Упродовж двох тижнів — до 5 жовтня включно — в Арбітражному трибуналі, створеному відповідно Додатку VII до Конвенції ООН з морського права 1982 року, триватимуть усні слухання у справі щодо прав України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях та у Керченській протоці (Україна проти росії).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Це одна з двох так званих «морських справ», ініційованих Україною проти російської федерації. Інша — окрема, стосується затримання росіянами трьох українських військових кораблів та членів їхніх екіпажів восени 2018 року («Керченський інцидент»).
Арбітражні слухання проходять в Постійному третейському суді (Permanent Court of Arbitration) у Гаазі (Королівство Нідерландів).
У чому Україна звинувачує рф?
У справі щодо прав України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях та у Керченській протоці відповідне арбітражне провадження було відкрито у вересні 2016 року. Україна звинуватила російську федерацію в грубому порушенні в прибережних, що знаходяться під юрисдикцією України, водах Чорного та Азовського морів таких основоположних принципів морського права як свобода судноплавства, право на транзитний прохід, зобов’язання щодо захисту підводного навколишнього середовища та підводної культурної спадщини.
Юрисдикційний етап у спорі завершився влітку 2019 року. Далі розпочалась стадія розгляду по суті — спочатку письмовий етап, тепер усні слухання.
23 вересня публічні вступні заяви зробили обидві сторони спору.
Агент України, Посол України з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич, звертаючись до присутніх у залі сказав:
– Коли Україна подала позов у цій справі у 2016 році, неповага Росії до міжнародного права вже була очевидною. Росія почала будувати так званий «Керченський міст». Вона почала переслідувати судна під іноземним прапором. Вона захопила бурові установки під прапором України. Вона привласнила дорогоцінну підводну культурну спадщину (...)
Зараз Росія розглядає Керченську протоку, Азовське море і, можливо, навіть частини Чорного моря, як свої власні води. Росія хоче, щоб ці води розглядалися як частина її імперії 21 століття. І хоча ви почуєте, як російські експерти кажуть, що Азовське море схоже на озеро чи річку, Україна рішуче відкидає ці заяви, і цей Трибунал теж має їх відкинути. Азовське море – не озеро і не дельта невеликої річки. Це понад 37 тис. кв. кілометрів напівзамкнутого моря.
(Керченський) міст — незаконний, і його необхідно демонтувати. Прохід через Керченську протоку має бути аналогічним тому, що був до початку цієї незаконної перешкоди судноплавству.
3-го жовтня та 5 жовтня агенти України та росії зроблять заключні заяви.
Стенограми слухань будуть опубліковані разом з остаточним рішенням Арбітражного суду в репозитарії справ Permanent Court of Arbitration.
Хто прийматиме фінальне рішення?
При приєднанні до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року (UNCLOS) держави погоджуються на одну з передбачених обов’язкових процедур вирішення спорів. Вибір може бути зроблено з-поміж Міжнародного трибуналу з морського права, Міжнародного суду ООН, загального та спеціального арбітражу. В цьому випадку для вирішення спору було обрано останній варіант.
Арбітражний трибунал з 5-и членів очолює суддя Jin-Hyun Paik (громадянство Республіки Корея).
Також до складу Трибуналу входять судді: Boualem Bouguetaia (Algeria), Alonso Gómez-Robledo (Mexico), Alexander Vylegzhanin (russian federation) and Vaughan Lowe (United Kingdom).
Професора Лоу призначила Україна, професора Вилегжаніна — росія.