Продаж контрольного пакету акцій — процес непростий в усіх відношеннях. Тут необхідно збалансувати комерційні інтереси обох сторін з огляду на юридичну складову. Щоб зменшити ризики подальшого оспорювання транзакції та мінімізувати можливі санкції, необхідно дотримуватись усіх законодавчих вимог до таких операцій. У рамках цієї статті пропонуємо зупинитись на основних моментах.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Для початку нагадаємо, що чинне законодавство України, а саме Закон «Про акціонерні товариства» містить три терміни: «контрольний пакет акцій» (50% і більше простих акцій АТ), «значний контрольний пакет акцій» (75% і більше простих акцій публічного АТ) та «домінуючий контрольний пакет акцій» (95% і більше простих акцій АТ). Ми зосередимося саме на придбанні контрольного пакета акцій акціонерного товариства.
1. Необхідні дозволи/погодження
Це перше, на що слід звернути увагу, адже отримання необхідних дозволів/погоджень — справа нешвидка. Всі необхідні дозволи/погодження можна умовно розділити на кілька основних груп: особисті, корпоративні та державні. Особисті погодження зазвичай мають місце, коли потребується згода іншого з подружжя на продаж акцій. Це не займає багато часу та може бути оформлено в день транзакції. Тому пропонуємо не зупинятись на такому погодженні, а зосередитись на так званих корпоративних та державних погодженнях.
Корпоративні погодження — це, у першу чергу, відмови від переважного права інших акціонерів. Пам’ятаємо, що в публічному акціонерному товаристві закон не встановлює переважне право. Що стосується приватних акціонерних товариств, то їх статут може встановлювати таке право, однак за умови, що кількість акціонерів такого товариства не перевищує 100 осіб.
До корпоративних погоджень також можна віднести рішення загальних зборів, резолюції акціонерів тощо, тобто документи, що схвалюють придбання чи продаж акцій на певних умовах та на користь певної особи, а також видачу відповідної довіреності, якщо підписання документів здійснюватиметься представниками сторін. При цьому, якщо з якогось боку діє нерезидент, довіреність чи рішення (резолюція) повинні бути апостильовані (або легалізовані) та супроводжуватися перекладом українською мовою.
Говорячи про корпоративні погодження, не можна не згадати і про договори між акціонерами. Відповідно до закону, договір між акціонерами може передбачати обов'язок його сторін погоджувати придбання або відчуження акцій за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин або утримуватися від відчуження акцій до настання визначених обставин. При цьому варто звернути увагу, що у разі, якщо договір купівлі-продажу акцій буде порушувати положення договору між акціонерами, такий договір купівлі-продажу може бути визнаний судом недійсним, якщо буде доведено, що інша сторона договору знала або мала знати про обмеження, передбачені договором між акціонерами. Таким чином, укладаючи договір купівлі-продажу акцій, покупцю необхідно поцікавитись наявністю договору між акціонерами та зафіксувати отриману відповідь. У разі існування договору необхідно уважно з ним ознайомитись.
Найскладніше зазвичай з державними погодженнями. У першу чергу, мова йде про Антимонопольний комітет України (далі — АМКУ). Придбання акцій, що забезпечить досягнення або перевищення 25 чи 50% голосів у вищому органі управління товариства, є нічим іншим, як концентрацією, яка може потребувати попереднього дозволу АМКУ. Для того, щоб зрозуміти, чи потрібний такий дозвіл, слід оцінити фінансові показники (активи та обсяги реалізації товарів/робіт/послуг) учасників саме цієї концентрації. Якщо фінансові показники перевищені, у строки реалізації транзакції необхідно додатково закласти час, потрібний на підготовку документів та розгляд заяви АМКУ. Якщо придбання контрольного пакету акцій потребувало дозволу АМКУ, однак такий дозвіл попередньо не був отриманий, покупець надалі може бути притягнутий до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та оштрафований на суму до 5% річного доходу від реалізації товарів (робіт, послуг). При цьому штраф буде накладатись не лише безпосередньо на покупця, але й на всю групу компаній.
Що стосується погоджень від НБУ чи НКЦПФР, то це стосується випадків придбання акцій банку чи професійних учасників фондового ринку. Погодження потребується у разі набуття істотної участі чи її збільшення. У випадку з придбанням акцій банку погодження займає 3 місяці, а у випадку професійного учасника фондового ринку — 1 місяць. В обох випадках процес не є швидким. Більше того, НБУ в пакеті документів вимагає також надати документ від АМКУ. Таким чином, процес придбання акцій може затягнутись на досить тривалий строк.
2. Рахунки у цінних паперах
На перший погляд, нічого складного, однак майбутній власник акцій повинен заздалегідь подбати про відкриття рахунку в депозитарній установі, де будуть обліковуватись придбані ним акції. Слід пам’ятати, що діяльність депозитарної установи підлягає ліцензуванню. Відомості щодо діючих депозитарних установ можна знайти на сайті НКЦПФР. Не буде зайвим навіть звичайний пошук інформації в мережі Інтернет — це допоможе уникнути явно недобросовісних депозитарних установ.
