24.09.2022 міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про отримання погодження від міністрів закордонних справ держав АСЕАН щодо приєднання України до Договору про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пригадаймо, що на виконання п. 145 та п. 149 Стратегії зовнішньополітичної діяльності України, затвердженої Указом Президента України від 26.08.2021 № 448/2021, Україна докладає зусиль для налагодження співпраці з економічних, торговельних питань із Асоціацією держав Південно-Східної Азії та сприяє залученню інвестицій до промислового та аграрного секторів України з фінансових центрів регіону. У 2020 році міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголошував на прагненні України до приєднання до Договору про дружбу та співробітництво у Південно-Східній Азії, а також набуття Україною статусу спостерігача в Міжпарламентській асамблеї АСЕАН. 28.08.2021 Міжпарламентська асамблея АСЕАН ухвалила резолюцію про надання Парламенту України статусу спостерігача. Таким чином, юридичне приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво АСЕАН стало ближчим і водночас непростим завданням української дипломатії.
Чим обумовлена зацікавленість України в АСЕАН?
Очевидними причинами зацікавленості держав світу у АСЕАН і, відповідно, приєднання країн до участі у Договорі про дружбу і співробітництво АСЕАН є економічні чинники: наявність величезного споживчого ринку АСЕАН, розвинута логістична інфраструктура, різноманіття корисних копалин у регіоні, кліматичні умови Південно-Східної Азії, що безпосередньо мають вплив на сільське господарство, паливно-енергетичну та хімічну промисловість.
На підтвердження вищезгаданих висновків автора розглянемо офіційні статистичні дані з Щорічного статистичного звіту АСЕАН за 2021 рік. У 2020 році загальний сукупний ВВП десяти держав – членів АСЕАН становив 3 трильйона доларів США. Такий об’єм робить АСЕАН п’ятою за величиною економікою у світі після США (20,9 трильйона доларів США), Китаю (14,7 трильйона доларів США), Японії (5,0 трильйона доларів США) і Німеччини (3,8 трильйона доларів США). В АСЕАН упродовж 2000–2019 років спостерігалася позитивна динаміка ВВП, незважаючи на світову економічну кризу 2008–2009 років. Однак у 2020–2021 роках темп знизився через вплив пандемії COVID-19. За останні два десятиліття загальна торгівля товарами АСЕАН зросла майже в 3,5 разу, досягнувши у 2020 році понад 2,6 трильйона доларів США. АСЕАН продовжує вдосконалювати мережу наземної транспортної інфраструктури, збільшивши загальну довжину доріг на 80,0% за останнє десятиліття, що еквівалентно щорічному середньому зростанню на 6,7%, з 1,4 мільйона кілометрів у 2010 році до понад 2,5 мільйона кілометрів у 2020 році.
Які економічні показники співпраці України з АСЕАН?
На основі систематизації даних Державної служби статистики України встановлено, що протягом 2020 року товарообіг між Україною та країнами АСЕАН становив 2,903 мільярда доларів США. На відміну від 2020 року, який був важким у плані логістичних обмежень, протягом І–ІІІ кварталів 2021 року торгівля товарами між Україною і АСЕАН досягла 2,543 мільярда доларів. Держави АСЕАН найбільше імпортували з України зернові культури та чорні метали, Україна імпортувала найбільше промислові товари з АСЕАН. Натомість обсяги прямих інвестицій між Україною і державами – членами Всебічного регіонального економічного партнерства, до якого входять усі держави – члени АСЕАН, станом на 2020 та 2021 роки були незначними, часто інформація з офіційних публічних джерел не відображала цифрові дані та мала примітку «конфіденційно». Це питання, а також механізми вдосконалення економічної дипломатії України досліджувалися автором у січні 2022 року. Аналітичний матеріал є актуальним та доступним для широкого загалу (Дейнеко Д. О. Стаття «Регулювання захисту інвестицій в угоді про всебічне регіональне економічне партнерство. Пропозиції до вдосконалення економічної дипломатії України». Опубліковано 22.02.2022. Юридичний електронний журнал (англійською).
Іншою причиною приєднання до Договору про дружбу і співробітництво АСЕАН є можливість подальшої інтеграції до АСЕАН шляхом набуття статусу партнера з діалогу з АСЕАН, статусу партнера у секторальному співробітництві, статусу партнера з розвитку і, звісно, можливість укладання преференційних торговельних та інвестиційних угод. Наразі АСЕАН має 10 партнерів з діалогу, а саме Австралію, Канаду, Китай, Європейський Союз, Індію, Японію, Республіку Корея, Нову Зеландію, державу-агресора росію та Сполучені Штати Америки. Діалогове партнерство АСЕАН є платформою для регулярної комунікації на високому рівні, включаючи зустрічі міністрів і саміти. З цього твердження випливає, що діалогове партнерство не надає податкових чи митних поступок державам світу, проте є перевіреним інструментом для політико-дипломатичних маневрів.
Отримання політичної підтримки від держав – членів АСЕАН дає можливості обговорення подальшої співпраці з метою одержання преференційних тарифів для імпорту, надання національного режиму, співпраці в рамках інших міжнародних організацій, просування культурних цінностей держав – учасниць партнерства з діалогу в АСЕАН і отримання дружнього ставлення населення тієї чи іншої держави АСЕАН. Наприклад, проведення, здавалося б, прямо не пов’язаного з економікою заходу «Дні української кухні» в Південно-Східній Азії викликає інтерес не тільки до страв, а й власне до культури України та експортно-імпортних можливостей з Україною (Допис Посольства України в Республіці Сінгапур).
У багатьох положеннях Договору про дружбу і співробітництво АСЕАН зобов’язання сторін описуються в загальних термінах, наприклад, статті 4 та 8 вимагають від сторін «намагатися розвивати та зміцнювати зносини» та «досягати тісної співпраці». Об’єктивно, таким положенням бракує необхідної точності для визначення їх юридичної диспозиції, хоча вони, тим не менш, можуть мати політичну чи моральну вагу для сторін Угоди.
Додатково зазначимо, що не варто вважати приєднання до Договору про дружбу і співробітництво АСЕАН зобов’язанням утримуватися від дій, що засуджують військово-політичну діяльність членів АСЕАН. Наприклад, більшість членів з діалогового партнерства не визнає самопроголошену владу у результаті військового перевороту у Республіці Союз М’янма та підтримує резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо необхідності негайного припинення застосування зброї та дотримання прав людини на території М’янми. Так, резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/75/287 від 18.06.2021 щодо необхідності визнання демократично обраної влади та забезпечення належних гуманітарних умов у країні була підтримана більшістю зовнішніх партнерів АСЕАН. До речі, проти зазначеної резолюції виступила Республіка Білорусь, а 36 держав, включно з КНР та державою-агресором росією, утрималися.
Яким чином приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво сприятиме засудженню держави-агресора?
Враховуючи повномасштабну збройну агресію росії проти мирного населення України, яка триває з 24.02.2022, Україна отримала нові виклики, що полягають у необхідності тісного військово-технічного співробітництва з союзниками для попередження нових протиправних діянь з боку росії та захисту населення України, нанесення максимальної шкоди російській економіці та докладання зусиль для вкрай важливого забезпечення зовнішньоторговельної діяльності України.
Приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво АСЕАН в умовах збройної агресії рф проти України сприятиме:
1) консолідації політико-дипломатичних зусиль цивілізованих держав світу для протидії агресії та будь-яким проявам застосування сили;
2) встановленню тісних відносин з Секретаріатом АСЕАН і праву на набуття Україною статусу партнера з діалогу із АСЕАН;
3) ефективній комунікації з державами – членами АСЕАН щодо взаємовигідного розвитку торгово-інвеcтиційної діяльності та предметному обговоренню стратегії торгівлі України з регіоном ПСА; організації нових ланцюгів постачання товарів до/з регіону ПСА;
4) донесенню до регіону інформації про міжнародні протиправні діяння, що вчиняються державою-агресором росією та залученню підтримки;
5) отриманню державами АСЕАН зобов’язань України щодо поваги до незалежності, суверенності держав – членів АСЕАН, а також невтручання у внутрішні справи країн Південно-Східної Азії. Себто все те, що Україна виконувала ipso facto як держава – засновниця ООН за Статутом ООН та іншими міжнародними угодами;
6) організації соціально-культурних програм у рамках співпраці України та АСЕАН. Одним із вдалих наявних прикладів є відкриття Центру досліджень АСЕАН та базі Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка;
7) розвитку секторального співробітництва, враховуючи досвід держав АСЕАН у сферах охорони здоров’я та будівництва інфраструктурних об’єктів, які потрібно відновлювати після збройної агресії росії;
8) обміну місіями між учасниками для організації отримання неупередженої та правдивої інформації щодо випадків порушення основоположних принципів;
9) координації зусиль між державами – членами АСЕАН та Україною для злагодженої діяльності в рамках Організації Об’єднаних Націй, Світової Організації Торгівлі;
10) виконанню Україною умов для участі у саміті Східної Азії. (До держав висунуті наступні умови участі у саміті: 1) держава – член TAC; 2) партнер з діалогу з АСЕАН; 3) значний обсяг зносин з АСЕАН.)
У результаті дослідження виявлено, що Договір про дружбу та співробітництво АСЕАН встановлює керівні принципи для сторін у їхніх відносинах одна з одною, але ця угода прямо не вимагає від сторін змінювати чинне національне законодавство, навіть якщо такі закони, можливо, суперечать принципам, схваленим Договором. Натомість Договір у ст. 13 прямо передбачає зобов’язання для держав – членів АСЕАН вирішувати будь-які суперечності між ними дипломатичними засобами. Договір про дружбу та співробітництво АСЕАН відповідає Стратегії зовнішньої політики України, міжнародним договорам України та національному законодавству України.
Автор вважає, що приєднання України до Договору в короткостроковій або довгостроковій перспективі сприятиме підтриманню або покращенню захисту прав людини. Договір не містить дискримінаційних положень, підбурювання до протиправних діянь; має об’єктивну обґрунтовану мету, спрямовану на невтручання у внутрішні справи незалежних держав, мирне вирішення конфліктів у регіоні ПСА та багатосторонню співпрацю у широкому сенсі. Підтримка Верховною Радою України законопроєкту про ратифікацію Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії після нещодавнього отримання погодження від держав – членів АСЕАН надасть змогу поглибити співпрацю між Україною та АСЕАН у сферах протидії злочинності, секторального співробітництва, сприятиме інвестиційній зацікавленості АСЕАН в Україні.
Зобов’язання України не втручатися у внутрішні справи не перешкоджатиме Україні у вчиненні дій, спрямованих на дотримання і захист прав людини в інших державах – учасницях Договору, оскільки вони є нормою jus cogens.
Після набуття Україною статусу партнера з діалогу із АСЕАН спілкування матиме юридичну форму Спільної комісії зі співпраці між Україною і АСЕАН, до якої входитимуть Комітет постійних представників в АСЕАН, ймовірно, Посол України в АСЕАН та Секретаріат АСЕАН. З досвіду чинних партнерів з діалогу із АСЕАН можна побачити, що План співпраці розрахований на 5 років та має в основі Бачення розвитку спільноти АСЕАН до 2025 року (ASEAN community vision 2025).
Автор переконаний, що, незважаючи на статус партнера з діалогу держави-агресора росії в АСЕАН та здійснення росією активної пропагандистської діяльності у регіоні, держави – члени АСЕАН незалежно, керуючись принципами статті 2 Статуту АСЕАН, з особливим наголосом на засудження агресії, нададуть до кінця 2022 року Україні статус члена Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії.