Так званий «Клуб білого бізнесу» є ініціативою групи народних депутатів, які ще в березні цього року зареєстрували законопроєкт №11084 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Саме цей нормативно-правовий акт став передумовою для створення переліку добросовісних платників податків, яким за дотримання певних вимог передбачено надання ряду пільг. Закон також спрямований на підтримку та розвиток підприємництва і стимулювання бізнесу дотримуватися податкового законодавства. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! У червні 2024 року закон №11084 був прийнятий Верховною Радою («за» проголосували 263 народні депутати), при цьому варто зазначити, що частина законотворців його не підтримала, адже він поділяє бізнес на правильний і неправильний. Наприкінці липня закон був підписаний Президентом та з 1 серпня набув чинності. Отже, давайте розглянемо, які плюси та мінуси несе створення особливого кола підприємців. Що пропонує «Клуб білого бізнесу» для підприємців? Як це передбачено законом №11084, Державна податкова служба України зобов’язана сформувати та затвердити перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та опублікувати його на своєму офіційному сайті на 15-й день з дня його затвердження. До зазначеного переліку включається інформація про найменування юридичної особи / ПІБ фізичної особи-підприємця та податковий номер. За бажанням, платник податків включений до переліку, може відмовитися від оприлюднення інформації про себе. Для учасників «Клубу білого бізнесу» держава пропонує особливий порядок податкового адміністрування, що включає: мораторій на проведення фактичних перевірок з питань ліцензування діяльності із зберігання пального для власних потреб та/або переробки; мораторій на проведення документальних позапланових перевірок (окрім перевірок, що проводяться за зверненням платника податків або відносно платника, що здійснює реалізацію/виготовлення підакцизних товарів, організацію азартних ігор, надає фінансові послуги або перевірок що проводяться в частині контролю за трансфертним ціноутворенням); скорочення термінів проведення камеральних та документальних перевірок для цілей бюджетного відшкодування до 5 та 10 днів, відповідно; надання індивідуальних податкових консультацій протягом 15 календарних днів від дати отримання звернення (без можливості продовження строку його розгляду); закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, відповідального за взаємодію з платником (його задачі: виявлення податкових ризиків, розробка рекомендацій та консультацій для запобігання порушенням податкового законодавства, надання індивідуальних консультацій); у 5-дений строк отримання від контролюючого органу відомостей на запит (щодо інформації про податкові ризики та консультації щодо їх усунення). Отже, ідея створення окремого кола підприємців передбачає, що бізнес, який цього заслуговує, може отримати право на VIP-обслуговування з боку контролюючого органу, що виділяє підприємця серед інших як надійного та добросовісного контрагента. Такий підхід має мотивувати інших підприємців дотримуватися всіх правил, аби також отримати додаткові переваги та полегшити співпрацю з державними органами. Для тих же, хто не зміг потрапити до цього кола, обслуговування залишиться на попередньому рівні. Як стати учасником «Клубу білого бізнесу»? Для того, щоб користуватися покращеним сервісом з боку контролюючого органу, платники податків повинні відповідати встановленим критеріям. Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування — це такі показники: сплата податку на прибуток за останні 4 квартали — не менше середнього по галузі; сплата ПДВ за останні 12 місяців — не менше середнього показника по галузі; рівень зарплат працівників за останні 4 звітні періоди — не менше середньої зарплати по галузі у відповідному регіоні, помноженої на 1,1 (за умови, що середньомісячна чисельність працюючих — не менше 5 осіб). Для юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування, що є платниками єдиного податку 3 групи: рівень сплати податків за останні 4 квартали — не менше середнього по галузі; рівень зарплат працівників за останні 4 звітні періоди — не менше середньої по галузі у відповідному регіоні, помноженої на 1,1 (за умови, що середньомісячна чисельність працюючих — не менше 5 осіб). Для фізичних осіб-підприємців вимоги залишаються такими ж, проте для ФОП на спрощеній системі додатково діє вимога щодо задекларованого обсягу доходу за звітний період, який повинен перевищувати 5 млн. гривень. Для резидентів Дія.Сіty діє єдина вимога: показник рівня сплати податків вище середнього серед резидентів Дія.Сіty. Чому ідея «Клубу білого бізнесу» навряд чи принесе очікувану користь? По-перше, закон №11084 був прийнятий як тимчасовий засіб для заспокоєння бізнесу, що очікує значного підвищення податків у зв’язку з Національною стратегією доходів на 2024–2030 роки та новим меморандумом з МВФ, який зобов’язує Україну виконати 15 вимог для отримання чергових траншів. Це, по суті, превентивний крок держави для зменшення напруги в бізнес-середовищі. По-друге, очікувані зміни в оподаткуванні підкреслюють нестабільність податкової політики. Податковий кодекс передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків і зборів повинні вноситися не пізніше, ніж за пів року до початку нового бюджетного періоду, коли почнуть діяти нові ставки. Те, що відбувається зараз, суперечить визначеним законом стандартам стабільності та підриває довіру не лише в те, що Уряд діє чесно по відношенню до бізнесу в частині змін до податкового законодавства, але й в те, що закон про «Клуб білого бізнесу», в якийсь спосіб буде функціонувати. Третім фактором, що свідчить про те, що цей закон — лише красива картинка без реального підґрунтя, є положення в прикінцевих положеннях про можливість автоматичного бронювання компаніями з числа «Клубу білого бізнесу» понад 25% військовозобов’язаних працівників. Комітет Верховної Ради з правової політики в своїй пояснювальній записці чітко зазначав, що немає законодавчих норм, за допомогою яких це положення можна було б реалізувати. Проте закон все одно був прийнятий, підписаний і опублікований. Виникає питання: навіщо приймати закон, якщо заздалегідь відомо, що його положення не можуть бути реалізовані? Далі постає питання щодо учасників правового режиму Дія.Сіty, які дотрималися численних критеріїв, щоб здобути цей статус. Законом їм гарантовано стабільність і всі привілеї резидента Дія.Сіty впродовж 25 років. Крім того, було обіцяно, що законодавство, яке регулює цей статус, не буде змінюватися. Проте, з прийняттям нового закону, схоже, що вони змушені підтверджувати свій статус знову. Резидентам Дія.Сіty це зовсім не потрібно, оскільки вони і так працювали у відносно спокійних і стабільних умовах. Зараз же незрозуміло, чи повинні вони проходити додаткову верифікацію, щоб підтвердити, що вони не лише резиденти Дія.Сіty, але й добросовісні платники податків. Закон не надає чітких роз’яснень щодо того, як це реалізувати та чому взагалі серед резидентів Дія.Сіty потрібно виділяти кращих чи гірших. Щодо привілеїв, наданих «Клубом білого бізнесу», то, наприклад, розстрочення податку вже було можливим до прийняття цього закону, тому це не є чимось особливим. Однак, коли йдеться про такі привілеї, як отримання відповідей на індивідуальних податкових консультаціях або отримання особистого консультанта в ДПС, це вже передбачено чинним законодавством. Кожен платник податків має право скористатися такими опціями. Тому дивно, що депутати, лобіюючи зміни до Податкового кодексу в частині підвищення податків, перед цим протягують закон, який начебто надає якісь привілеї для певних суб’єктів підприємницької діяльності, тоді як ці можливості вже існують у законодавстві. Це викликає щонайменше здивування і виглядає як популізм.
27 серпня 2024, 15:48