Вже не перший рік парламентарі всіх країн ведуть активну роботу над протидією агресивному податковому плануванню. Зокрема, Організація економічного співробітництва та розвитку (далі — ОЕСР) ще з 70‑х років розробляє та впроваджує конвенції щодо запобігання агресивним методам планування.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
2013 р. ОЕСР було представлено план дії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), спрямований на протидію зменшенню податкової бази та переміщенню оподатковуваного прибутку. Україна у 2017 р. також приєдналася до плану дій BEPS, а у 2018 р. підписала Конвенцію MLI.
У зв'язку з прийняттям заходів, запропонованих ОЕСР більшістю країн, та небажанням багатьох офшорних юрисдикцій потрапити до «чорного списку», останні були вимушені вносити певні поправки до свого корпоративного законодавства. Після введення в законодавство поняття «economic substance», виявилося, що для холдингової компанії в офшорі потрібно щось більше ніж податкова резидентність певної країни. Виявляється, що така компанія повинна вести певну господарську діяльність та мати працівників, тому утримання подібних компаній стало не таким вже й вигідним.
Такі юрисдикції як Британські Віргінські Острови, Кайманові Острови, Багами, Кіпр, Гернсі, ОАЕ, Джерсі, Ангілья вже пред'явили або найближчим часом почнуть висувати вимоги economic substance до діяльності компаній. До того ж після впровадження механізму податкового обміну інформацією відповідно до Єдиних стандартів (Common Reporting Standards) офшори перестали бути місцем, де можна потай від усіх нагромаджувати свій капітал.
Ще у 2017 р. українська сторона заявила про початок обміну податковою інформацією з 2020 р., в якому планує обмінятися даними за 2019 р. Проте наразі Україна здійснила небагато кроків у напрямку налагодження процесу обміну інформацією, тому дата 2020 р. наразі викликає сумніви.
У зв'язку з усіма прийнятими нововведеннями, використання офшорних компаній для проведення торгових операцій стало невигідним. Однак попри все, залишаються холдинги, а також так звані «компанії-гаманці», які слугують для накопичення виведеного капіталу та податкової оптимізації. Яке ж майбутнє очікує такі компанії? Спробуємо з'ясувати це питання.
Заходи, які впроваджуються ОЕСР, спрямовані на введення оподаткування капіталу «компаній-гаманців». Зокрема, кроком третім плану BEPS передбачено вдосконалення країнами законодавства про контрольовані іноземні компанії (далі — КІК) або прийняття подібних законів у разі їх відсутності. Саме законодавство про КІК спрямоване на їх оподаткування та протидію виведенню капіталу за межі країни.
Відбувається все таким чином: фізична особа володіє офшорною компанією, основний прибуток якої є пасивним, тобто дивіденди, проценти, роялті. Така компанія не розподіляє дивіденди своєму бенефіціарному власнику, тобто компанія є свого роду накопичувальним елементом. Це непоганий сценарій. Проте з подібним накопиченням не погоджується держава, резидентом якої є фізична особа, оскільки юрисдикція податкового резиденства фізособи не отримує податок на доходи фізичних осіб.
25.05.2017 р. у Верховній Раді було зареєстровано Законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній) №6502 від 25.05.2017 р., який ще знаходиться на розгляді. Вказаним законопроектом передбачено, що прибутки КІК, які належать українським резидентам-фізичним особам, будуть оподатковуватися в Україні пропорційно частці участі такої фізичної особи в капіталі КІК.
Водночас існують певні винятки. Законопроектом не передбачено оподаткування прибутків КІК, які зареєстровані в країнах, з якими діють податкові конвенції та які не входять до «офшорного списку». У такому випадку КІК у країні резиденства повинна сплачувати податок за ставкою не нижче ніж 13%, або 50% від прибутку КІК має бути активним.
Отже, боротьба з офшорними структурами в Європі проходила в три етапи:
- запровадження economic substance;
- внесення змін у Директиви ЄС, які посилили вимоги до прозорості діяльності компаній та активно проводять роботу відповідно до CRS;
- створення Плану дій BEPS.
В результаті реалізації всіх вищеперерахованих змін очікується, що більшістю офшорних юрисдикцій будуть прийняті заходи зі збільшення вимог до подачі звітності компанії та підвищення прозорості ведення бізнесу. Однак для того щоб не втратити своє звання світових бізнес-центрів, скоріше вони змінюватимуть свої податкові режими на оподаткування у джерела виплати.
Більшість юрисдикцій (наприклад, Андорра, Антигуа і Барбуда, Сент-Люсія, Макао) поступово припиняють податкові офшорні режими. Всі офшорні юрисдикції вимушені відповідати вимогам плану BEPS. Отже, навіть у разі відсутності чіткої відповіді, який саме шлях обирає та чи інша офшорна юрисдикція, для того щоб користуватися певними податковими пільгами, бізнесу необхідно буде забезпечити реальну присутність своєї компанії в країні. Тому для вирішення питання щодо вигідності так званих «компаній-гаманців» вам знадобиться хіба що калькулятор.
Незважаючи ні на що, міжнародне структурування все ж таки залишається важливим інструментом для оптимізації бізнесу, що допоможе визначитися з більш сприятливими податковими режимами для ведення певної діяльності, а також приведе у відповідність до нового законодавства наявні структури.