Останні події навколо поширення в Україні коронавірусної хвороби стали для нашої держави справжнім викликом. Влада намагається через законодавчі механізми відрегулювати нові моделі правовідносин.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ніхто не буде заперечувати, що події, які виникли на початку цього року і досі тривають, за своєю правовою природою є надзвичайними й такими, що мають непереборну силу. Такий форс-мажор створює неприємні наслідки для економіки країни, змушує владу швидко та ефективно реагувати. З метою відвернення катастрофи Верховна Рада 17.03.2020 р. ухвалила низку законів, якими впроваджуються окремі заходи для протидії пандемії коронавірусної хвороби.
Зокрема, дуже важливою є зміна, яка була впроваджена за пропозицією Торгово-промислової палати України — законодавчо уточнений перелік підстав для визнання обставин непереборними. Законом України від 17.03.2020 р. №530-IX ч. 2 ст. 14-1 закону України «Про торгово-промислові палати України» доповнено положенням, що карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, відтепер належить до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). За повідомленням Торгово-промислової палати України, це дуже позитивний сигнал для господарюючих суб'єктів в Україні. Там запевняють, що оперативно та з мінімумом документів оформлятимуть відповідні сертифікати.
Тим, хто здійснює зовнішньоекономічну діяльність, варто нагадати, що питання форс-мажорних обставин регулюється в зовнішньоекономічному договорі, а саме в окремому застережені, зміст якого також рекомендується Міжнародною торгово-промисловою палатою. До того ж це питання підлягає врегулюванню тим правом, яке обрали сторони зовнішньоекономічного договору. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які опинилися в ситуації загрози невиконання взятих на себе зобов'язань, мають звернутися до змісту домовленостей з іноземним контрагентом та чітко їх дотримуватися.
Аналогічно, потрібно знати й використовувати норми національного законодавства України у випадках, коли через дію карантинних заходів з товаром, що був ввезений на митну територію України, виникають неприємності. У разі зіпсування товару Митний кодекс України надає право імпортеру, що ввіз товар на митну територію України, заявити цей товар у пошкодженому стані митному органу в митний режим імпорту або реекспорту. За наявності такої ситуації обов'язки зі сплати митних платежів припиняються. Звичайно, ці непереборні обставини мають бути документально доведені.
Митним кодексом окремо регулюються питання прав перевізників в умовах дії обставин непереборної сили. Ст. 192 Митного кодексу України встановлено можливість вивантаження товару, що не був вчасно доставлений до пункту призначення, в місці, де відсутній митний пост. До того ж перевізник зобов'язаний повідомити про це найближчий митний орган та забезпечити збереження товару. При цьому митний орган не має відшкодовувати перевізнику його затрати.
Також варто нагадати, що документально підтверджена наявність обставин непереборної сили є підставою для митного органу прийняти рішення про продовження строків декларування, а в окремих випадках (видача, втрата товарів, що перебувають під митним контролем, недоставлення товарів, транспортних засобів, перевищення строків тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів та ін.) звільняє декларанта від відповідальності за порушення митних правил.
Залишається лише сподіватися, що найближчим часом ця ситуація зміниться, а економічна активність знову повернеться до звичайного стану і відновить зріст. Водночас чинний законодавчий досвід реагування на надзвичайні обставини дає привід сподіватися, що в майбутньому на такі ситуації реагуватимуть більш ефективно та швидко