18 березня 2021, 17:21

Гладенько на папері: чому створення БЕБ призведе до неправомірного тиску на бізнес

Анатолій Романюк
Анатолій Романюк «Вдовичен та Партнери» адвокат

Реформування правоохоронних органів України анонсоване владою не як самоціль, а як необхідність дотриматися стандартів Європейського Союзу, вступ до якого є стратегічною метою нашою держави. Проте через тягар «совковості» більшості народних депутатів бракує сміливості виконувати вимоги органів ЄС та інших міжнародних партнерських структур щодо реального реформування системи правоохоронних органів. Як наслідок, ми спостерігаємо дуальність функцій деяких органів у боротьбі зі злочинністю, що в кінцевому підсумку впливає на ефективність їх роботи.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Зокрема, до розслідування ухилення від сплати податків долучаються органи, які в силу закону не наділені такими функціями. Наприклад, слідчі органів Служби безпеки України й далі відкривають та проводять досудове розслідування кримінальних правопорушень у сфері економіки, що не є повноваженнями правоохоронного органу з захисту національної безпеки. Міжнародні партнери України та експерти неодноразово зазначали про необхідність реформування СБУ з позбавленням невластивих їй функцій боротьби з економічними злочинами. Україна ніби погодилась з такими пропозиціями міжнародної спільноти, тож в експертних колах обговорювалася можливість створення спеціального органу з економічної безпеки країни.

12.01.2021 р. Верховною Радою був проголосований та спрямований Президенту на підпис проєкт закону «Про Бюро економічної безпеки», яким, крім іншого, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України. Однак головного — уніфікації системи економічної безпеки та позбавлення невластивих функцій інших правоохоронних органів досудового розслідування податкових та економічних злочинів — не відбулося.

Крім іншого, уся спеціалізація слідчих органів (Нацполіція, СБУ, БЕБ, ДБР) досить умовна, адже прокурори вищого рівня наділені правом передачі справ з одного органу до іншого у разі неефективності досудового розслідування. Винятком з цього правила є кримінальні правопорушення, підслідні детективам НАБУ, які не можуть передаватися з НАБУ іншим органам. Та як свідчить остання практика в справі «Укрбуду», підслідні детективам НАБУ кримінальні провадження також можуть бути передані з НАБУ до іншого органу.

Як наслідок, проводити досудове розслідування за одним з найпоширеніших кримінальних правопорушень у сфері економіки, передбаченим ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), можуть слідчі (детективи) усіх наявних в Україні правоохоронних органів. Тобто спеціалізація правоохоронної системи як однин з дієвих способів визначення правомірного втручання у справи бізнесу без надмірного тиску в Україні відсутня.

Створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) не дало очікуваного бізнесом результату — визначення єдиного уповноваженого правоохоронного органу, який наділений повноваженнями розслідувати податкові та економічні злочини. Тож і надалі чекати біди підприємцям доводиться від усіх можливих правоохоронних органів.

Крім іншого, у порівнянні з податковою міліцією, детективам БЕБ суттєво збільшили обсяг кримінальних проваджень, віднесених до їх підслідності. Якщо слідчі податкової міліції мали повноваження розслідувати злочини, передбачені ст. 204, 205-1, 212, 212-1, 216, 218-1, 219 КК України, а також виявлені в ході розслідування цих злочинів правопорушення, передбачені ст. 192, 199, 200, 222, 222-1, 358, 366 КК України, то детективи БЕБ мають повноваження досудового розслідування значно більшого обсягу кримінальних правопорушень: за ст. 204, 205-1, 206, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 222-2, 223-1, 223-2, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 ККУ, а також ст. 206-2, 210, 211 ККУ, якщо вони не віднесені до підслідності НАБУ, та ст. 199 ККУ, якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в 400 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян для працездатних осіб. Крім іншого, якщо під час розслідування цих злочинів буде виявлено ознаки кримінальних правопорушень за ст. 192, 200, 216, 358, 366 ККУ, їх розслідування також буде проводитися детективами БЕБ.

Досить серйозним нововведенням, внесеним Законом «Про Бюро економічної безпеки» до ККУ, є порядок відкриття кримінальних проваджень за ст. 212 (ухилення від сплати податків) та 212-1 (ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) ККУ. Останнім часом податкові міліціонери взяли за правило відкривати кримінальні провадження за ч. 3 ст. 212 КПК України без актів податкових перевірок. Робилося це для того, щоб мати можливість проводити негласні розшукові слідчі дії (НРСД), які за законом дозволені лише щодо тяжких та особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 212 ККУ — тяжкий злочин).

Тепер відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 212 та 212-1 Кримінального кодексу України, можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) лише у разі, коли податкове правопорушення визначене актом документальної перевірки відповідно до вимог ст. 86 Податкового кодексу України та іншими додатковими фактичними даними, які встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин кримінального правопорушення.

Однак радіти рано. Цим же Законом «Про Бюро економічної безпеки» Кримінальний кодекс доповнено новою ст. 222-2 «Шахрайство з податком на додану вартість». Під шахрайством з ПДВ розуміється розкрадання або заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування або подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі завідомо неправдивих відомостей, у т.ч. в результаті використання завідомо підробленого документа. Тобто один з 4 можливих варіантів поведінки є:

  • розкрадання бюджетних коштів шляхом отримання бюджетного відшкодування;
  • заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування;
  • подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі подання завідомо неправдивих відомостей;
  • подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі подання завідомо неправдивих відомостей з використанням завідомо підробленого документа.

Для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 222-2 ККУ акт податкової перевірки не потрібен, ч. 4 цієї статті віднесена до тяжких злочинів (максимальне покарання — від 3 до 8 років позбавлення волі), а ч. 5 — до особливо тяжких злочинів (максимальне покарання — від 5 до 12 років позбавлення волі). Це означає, що детективи БЕБ можуть безпідставно вносити до ЄРДР відомості за ч. 4 та 5 ст. 222-2 ККУ та розпочинати проти бізнес-структур та їх керівництва всі можливі негласні розшукові слідчі дії від прослуховування телефонів до несанкціонованого проникнення до електронних баз .

Хочу зазначити, що в останні роки найбільше скарг до бізнес-омбудсмена на незаконні дії податківців надходило саме з податку на додану вартість. Тому, ймовірно, бізнесу варто приготуватися до роботи в нових реаліях, коли до діючої когорти правоохоронних органів приєднається новий монстр — Бюро економічної безпеки, яке під приводом ймовірного шахрайства з ПДВ буде постійно втручатися у справи підприємців. Адже для відкриття провадження за ст. 222-2 ККУ достатньо буде лише якоїсь аналітичної довідки чи звичайного рапорту, в яких зазначатиметься, що компанія N, ймовірно, займається шахрайством з ПДВ. І до неї відразу прийдуть з обшуком чи розпочнуть негласне спостереження.

Прогнозую, що справ за ст. 222-2 ККУ в новоствореному бюро буде більше, ніж справ за ст. 212 чи ст. 212-1, тож замість послаблення тиску бізнес отримає значно сильніший головний біль від новоутвореного БЕБ з більш розширеними повноваженнями та можливостями.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати