18.03.2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон №533-IX). Цей закон став першим кроком реагування держави на виклики, що постали перед бюджетною системою та платниками податків у зв’язку з епідемією і супутніми кризовими явищами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед запроваджених Законом №533-IX заходів у податковій сфері наступні варто відзначити такі:
- Обмежено застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, що вчинені у період з 01.03.2020 р. до 30.04.2020 р. (окрім встановленого Законом №533-IX переліку винятків). У цей період платникам податків також не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
- Встановлена заборона з 18.03.2020 р. до 30.04.2020 р. податковим органам проводити документальні та фактичні перевірки. Виняток – документальні позапланові за пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
- Не нараховується та не сплачується за період з 01.03.2020 р. до 30.04.2020 р. плата за землю.
- З 01.03.2020 р. до 30.04.2020 р. не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
- Термін подання річних декларацій про майновий стан і доходи подовжено до 01.07.2020 р.
- У період з 01.03.2020 р. до 30.04.2020 р. фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, тимчасово звільняються від сплати єдиного внеску за себе. Також на цей період не застосовуються перелічені в Законі №533-IX заходи відповідальності за порушення порядку обчислення, сплати єдиного внеску, подання звітності тощо. Аналогічно з податками – до єдиного внеску на цей період не застосовується пеня.
- Встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18.03.2020 р. до 18.05.2020 р.
Запроваджені державою заходи не можна назвати суттєвими, а їх реальний вплив на платників податків та економіку буде оцінюватися в майбутньому. Ситуація ускладнюється необхідністю витримувати баланс між інтересами держави та платників податків, адже цілком логічно, що послаблення податкового навантаження спричинює недоотримання державним та місцевими бюджетами коштів. Таким чином, держава не може піти на більш серйозні поступки у цій сфері. Водночас значною мірою саме державні карантинні обмеження спричинили більшість труднощів для бізнесу. Тому ці мінімальні поступки держави у вигляді тимчасових змін до законодавства необхідно максимально використовувати.
Практичні поради платникам податків у контексті прийнятих законодавчих змін:
1. Дотримання законодавства. Навіть за умови звільнення від штрафних санкцій та мораторію на перевірки податківців важливо слідувати встановленій законом процедурі – продовжувати нарахування, облік та сплату податків у звичному режимі, за винятком прямо передбачених новими законодавчими змінами випадків. Навіть наявні тимчасові послаблення слід використовувати з обережністю, адже наразі ще немає достатньої інформації про позиції та практику податкових органів щодо нових змін до законодавства.
2. Оптимізація штату працівників. В умовах кризи та призупинення діяльності підприємствам доводиться розглядати варіанти скорочення видатків на заробітну плату та нарахований на неї податок на доходи фізичних осіб. У цій сфері нове законодавство не містить великої кількості нововведень, тому кожне підприємство здійснює відповідні заходи за власним планом. Існує кілька способів скорочення видатків на період карантину. Однак у разі вжиття таких заходів необхідним є суворе додержання вимог трудового законодавства та документальне оформлення усіх процесів і рішень.
- Неоплачувана відпустка працівників. Нові зміни до ст. 84 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) дозволяють за погодженням з працівником встановити відпустку без збереження заробітної плати понад 15 днів на рік, що раніше було максимальним строком.
- Оголошення простою. Згідно з положеннями ст. 34 КЗпП, простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. На час дії карантинних заходів, що обмежують діяльність підприємства, можна оголосити простій, видавши відповідний наказ, у зв’язку з чим згідно зі ст. 113 КЗпП можна скоротити видатки, виплачуючи працівнику мінімум 2/3 його звичайного заробітку. Такий захід пропонуємо розглядати до застосування в тому випадку, якщо з працівником не вдалося дійти згоди про неоплачувану відпустку.
3. Уточнюючі декларації щодо податку на майно:
- У зв’язку зі звільненням платників від нарахування плати за землю, якщо підприємство вже подавало щорічну декларацію в порядку п. 286.2 ст. 286 ПКУ, варто подати уточнювальну декларацію, в якій вирахувати двомісячний період звільнення від сплати податку. Така можливість передбачена новою ч. 52-4 ст. 54 ПКУ. Для фізичних осіб-платників відповідний перерахунок здійснює контролюючий податковий орган.
- Аналогічно для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – подані у порядку пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ щорічні декларації можна уточнити новою декларацією з відображеними змінами (ст. 52-5 ПКУ).
4. Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців. Згідно з новою ст. 9-10 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», звільнені від сплати внеску особи можуть прийняти рішення про нарахування, облік та сплату єдиного внеску. Тут слід зазначити, що відповідно до нового п. 14-5 Прикінцевих положень «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періоди, за які особа була звільнена від сплати страхового внеску, все ж таки зараховуються до страхового стажу, хоча і вважається, що внесок був сплачений у мінімальному допустимому розмірі. Таким чином, питання сплати внеску в цьому випадку віднесено на вибір платника. Існує деяка невизначеність в тому, як ситуацію оцінюватимуть податкові органи в майбутньому, чи становить це ризик, наприклад, для підприємця, який отримував дохід, але не сплачував єдиний внесок.
Для більш повної оцінки ситуації щодо податкових змін необхідно дочекатися та проаналізувати першу адміністративну й судову практику в цій частині. Очікується, що окремі проблемні питання виконання нововведень будуть вирішені найближчим часом в офіційних роз’ясненнях податкових органів. Також цілком вірогідною є друга хвиля податкових змін, що буде спрямована на подолання наслідків епідемії та карантину. Водночас для боротьби з кризовими явищами та мінімізації економічних ризиків варто максимально повно використати нововведені правові інструменти (зокрема, у податковій сфері).