Питання запровадження механізму забезпечувальних заходів, як складової ефективного судового захисту, спроможного забезпечити реальне, повне та своєчасне виконання судового рішення, не перестає бути актуальним для України вже котрий рік поспіль. Останні значні зрушення у цьому напрямку відбулись у 2015 році, коли, підписавши Меморандум про економічну та фінансову політику від 21.07.2015 р. з Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання прийняти закон, яким запровадити ефективну процедуру арешту коштів на банківських рахунках.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
14.01.2016 р. на виконання зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом Президентом України було передано на розгляд Верховної Ради України «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві» № 3768, із наданням останньому статусу «невідкладного». Законопроект передбачав запровадження електронної системи автоматизованого арешту у цивільних загальних та господарських судах, яка мала забезпечити інформаційно-телекомунікаційний зв'язок із системами автоматизації банків для оперативного арешту коштів та обміну інформації про банківські рахунки. Проте, після двох років перебування на розгляді зазначений законопроект було знято з розгляду Верховною Радою України 20.03.2018 р.
Наступний етап розвитку в цьому питанні відбувся 03.07.2018 р., коли Верховною Радою України було прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII (далі – Закон № 2475-VIII).
Основні нововведення
На відміну від вищезазначеного законопроекту 2016 року, Закон № 2475-VIII не запроваджує жодних новел до процесуальних кодексів, а обмежується лише внесенням змін до Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про банки і банківську діяльність». Більше того, сама назва Закону № 2475-VIII свідчить про його суто вузьку галузеву направленість на забезпечення гарантій матеріального утримання дитини. Однак, все по порядку.
Законом № 2475-VIII доповнено ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» частиною 5 такого змісту: «Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржників за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України».
16.04.2019 р. Наказом Міністерства юстиції України № 1203/05 затверджено Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів (далі – Порядок).
Зазначеним Порядком передбачено, що виконавець (державний або приватний) за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. За аналогічним принципом відбувається виконання постанов про зняття арешту з коштів боржника.
Водночас Порядком закріплено, що інформаційні системи банків (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу мають один раз на годину протягом робочого часу виконувати запит до АСВП щодо наявності постанови виконавця про арешт коштів (про зняття арешту з коштів). ІСБ після отримання постанов: 1) формує повідомлення про прийняття постанов до виконання банком і відправляє його до АСВП;
2) інформує відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку.
Відповідальний працівник, за результатами розгляду постанови виконавця, приймає рішення щодо прийняття або відмови у виконанні постанови. Про результати виконання постанов в ІСБ відповідальним працівником банку формується повідомлення, що відправляється до АСВП.
Формально зазначений порядок автоматизованого арешту розрахований тільки на виконавчі провадження про стягнення аліментів. Водночас, сам Мінюст заявляє про те, що система побудована таким чином, що банки можуть отримувати та обробляти всі постанови про арешт коштів, а не лише у виконавчих провадженнях про стягнення аліментів, адже відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» банки зобов’язані накладати арешт за постановою державного виконавця, і законодавець дозволяє державним виконавцям надсилати до банків такі постанови у формі електронних документів.
Іншим інструментом, який опинився в руках виконавців у зв’язку з прийняттям Закону № 2475-VIII, стало запровадження своєрідного механізму контролю за майновим станом боржника. Так, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійснені ними владних управлінських функцій, у разі звернення до них особи за вчиненням певної дії щодо майна, належного особі, включеної до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані повідомити не пізніше наступного робочого дня про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби
або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася
така особа. Крім того, банки у разі відкриття або закриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані у день відкриття (закриття) рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
У випадку отримання одного з вищезазначених повідомлень, виконавець зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти на рахунках боржника в порядку, передбаченому ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Слід зазначити про те, що для повноцінної реалізації механізму автоматизованого арешту рахунків та відстеження відкриття (закриття) банківських рахунків до системи обміну даними між ІСБ та АСВП мають підключитись якомога більше банківських установ. Згідно даних, неведених посадовими особами Мінюсту, з початку 2020 р. для підключення до системи було подано заявки 18 банками. Натомість, станом на листопад 2020 р. підключено лише 4 банки.
(Не) автоматизований арешт
На наш погляд, стверджувати про те, що в Україні нарешті запрацював повноцінний автоматизований арешт банківських рахунків, як про це заявляє Мінюст, - зарано. Зараз ця система більше нагадує автоматизований обмін електронними повідомленнями,
де на певних етапах ланцюгу вирішальне рішення все ще залежить від позиції уповноваженої особи банку. До того ж, до повного підключення до системи всього банківського ринку її можливості залишаються дещо обмеженими.
Наразі все ще залишається актуальним питання запровадження механізму ефективного автоматизованого арешту коштів як засобу забезпечення позову, спроможного забезпечити реальне виконання судового рішення. Безумовно, запроваджені Законом № 2475-VIII зміни є позитивним зрушенням у правильному напрямку, проте недоведеним до реалізації повноцінного комплексного рішення.