Рух у напрямку вдосконалення починається, коли в теорії механізм має працювати як слід, а на практиці виявляється, що він працює не так, як передбачалося. Так само і з судовим процесом. Звісно, універсальний рецепт для України — оновлення законодавства — не є способом вирішення усіх проблем. Причини неефективності механізмів криються значно глибше, ніж може здатися. До них можна віднести, зокрема, неоднозначне ставлення до правосуддя з боку не лише громадян, а й професіоналів, зарегульованість, існування процедур, що не відповідають сучасним стандартам і ритму сучасного судочинства, тощо. Подолати такі вади у судовому процесі можна лише у разі, якщо вже зараз діяти рішуче й працювати як у контексті розробки та імплементації законодавчих змін, так і у сенсі корекції загального сприйняття суті судочинства у суспільстві. Криза й перестороги, спричинені пандемією, буквально змусили переглянути звичні формати та шукати життєво необхідні рішення для відповіді на виклики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Суд — лише для справжніх спорів
Суспільству саме час визнати, що суд не має розв'язувати усі його проблеми. Практика Європейського суду з прав людини акцентує на тому, що право на доступ до суду не є абсолютним. Передовсім, завдання суду — безпосереднє здійснення судочинства, тобто розгляд справжніх спорів, а не формально наявних або штучно створених правових проблем. Відповідно, усе, що суперечить реалізації цього завдання, має бути або винесене за дужки судової діяльності, або максимально спрощене.
Звісно, при цьому не може не виникнути питання, куди звертатися за допомогою у вирішенні спорів. Як альтернативу суду варто серйозно розглядати медіацію як опцію для результативного вирішення конфліктів. Україна нині на порозі ухвалення відповідного закону, який, сподіваємося, буде прийнятий уже найближчим часом.
Оптимізація судового процесу
У попередній статті, присвяченій удосконаленню системи судового наказу, вказувалося, що експерти проєкту ЄС «Право-Justice» проводили консультації з бізнесом та професійними колами.
У їх рамках обговорювались і питання потреби в оптимізації ходу судового процесу, за результатом чого експерти виокремили наступні рекомендації (повний текст рекомендацій та опцій доступний у Звіті щодо особливостей розгляду «малозначних справ» у цивільному і господарському судочинстві у судах першої та апеляційної інстанцій):
- надання суддям можливості управління процесом розгляду справ, що дозволить забезпечити його гнучкість, а не інерційне слідування текстам кодексів;
- позбавлення суддів потреби ухвалювати підготовчі, проміжні, технічні рішення, а відтак, і кардинальний перегляд ролі працівників апарату суду, надання їм певних організаційних повноважень (зокрема, щодо управління процесом обміну документами між сторонами). Такі повноваження здійснюватимуться під наглядом голови суду або його заступників;
- зміна підходу до проголошення судового рішення (суд повинен мати можливість додатково зважити усі «за» та «проти» після завершального судового засідання, а не ухвалювати рішення негайно). У день, визначений судом для проголошення рішення, усі учасники процесу отримують уже мотивоване рішення;
- запровадження звернення до суду за судовим наказом за певним стандартизованим формуляром у найтиповіших категоріях справ. Тоді увесь обсяг інформації буде чітко структурований, що забезпечуватиме швидку обробку документації, а учасникам процесу не потрібно буде складати авторські тексти найпростіших процесуальних документів.
Зрозуміло, що імплементація зазначених рекомендацій потребуватиме тісної кооперації між Верховною Радою, Міністерством юстиції, Верховним Судом та іншими зацікавленими сторонами.
Діджиталізація
Цифровізація невідворотна у всьому світі, тож варто зробити її союзником реформ української судової системи. Період пандемії, поряд з величезними втратами, відкрив можливості для розвитку у цьому напрямі: істотно збільшилась частота розгляду справ у режимі відеоконференцій, зросла частка електронного документообігу. Є великі очікування щодо повного запуску Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що також нівелює ряд організаційних проблем, пов’язаних з судовим процесом.
Зауважимо, що Європейський банк реконструкції та розвитку запускає пілотний проєкт з розробки концепції роботи онлайн-суду у дрібних спорах, що має на меті повністю перевести їх розгляд «у цифру», тим самим радикально зменшивши навантаження на суди й дозволивши сконцентрувати максимум уваги на вирішенні комплексних правових ситуацій. Проєкт ЄС «Право-Justice» також долучиться до цього процесу шляхом передання рекомендацій, що містяться у згаданому вище Звіті, та подальшої співпраці у частині розробки необхідних законодавчих змін.
Важливо розуміти, що метою запропонованих реформ є не зміни заради змін, а започаткування суттєвих зрушень, які розпочнуть процеси трансформації у ставленні суспільства до самої ідеї правосуддя та боротьби з неефективними механізмами розгляду справ у судах.