3. Пошук торговця цінними паперами
Операції з купівлі-продажу акцій потребують залучення торговця цінними паперами. Законодавство встановлює окремі винятки з цього правила. Наприклад, залучати торговця не потрібно, якщо мова йде про придбання емітентом власних акцій, спадкування тощо. Вибрати торговця та погодити з ним договір купівлі-продажу також бажано заздалегідь. Іноді бувають ситуації, коли договір купівлі-продажу цінних паперів є нестандартним, і деякі торговці цінними паперами можуть відмовитись від супроводу угоди.
4. Дії після продажу
Окрім певних правил, пов’язаних безпосередньо з транзакцією та погодженням комерційних умов, є також низка дій, які покупцеві необхідно вчинити уже за фактом придбання контрольного пакету акцій.
Незалежно від того, йде мова про придбання акцій приватного чи публічного товариства, алгоритм дій покупця в цілому однаковий. Протягом робочого дня з дати укладення відповідного договору покупець зобов’язаний подати повідомлення про укладення такого договору до НКЦПФР та до самого емітента. Крім того, після набуття права власності на пакет акцій покупець в одноденний строк зобов'язаний подати до НКЦПФР та емітента інформацію про набуття ним акцій із зазначенням інформації про найвищу ціну, за якою покупець придбавав акції цього емітента протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій, включно з днем набуття, та дати набуття такого пакета. Відразу уточнимо, що мова йде не лише безпосередньо про покупця, але й про його афілійованих осіб, а також осіб, що діють спільно.
Далі починається найцікавіше: наглядова рада (або виконавчий орган АТ, якщо утворення наглядової ради не передбачене статутом емітента) після отримання інформації, як вказано вище, має затвердити ринкову вартість акцій та повідомити її покупцеві (строки затвердження такої ринкової вартості різні для приватних та публічних акціонерних товариств). У свою чергу, покупець надалі зобов'язаний протягом 2 робочих днів запропонувати всім акціонерам придбати у нього акції товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), шляхом надсилання до товариства публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів-власників акцій товариства про придбання належних їм акцій.
Товариство (емітент) забезпечує розміщення оферти на власному сайті, в загальнодоступній базі даних НКЦПФР та розсилку акціонерам. Законодавство визначає вимоги до змісту оферти, а також встановлює граничні межі строків, у рамках яких акціонери можуть надати відповідь щодо оферти. Такий строк не може бути менше 10 та більше 50 робочих днів з дати надходження оферти. Якщо хтось з акціонерів приймає вказану оферту, протягом 30 днів з дати спливу встановленого нею граничного строку покупець здійснює розрахунки з акціонерами, які зобов’язані вчинити всі необхідні дії для переходу права власності на акції на користь покупця.
Придбання контрольного пакету акцій публічного акціонерного товариства має і свої особливості щодо строків та дій (обов’язків) емітента. Зокрема, законом встановлено розширений перелік відомостей, які повинні міститися в оферті. Так, окрім стандартного набору інформації, оферта повинна містити наміри особи, яка придбала акції, щодо подальшої діяльності товариства, плани щодо істотної зміни умов працевлаштування працівників та керівників товариства, інформацію про джерела фінансування пропозиції про придбання акцій тощо. У випадку придбання контрольного пакету акцій публічного АТ, наглядова рада (або виконавчий орган, якщо утворення наглядової ради не передбачене статутом емітента) має затвердити та оприлюднити на веб-сайті товариства документ, що міститиме висновок щодо реалізації викупу акцій включно з оцінкою впливу оферти на інтереси емітента, особливо на працевлаштування працівників та керівництва товариства, та щодо стратегічних планів покупця (який набув контрольний пакет акцій), а також ймовірні наслідки, що стосуються напрямів подальшої діяльності товариства. Додатково наглядова рада (або, знову ж таки, виконавчий орган, якщо утворення наглядової ради не передбачене статутом товариства) має поінформувати про зазначене представників працівників або, якщо таких представників немає, самих працівників товариства.
Звертаємо увагу, що законом передбачено досить серйозні наслідки невиконання покупцем зобов’язань, наведених вище. Якщо особа не виконала відповідні обов’язки, вона має право голосу за акціями, що становлять 50% акцій товариства, до моменту виконання таких обов’язків. Водночас інші акції емітента, що прямо або опосередковано належать покупцю, не дають права голосу та не враховуються при визначенні кворуму (також до моменту виконання вказаних обов'язків).
***
Купівля-продаж контрольного пакету акцій АТ має низку інших нюансів залежно від конкретної ситуації. Так, наведені вище дії після продажу взагалі можуть не потребуватись у певних випадках, встановлених законом. Це ж стосується і попереднього дозволу АМКУ та інших погоджень. Однак на етапі підготовки до угоди радимо ретельно проаналізувати ситуацію та оцінити необхідність вчинення тих чи інших дій. Така попередня оцінка дозволить не лише зрозуміти, яка кількість часу може знадобитись, але й звести до мінімуму можливі ризики оспорювання договору чи застосування штрафних санкцій.