У останні три місяці, починаючи з кінця 2016 р., фінансовий сектор України продовжує переживати складний та суперечливий шлях реформ. Наразі трансформація банківського сектору характеризується такими явищами, як значне скорочення числа учасників ринку, збитковість банківської системи, виведення з ринку малих та середніх банків, зменшення присутності на ринку банків із приватним українським капіталом та ріст концентрації банків із державним, іноземним та російським капіталом. За інформацією прес-служби регулятора, у 2016 р. було зафіксовано історично високий збиток банківського сектору – 159 млрд грн. Разом з цим, економічна ситуація в країні, на думку вітчизняних експертів, перебуває у стані оздоровлення, і НБУ прогнозує прибуткову діяльність банківського сектору у 2017 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згідно з інформацією, розміщеною на сайті НБУ, реформи у фінансовому секторі триватимуть і будуть ще більш глибинними та комплексними. Перш за все, заслуговують на увагу зміни у законодавстві, що регулює фінансові послуги.
Так, 7 грудня 2016 р. Кабінет міністрів України своєю постановою №913 затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), якими був визначений перелік видів господарської діяльності, що відносяться до фінансових послуг та, відповідно, підлягають ліцензуванню, встановлений порядок отримання ліцензій та зазначені вимоги до фінансових установ. Фінансові установи, які раніше вже отримали ліцензії на провадження такої діяльності, зобов’язані впродовж двох місяців привести свою роботу у відповідність із зазначеними вимогами.
Іншими важливими змінами були нововведення у сфері валютного регулювання. З прийняттям 13 грудня 2016 р. правлінням НБУ постанови №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» існуючі на той час валютні обмеження були продовжені на невизначений строк. Зокрема, вказаною постановою були встановлені: обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб на рівні 65%; 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; одноденний строк резервування гривні для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку; заборона на дострокове погашення кредитів від нерезидентів; купівля готівкової валюти фізичними особами на суму до 12 тис. грн на день; ліміт на знаття готівки з валютного рахунку на суму до 250 тис. грн на день тощо.
Згодом низкою своїх постанов НБУ продемонстрував намір і далі дотримуватися обраного курсу на спрощення обмежень на валютному та грошово-кредитному ринках. Заслуговують на увагу наступні новели:
1) зменшення суми для здійснення розрахунків у готівковій формі за участю фізичних осіб з 150 тис. до 50 тис. грн (постанова правління НБУ №407 від 25.11.2016, яка набрала чинності 4 січня ц. р.);
2) дозвіл банкам купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку у більших сумах – до 0,5% розміру регулятивного капіталу (постанова правління НБУ №7 від 7.02.2017);
3) покладення на платіжні системи обов’язку здійснювати контроль за діяльністю своїх учасників, зберігати інформацію про операції з переказу коштів тощо (постанова правління НБУ №11 від 13.02.2017);
4) надання НБУ права відмовити у наданні індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, якщо операція здійснюється на користь особи з місцезнаходженням у будь-якій країні-агресорі (постанова правління НБУ №12 від 21.02.2017);
5) скасування обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті, якщо такі кошти надходять як грошове забезпечення (застава, депозит, гарантія тощо) для участі у аукціонах/торгах; дозволено здійснювати купівлю іноземної валюти, якщо на рахунках знаходяться кошти в сумі не більше $100 тис. (постанова правління НБУ №13 від 22.02.2017);
6) скасування вимоги отримання фізичними особами індивідуальних ліцензій НБУ на операції з розміщення на закордонних рахунках іноземної валюти з джерелом походження за межами України, а також здійснення інвестицій за кордоном за рахунок коштів, що знаходяться за межами України (постанова правління НБУ №14 від 23.02.2017);
7) скасування вимоги щодо попереднього отримання дозволу НБУ для купівлі іноземної валюти та перерахування коштів за межі України на користь нерезидентів. Про такі операції клієнтів банки будуть інформувати НБУ після їх завершення (постанова правління НБУ №15 від 28.02.2017, що набирає чинності з 22 березня ц. р.);
8) спрощення процедури реєстрації змін у кредитні договори за залученими резидентами від нерезидентів кредитами в іноземній валюті, що мають ознаки ризикових операцій. При цьому скасована вимога щодо подання НБУ сканкопій документів для здійснення реєстрації зазначених змін. Така спрощена процедура стосується лише змін щодо зниження процентної ставки, комісій/неустойки, зміни обслуговуючого банку, юридичної адреси або пролонгації строку кредиту (постанова правління НБУ №18 від 2.03.2017).
Ще однією новелою банківського законодавства є проект закону №6010 «Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків» (далі – законопроект №6010), що був розроблений у рамках анонсованої НБУ ще 15 березня 2016 р. концепції спрощеного злиття банків. 23 лютого ц. р. Верховна Рада України прийняла законопроект №6010 у першому читанні за основу. Цей документ містить цілу низку нововведень, зокрема:
- впровадження спрощеної процедури щодо капіталізації банків за рахунок додаткових вкладів акціонерів;
- до 1 серпня 2020 р. банки мають можливість здійснити реорганізацію шляхом приєднання за спрощеною процедурою;
- передбачено нову процедуру добровільного припинення здійснення банківської діяльності банком без ліквідації юридичної особи, що раніше не була передбачена чинним законодавством.
Необхідно зазначити, що законопроект №6010, в першу чергу, має позитивне значення саме для малих та середніх банків, які, скориставшись передбаченими у ньому механізмами, зможуть вирішити питання щодо збільшення статутного капіталу до мінімального розміру в 500 млн грн. Такий його розмір був передбачений Законом України №1586-VII від 4.07.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи».
Крім цього, у зв’язку з прийняттям Закону України №1724-VIII від 3.11.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг» та набранням чинності постановою правління НБУ №419 від 30.12.2016 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», починаючи з 3 січня ц. р. банки не зобов’язані здійснювати контроль за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними операціями. Втім, зазначені положення стосуються лише операцій з експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав (включаючи випадки незавершених розрахунків за такими експортними операціями). При цьому документи, що подаються до банку:
а) якщо вони містять текст англійською мовою, більше не потребують перекладу на українську мову;
б) можуть надаватися у сканкопіях за умови їх засвідчення електронним цифровим підписом.
Як видно з останніх змін у банківському законодавстві, НБУ обрав напрямок на поступову лібералізацію валютного регулювання та налаштований поступово знімати існуючі адміністративні обмеження. Зокрема, це стосується валютних обмежень, обмежень у експортно-імпортних операціях та здійснення іноземних інвестицій.