З 1 січня 2023 року з набуттям чинності нового ЗУ «Про акціонерні товариства» (далі — Закон №2465-ІХ) розділом ХІХ Прикінцевих та перехідних положень цього закону запроваджено низку змін, зокрема, що стосуються регулювання однієї з найпоширеніших організаційно-правових форм — товариств з обмеженою відповідальністю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Необхідність запровадження змін у регулюванні діяльності АТ і ТОВ пов’язана насамперед з адаптацією національного законодавства до законодавства ЄС у сфері корпоративного управління, а також з метою підвищення позиції України у рейтингу Світового банку Doing Business за індикатором «Захист міноритарних інвесторів» (тобто тих інвесторів, які не мають можливості брати безпосередню участь в управлінні компанією через володіння неконтролюючим пакетом акцій).
Отже, розглянемо основні новели Закону №2465-ІХ, що регулюють діяльність АТ.
1) Законом передбачається можливість проведення загальних зборів АТ із застосуванням електронного голосування та опитування. Електронні загальні збори проводяться виключно шляхом електронного заочного голосування акціонерів з використанням авторизованої електронної системи у порядку, встановленому цим законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Дистанційні загальні збори проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі — НКЦПФР).
Зауважу, що рішенням НКЦПФР від 6 березня 2023 року №42 встановлено, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів АТ можуть бути проведені виключно одним із таких шляхів: — дистанційне проведення відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 6 березня 2023 року №236; — проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери — власники 100% голосуючих акцій, відповідно до вимог ст. 59 ЗУ №2465-ІХ. Проте зазначене положення не поширюється на АТ з одним акціонером.
2) Законом запроваджується діяльність радника з корпоративних прав щодо здійснення розповсюдження досліджень, надання консультацій і будь-яких інших рекомендацій щодо корпоративних прав.
3) В АТ з’явилася можливість обрання однорівневої структури управління товариством шляхом створення ради директорів АТ. На відміну від дворівневої структури, коли менеджмент відокремлений від наглядової ради, однорівнева модель дозволяє поєднувати повноваження з управління та контролю в одній і тій самій раді директорів. Однорівнева структура управління дає змогу спрощувати комунікацію та прискорювати прийняття рішень, що, безумовно, є позитивною новелою.
4) Врегульовано питання запровадження в АТ посади корпоративного секретаря, визначення його компетенції та повноважень, а також порядку обрання і відкликання його з посади. Важливість посади корпоративного секретаря зумовлена покладеними на нього функціями, що полягають у підготовці проєктів корпоративних документів, обміні інформацією між органами управління АТ з акціонерами та інвесторами, підтриманні ефективної роботи ради директорів і наглядової ради, консультуванні з інших організаційних та юридичних питань.
5) Зменшено мінімальний розмір статутного капіталу АТ, який наразі становить 200 розмірів мінімальних заробітних плат.
6) Виключення обов’язку створення ревізійної комісії (або впровадження посади ревізора).
7) Уточнено окремі положення щодо корпоративного договору, згідно з яким акціонери зобов’язані реалізовувати свої права певним чином або утриматися від їхньої реалізації. Отже, відтепер учасники АТ є основними і обов’язковими сторонами корпоративного договору, а також передбачається можливість корпоративного договору бути як безоплатним, так і оплатним.
8) Законом врегульовано питання відповідальності посадових осіб АТ, зокрема, шляхом передбачення механізму відшкодування ними збитків, встановлення обмеження щодо зайняття посад в АТ і можливості дострокового припинення повноважень посадових осіб АТ у разі завдання такими особами збитків АТ.
Що стосується позитивних змін, які приніс Закон №2465-ІХ у діяльність ТОВ і ТДВ, то слід зауважити, що запроваджено механізм обліку часток ТОВ і ТДВ в обліковій системі Центрального депозитарію цінних паперів.
Що дасть облік часток ТОВ і ТДВ:
- забезпечить централізований облік прав власності на частки (вид, номінальна вартість і кількість) та їх обмеження, про осіб, уповноважених власником (управителів, заставодержателів тощо);
- дозволить зберігати дані про учасників товариства шляхом перенесення їх з відкритого та загальнодоступного Єдиного державного реєстру;
- надасть товариству можливість через облікову систему часток виплачувати дивіденди, направляти повідомлення учасникам товариства та проводити загальні збори учасників із застосуванням засобів електронних комунікацій.
Крім того, змінами передбачається обов’язкове врахування пропозицій учасників, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу товариства, щодо включення до порядку денного. Тобто законом підвищено рівень захисту міноритарних учасників та наділено їх певними повноваженнями. Важливою зміною є також можливість виходу учасника, який володіє часткою 50 і більше відсотків, без згоди інших учасників.
Що стосується установчих документів, то Закон №2465-ІХ зобов’язує акціонерні товариства привести свою діяльність, зокрема статути і внутрішні положення, у відповідність із цим законом до 31 грудня 2023 року. Якщо ви не встигнете прийняти зміни до статуту АТ на щорічних загальних зборах, що проводяться не пізніше 30 квітня, то ви зможете зробити це на позачергових зборах з урахуванням законодавчих термінів (до 31 грудня 2023 року). До ТОВ такі вимоги законодавством не висуваються, хоча, на мою думку, оновлення статутів ТОВ у частині відображення в них новоприйнятих змін товариству не завадять.
Отже, прийняті та впроваджені корпоративні зміни можна вважати позитивними, адже вони спрямовані на підвищення рівня корпоративного управління у господарських товариствах відповідно до європейських стандартів, що не тільки сприятиме захисту прав інвесторів, а й розширить можливості для залучення капіталу