Оголошена минулого року Верховною Радою кампанія одноразового (спеціального) декларування, в народі так звана «податкова амністія», добігає свого екватора. Стартувавши з 01.09.2021 р., вона має завершитися 01.09.2022 р. Про продовження строків поки що не було мови.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Які переваги податкової амністії?
Вказаний період наданий нинішнім або колишнім резидентам України для того, щоб повідомити державі про власні активи, які були набуті за незадекларовані свого часу доходи або за доходи, з яких не були сплачені податки. Платникам надається можливість із вартості активів, що «амністуються», самостійно розрахувати та сплатити спеціальний збір, ставка якого коливається від 2,5% до 11,5%, залежно від виду та місцезнаходження активів, що декларуються, та строків сплати.
Це є значно нижчим від загальної ставки ПДФО (18%), особливо якщо взяти до уваги, що з обʼєктів оподаткування ПДФО майже завжди додатково сплачується військовий збір (1,5%). До того ж, якщо розглянути ситуацію, коли контролюючий орган, виявляючи доходи, з яких особа не сплатила податки, має право застосувати до такої особи штрафні санкції в розмірі 25% від недоплаченої суми податків, то можливості, запропоновані спеціальним декларуванням, стають ще більш привабливими.
Перелічені підстави не єдині, які здатні спонукати власників більш-менш значних активів все ж таки подати спеціальну декларацію. Серед інших можна назвати принаймні ще три.
По-перше, не варто забувати, що строк давності, відповідно до ст. 102 ПК України (1095 днів), в межах якого контролюючий орган може провести перевірку та самостійно визначити платнику податкові зобовʼязання, починає свій перебіг після граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше – то з дати її подання. Відповідно, якщо особа не декларувала свої доходи за попередні періоди, то строк давності для її перевірки податковою за такі періоди ще навіть не починався, незалежно від того, скільки минуло років. Це означає, що така особа може очікувати на перевірку контролерів за будь-який з років (звісно, якщо з’являться підстави для перевірки та не буде мораторію).
Податкова амністія надає можливість за порівняно невисокою ціною задекларувати все одразу, «обнулитися» за всі попередні податкові періоди до 2021 р., закривши питання щодо декларування та оподаткування доходів. Держава заявляє, що особа, яка подала спеціальну декларацію та сплатила спеціальний збір, звільняється від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства, а також від обовʼязку подання декларацій та сплати податків щодо доходів, які стали джерелом придбання задекларованих активів.
По-друге, стимулом до подання одноразової декларації може стати анонсоване Кабміном та профільним податковим комітетом Верховної Ради запровадження непрямих методів податкового контролю. Поки відповідний законопроєкт ще розробляється, нам залишається лише будувати гіпотези щодо того, який формат непрямих методів контролю запропонує законодавець.
Можливо, нотаріуси, субʼєкти господарювання, до яких звертатиметься фізична особа-платник податків для вчинення певних угод або дій, за певних умов будуть зобовʼязані повідомляти податкові органи про суми здійснених платником операцій або навіть повинні будуть одразу запитувати в особи підтвердження походження коштів для їх здійснення. Зокрема, ДПС, отримуючи інформацію щодо витрат фізичних осіб, опосередковано дізнаватиметься про рівень їхніх доходів та зіставлятиме ці дані із задекларованими особою або її податковими агентами доходами. Здійснення платником податків витрат на суму, яка не підтверджується його офіційними доходами, ймовірно, потягне за собою донарахування податків.
По-третє, у долученні до податкової амністії мають бути зацікавлені власники іноземних активів, а особливо – коштів на рахунках в іноземних банках. Оскільки наша держава заявила про свій намір брати участь у міжнародному обміні податковою інформацією за стандартами CRS в автоматичному режимі й зараз перебуває на шляху технічного врегулювання майбутніх процесів, це означає, що рано чи пізно до податкових органів України потрапить інформація щодо рахунків, які відкриті на імʼя резидентів України за кордоном та про залишки коштів на них.
Відповідно, резиденти, які бачать далекоглядну перспективу у використанні своїх коштів на іноземних рахунках і не збираються витратити їх геть усі найближчим часом, мають можливість зняти можливі питання про те, чи сплатили вони податки з цих активів. До того ж законодавець надав таку унікальну можливість до 01.03.2022 р. застосувати понижену ставку спеціального збору 7% (замість 9%) для декларування активів, які знаходяться за кордоном.
Які наслідки неподання декларації?
Якщо особа все ж таки не скористається правом на подання спеціальної декларації, таким чином вона повідомить державі, що у неї немає активів, придбаних за доходи, які вона не декларувала та з яких не сплатила податки, або активи особи знаходяться в межах, спеціально встановлених Податковим кодексом (п. 10 підрозд. 9-4 розд. ХХ ПКУ). Згідно з вказаним пунктом, особа може мати у власності:
- активи вартістю не більше ніж 400 тис. грн;
- квартири в Україні загальною площею до 120 кв. м або майнові права на них;
- житлові будинки загальною площею 240 кв. м або будинки незавершеного будівництва на земельній ділянці, що належить такій особі;
- нежитлову нерухомість некомерційного призначення площею до 60 кв. м;
- земельні ділянки площею в межах норм безоплатної передачі відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України;
- один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім автомобіля місткістю понад 10 осіб, легкового автомобіля обʼємом двигуна понад 3 тис. куб. см та/або вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла обʼємом двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера).
Вважатиметься, що з джерел походження вказаних активів були повністю сплачені податки та збори. Збір з одноразового декларування щодо таких активів фізичної особи не нараховується та не сплачується.
Якщо ж особа подала декларацію, але вчасно не сплатила збір або сплатила його не в повному обсязі, декларація такої особи вважатиметься неподаною. На таку особу жодні гарантії не притягнення до відповідальності не поширюються. Тому тим, хто все ж таки вирішив взяти участь у деклараційній кампанії, слід строго дотримуватися 30-денного строку сплати збору, передбаченого ПКУ.
Також щодо осіб, які не подавали спеціальні декларації, можуть в загальному порядку бути проведені податкові перевірки за наявності підстав до них, а у разі виявлення фактів недекларування отриманих доходів або несплати податків з них платники можуть бути притягнуті до фінансової, адміністративної, кримінальної відповідальності.
Які наслідки подання спеціальної декларації?
Особа, яка подала спеціальну декларацію та вчасно і повністю сплатила збір з одноразового декларування, отримує певні державні гарантії. До такої особи не можуть бути застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи, вчинятися слідчі дії у кримінальному провадженні у звʼязку з придбанням задекларованих активів за ознаками ухилення від сплати податків, обовʼязкових платежів, ЄСВ. Також щодо особи не може бути розпочате провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового законодавства, порядку проведення розрахунків, валютних операцій, порядку ведення податкового обліку, обліку доходів і витрат, декларування, сплати податків тощо.
Проте звільнення від відповідальності та кримінального переслідування гарантується тільки у межах складу і вартості тих активів, які були зазначені в одноразовій декларації як обʼєкт та база нарахування збору. Тобто якщо особа не зазначила всі свої активи, придбані за неоподатковані доходи, або неправильно чи неповно вказала вартість активів – така особа залишається у зоні відповідальності перед державою щодо своїх незадекларованих активів та неоплаченої збором частини вартості задекларованих активів.
Також подаючи спеціальну декларацію, не слід думати, що податкові органи не проводитимуть перевірки зазначеної в ній інформації. Така перевірка проводитиметься одразу на кількох рівнях. Кодекс нам говорить, що декларація перевіряється у спеціальному порядку. Камеральна перевірка декларації може тривати 60 календарних днів. Спочатку протягом 10 днів проводиться перевірка на логіко-арифметичні помилки. У разі їх виявлення особі може бути надане повідомлення про необхідність подання уточнювальної декларації та/або про доплату збору. Окрім того, контролюючий орган звіряє інформацію, зазначену в декларації, з відповідними даними державних реєстрів та у випадку виявлення розбіжностей може направляти платнику запит про надання інформації, зокрема для підтвердження наявності майна.
Однак це ще не все. Якщо протягом 365 днів після подання декларації виявляється, що особа допустила порушення під час розміщення готівкових коштів на спеціальному рахунку, або виявилася відсутність документів, які мали бути додані до спеціальної декларації (документів, що підтверджують права вимоги в належній формі, вартість закордонних активів або вартість активів на рахунках в Україні чи за кордоном), декларанту направляється запит про надання пояснень та документів. Якщо вони не будуть надані або їх визнають недостатніми, то стосовно декларанта може бути проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, за результатами якої можливе нарахування особі податкових зобовʼязань з ПДФО, причому вже за загальною, а не зниженою ставкою.
Окрім того, не можна забувати, що держава гарантує не проведення перевірки джерел отримання тільки тих активів, що передбачені у п. 10 підрозд. 9-4 розд. ХХ ПКУ. Це означає, що джерела походження інших активів можуть (найімовірніше, будуть) перевірятися. Попри те, що в декларації такі джерела не вказуються, контролюючий орган не має права вимагати від особи подання додаткових документів. Відомості декларацій є конфіденційною інформацією і не можуть використовуватися в розслідуваннях, перевірках щодо декларанта, як докази у кримінальному провадженні, справах про адміністративні правопорушення, цивільних справах. Проте у ПКУ чітко зазначено, що інформація, яка міститься в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, є податковою інформацією.
Це означає, що вона може використовуватися для виконання функцій контролюючих органів. До того ж гарантії звільнення від відповідальності не поширюються на активи, які були отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім тих, що прямо передбачені ПКУ. Відповідно, можна спрогнозувати, що дані декларацій будуть використовуватися для диференціації джерел походження активів осіб з метою недопущення амністування «заборонених». Тому приймаючи рішення про декларування, слід дуже уважно підходити до складу активів, які зазначатимуться, до визначення та вказання їх вартості, а також до підготовки пакета підтверджувальних документів.
Перші підсумки податкової амністії. Чи є успіхи?
Від початку ДПС дуже оптимістично називала суми вартості задекларованих платниками активів та розміри сплаченого спеціального збору. Однак у масштабах держави вони не такі вже й значні. Сьогодні є інформація про задекларовані активи на 1,96 млрд грн та 112,1 млн грн надходжень у вигляді спеціального збору. Ці цифри свідчать про виконання запланованих до початку деклараційної кампанії показників приблизно на 1%.
Прогнозуємо, що друга половина деклараційної кампанії виявиться більш активною з боку платників податків. Перші пів року знадобилися для того, щоб вони придивилися до спеціального декларування як до абсолютно нового явища в оподаткуванні. Крім того, за цей період ДПС надала відповіді на сотні практичних питань, які виникали у наших громадян, прояснивши низку спірних моментів, що виникли через «недосказаність» закону. До того ж йти слідами першопрохідців завжди легше, ніж бути ними. Тому ще зарано підбивати остаточні підсумки податкової амністії.
Однак податкова амністія – це не стільки про гроші, скільки про вихід на новий рівень у взаємодії контролюючих органів та платників податків. Це один із кроків до побудови нової реальності в майбутньому, реальності з неминуче вищим рівнем контролю держави над доходами резидентів, обігом готівки, здійсненням операцій з активами. Це саме той шлях, яким йде цивілізований світ. За таких умов виважений та професійний підхід є важливим на найперших етапах.