти необхідного рівня кваліфікації, який дозволяє претендувати на місце під сонцем, можна тільки в активній юридичній практиці, яка зазвичай вимагає постійного перебування на зв’язку з великою кількістю людей та перманентного комплексного контролю за розвитком подій у багатьох напрямках, що є досить виснажливим. Варто також додати, що в абсолютній більшості випадків шлях пересічного громадянина перетинається з юристами в кризових ситуаціях, зокрема, коли особу обвинувачують у вчиненні злочину або, навпаки, особа стала жертвою злочинних дій, коли необхідно розділити спадкове майно між спадкоємцями, коли має місце спір про межі земельних ділянок між сусідами, коли батьки не можуть самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини після розірвання шлюбу, коли для реалізації права на отримання пенсії на пільгових умовах є потреба встановити факт виконання робіт зі шкідливими умовами праці на вже ліквідованому підприємстві тощо.

Крім того, законодавство України досить динамічне. Порахувати кількість діючих законів, підзаконних нормативно-правових актів, а також змін до них складно. За даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України, на теперішній час у Міністерстві юстиції України зареєстровано понад 36 тис. нормативно-правових актів, а лише за останній місяць на сайті з’явилось майже 700 нових документів.

Отже, юрист працює з великим обсягом інформації в умовах хронічного дефіциту часу та з людьми, які опинились у непростих життєвих умовах.

Жити суддею

Візьмемо до прикладу професію судді. Він упродовж дня та щодня, а якщо його обрано слідчим суддею, то й поза межами робочого часу перебуває в судових засіданнях, заслуховує доводи учасників провадження, розв’язує їхні клопотання, досліджує документи, переглядає відеоматеріали, оглядає речові докази, бере участь у допитах свідків, призначає проведення експертиз тощо. Але на цьому його робота не закінчується. Насправді вона з цього тільки починається. На підставі, здавалося б, неосяжного масиву інформації судді належить зрештою ухвалити законне та мотивоване рішення. Для цього необхідно систематизувати та ретельно описати встановлені судом фактичні обставини, проаналізувати надані докази на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності, підібрати релевантні нормативно-правові акти та правові позиції Верховного Суду, а тоді викласти все це у хронологічній та логічній послідовності в судовому рішенні.

При цьому в провадженні судді завжди перебуває не одна справа, а десятки. Їхній розгляд відбувається паралельно, тому суддя кілька разів на день повинен переключатись з обставин одного провадження на обставини іншого.

Важливо також додати, що трапляються випадки, коли учасники є доволі емоційними та навіть агресивними, або, навпаки, мовчазними та замкнутими, що, вочевидь, є нормальною реакцією на стрес від перебування в суді. Але яким би не був стан сторін провадження, головуючий суддя повинен спрямувати судовий розгляд на з’ясування всіх обставин, забезпечивши дотримання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, а також реалізацію всіма учасниками їхніх процесуальних прав та виконання ними обов’язків.

Оскільки люди різні, до кожного необхідно знайти особливий підхід, інакше просто неможливо виконувати функцію держави щодо здійснення правосуддя. Налагодження конструктивної атмосфери в судовому засіданні — це надважливий аспект суддівської роботи, який вимагає акумуляції всього життєвого досвіду, навичок спілкування, а також бодай базових знань психології з тим, щоб знайти потрібні слова та створити комфортні умови для учасників провадження.

Відверто кажучи, суддя не просто присвячує роботі частину свого життя. Бути суддею — це надзвичайна відповідальність, стиль життя та образ мислення. Звичайно, ця соціально значуща та дуже важлива діяльність дозволяє відчувати себе корисним у своїй країні, але водночас забирає неймовірну кількість життєвих сил. Суттєве навантаження та хронічний стрес більшості юридичних професій з високою долею вірогідності за кілька років незбалансованої, неспланованої діяльності можуть призвести до емоційного виснаження, а зрештою і до професійного вигоряння, втрати інтересу до професійної діяльності та зниження якості роботи чи навіть її втрати. Це необхідно усвідомлювати, про це необхідно пам’ятати, цього тяжкого психологічного стану не можна допускати.

Впоратися з усім

До великої професійної мети треба йти малими кроками, намагаючись реально оцінювати свої професійні здібності та фізичні можливості, уникаючи виснажливого графіка роботи, приділяючи достатньо часу собі та спілкуванню з близькими людьми. Юрист повинен бути гуру тайм-менеджменту, адже без ретельного планування впоратись зі своїми професійними обов’язками та не занапастити інші сфери свого життя вкрай складно. З усією повагою ставлячись до улюбленої професії, у графіку просто необхідно бронювати час на систематичну фізичну активність, здоровий сон та заходи, які забезпечують задоволення духовних потреб (прогулянки з дітьми, подорожі, відвідування театрів, галерей, зустрічі з друзями, хобі — одним словом, на те, що надихає).

Здавалося б, це прості, всім відомі правила, але після майже 20 років безперервної юридичної практики вимушена чесно сказати, що для людей з активною соціальною позицією пошук балансу — це історія довжиною в життя зі злетами, падіннями, помилками, розчаруваннями, хронічною втомою та ні з чим не порівнюваним задоволенням від якісних результатів своєї роботи. Задля таких результатів інколи дійсно варто повністю зануритись у певний проєкт, але при цьому найголовніше — не забути повернутись до збалансованого та адекватного ритму з тим, щоб мати час та можливість відчувати повноту життя та весь спектр позитивних моментів, що їх дарує не тільки улюблена робота.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати