07 липня 2020, 11:05

Банківсько-фінансова система України: чого чекати та на що сподіватися?

Опубліковано в №13 (719)

Андрій Сегал
Андрій Сегал «АМБЕР, ЮК» адвокат

Міжнародний валютний фонд прийняв рішення про відкриття для України нової програми підтримки економічної політики stand-by (SBA), яка має допомогти нашій країні підтримувати макростабільність у найближчі роки, коли доведеться долати низку викликів і забезпечувати пікові виплати за зовнішнім боргом. Безперечно, сьогодні банківсько-фінансова система України перебуває у стані виходу з кризи, передумовою для чого є безліч різних соціально-економічних явищ. Не будемо зупинятися на всіх цих явищах, а приділимо увагу тільки ключовим причинам нинішньої ситуації.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


21.06.2018 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про валюту і валютні операції» (далі — Закон про валюту), який замінить застарілий декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» 1993 р. та передбачає принцип «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Цей Закон був прийнятий у межах зобов'язання України імплементувати в національне законодавство принципи регулювання руху капіталу ЄС, які містить директива Ради ЄЕС від 24.06.1988 р. №88/361/ЄЕС.

Національний банк України оприлюднив пакет з 8-ми постанов щодо нової системи валютного регулювання, норми якої спрямовані на протидію кризовим явищам. Документ має тимчасовий характер дії — до остаточного переходу до повної свободи проведення валютних операцій.

Оновлена система валютного регулювання не вводить нові валютні обмеження, водночас розширюючи можливості для проведення окремих валютних операцій. Заходи захисту будуть скасовуватися в міру поліпшення макроекономічних умов у країні згідно з дорожньою картою лібералізації, розробленою спільно з МВФ. Остаточною метою НБУ залишається зняття всіх обмежень на валютному ринку і перехід до режиму вільного руху капіталу.

Водночас на тлі прийняття нового Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і постанови НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», зростає роль банків як агентів первинного фінансового моніторингу. Це покладає на них вимоги, які можуть стати причиною відмови клієнтам у проведенні операцій.

Головне, що може очікувати наших громадян, — це розробка і подача до Верховної Ради законів, що стосуються одноразового декларування активів для фізичних осіб. Кабінет Міністрів має підготувати свою частину підзаконних актів — для того, щоб новий Закон про валюту почав діяти. Зокрема, має бути затверджений і поданий до Національного банку перелік товарів та галузей економіки, щодо яких планується застосовувати валютні обмеження для захисту національного виробника.

З 01.01.2017 р. Україна приєдналася до програми розширеного співробітництва в межах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і взяла на себе зобов'язання щодо імплементації так званого «Мінімального стандарту Плану BEPS». На думку представників ОЕСР, наразі пріоритетним для України є встановлення правил (Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві») щодо контрольованих іноземних компаній та протидії розмиванню податкової бази через процентні платежі.

Україна підписала Конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутків з-під оподаткування (багатостороння Конвенція MLI). Підписавши та ратифікувавши зазначену Конвенцію, держава отримує можливість одночасно внести зміни в усі або деякі чинні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Це дозволить зменшити переміщення українського капіталу в юрисдикції з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов'язань, що сприятиме збільшенню доходів бюджету.

Програма допоможе Україні запровадити нові міжнародні податкові стандарти, зосереджуючи увагу на звітах країн та інших мінімальних стандартах плану BEPS, а також стандартах обміну інформацією за запитом та автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (the Common Reporting Standard).

Вже цього року почнеться автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки нерезидентів за міжнародним стандартом (Common Reporting Standard), який був розроблений ОЕСР і схвалений G20. Перший обмін податковою інформацією відбудеться за результатами 2019 р. У Міністерстві фінансів таку дату вважають реалістичною, проте відзначають, що для цього потрібно провести велику законодавчу роботу і забезпечити високі стандарти конфіденційності та безпеки даних.

Як показує досвід інших країн, навіть ті з них, які мали сильну законодавчу базу для боротьби з податковими порушеннями, досі перебувають у режимі виконання певних пунктів Плану дій BEPS. Тож впровадження цього Плану в Україні потребує великих змін у законодавстві. Потрібно провести реформування фіскальної служби, розробити законопроект про міжнародне співробітництво України у сфері оподаткування, який має встановлювати правила оподаткування, звітності та обмеження витрат для іноземних компаній, а також слід впровадити міжнародні стандарти для автоматичного обміну фінансовою інформацією. Найголовніше — це діалог держави з бізнесом щодо майбутніх податкових новацій.

Описана ситуація є багатогранною як у теорії, так і в практичному вирішенні. Загалом, кожна дія породжує певні ризики. Це пов'язано з особливостями банківської системи та клієнтів, а також залежить від умов, в яких відбувається така дія. Також варто взяти до уваги, що для банківської системи Центральний банк — це державний орган, об'єктом управління якого виступає процес досягнення цілей, поставлених перед банківською системою. Особливість цього процесу полягає в тому, що споживачами результатів управління є всі без винятку громадяни й держава.

Вимоги до системи виявляти властивості, не закладені під час її створення, призводять до її руйнування. Звідси випливає одне з важливих завдань — недопущення переходу ризиків у виклики та загрози. Успішне вирішення цього завдання можливе лише за умови чіткої системної взаємодії всіх учасників процесу із залученням фахівців.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати