Антимонопольний комітет поза планом присвятив 2022 рік роз’ясненню правил державної допомоги для спраглих до навчання органів влади, написанню та узгодженню проєктів нормативки для контролю над використанням бюджетного ресурсу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Така плідна науково-теоретична робота Комітету набрала обертів через введення воєнного стану та зупинення депутатами дії основних положень Закону про державну допомогу, тож із обов’язків Комітету тимчасово усунуто значну їх частину, а саме оцінку схем державної підтримки, перевірку та розгляд справ про державну допомогу.
Міжнародні зобов’язання із запуску повноцінного контролю державної допомоги в Україні також ніхто не скасовував, тому, натхнений новим статусом країни –кандидата в члени ЄС, Комітет готує правове підґрунтя для повноцінного функціонування системи моніторингу і контролю державної допомоги, як того вимагає Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Комітет, орієнтуючись на практику ухвалених ним довоєнних рішень, роз’яснив, як застосовувати правила державної допомоги щодо бюджетного фінансування, зокрема підтримки компаній водного, морського транспорту та компаній у сфері теплопостачання.
Кожна сфера застосування правил державної допомоги заслуговує на окрему статтю, тому в цій наведемо основні тези. Для спрощеного читання нагадаю ази мови державної допомоги.
Державна підтримка (у тому числі відшкодування / компенсації) та державна допомога – це різні поняття.
Державна підтримка отримує статус держдопомоги, якщо державний ресурс у будь-якій формі створює вигоди (переваги) для окремо взятих компаній, що здатні пропонувати товари / послуги на ринку, внаслідок чого можливе спотворення економічної конкуренції. Статус державної допомоги не означає зло – її можна отримати та спрямувати на благо бізнесу, але з дотриманням певних умов для кожного виду допомоги, за чим і слідкує Антимонопольний комітет.
У правилах держдопомоги виділяють окремі послуги загального економічного інтересу, в наданні яких бізнес не зацікавлений з різних причин, тому держава бере це на себе та компенсує витрати компаній на надання таких послуг через вагому їх цінність для населення (ПЗЕІ).
Правила державної допомоги не застосовуються до бюджетної компенсації за ПЗЕІ, якщо умови її надання відповідають критеріям Altmark, викладеним у рішенні Європейського суду від 24.07.2003 № С-280/00. Якщо такі критерії не дотримуються та при цьому наявні всі інші ознаки державної допомоги – бюджетні компенсації вважаються державною допомогою.
Якщо чуєте словосполучення «державна допомога», то за цим, як правило, слідує комітетська оцінка її допустимості для економічної конкуренції. Результатом оцінки буде рішення, яким Комітет дозволить або ні надання допомоги.
Тепло у ваших оселях
Комітет за минулий рік надав два роз’яснення щодо державного фінансування компаній, які практично не дають нам мерзнути в домівках й офісах, вмивають нас вранці теплою водою. Перше роз’яснення стосується державної допомоги на охорону навколишнього природного середовища компаніям у сфері теплопостачання, друге стосується оцінки допустимості державної допомоги у формі компенсації компаніям, що надають ПЗЕІ.
Допомога на охорону навколишнього природного середовища
Антимонопольний комітет коментує окремий вид державної допомоги для компаній всіляких «енерго», «теплових мереж і електростанцій» – на охорону навколишнього природного середовища, в рамках якої компанії можуть отримати допомогу для капітальних інвестицій у системі енергоефективного централізованого теплопостачання.
Органи влади, фінансуючи витрати компаній на будівництво, реконструкцію, модернізацію теплогенеруючих станцій чи установок, теплових електростанцій, теплоелектроцентралей, котелень, когенераційних установок, теплових мереж, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії за інвестиційними програмами, повинні робити це, як прописано в акті уряду – Критеріях оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на охорону навколишнього природного середовища.
Критерії вимагають, аби інвестиційна програма враховувала вимоги правил державної допомоги на охорону навколишнього середовища щодо об’єктів інвестицій, витрат компаній, які можуть компенсуватися бюджетом, частку участі держави в інвестиційному проєкті та інше.
Державна допомога, у тому числі спонсорська допомога міжнародних організацій, надається, аби наблизити вітчизняну систему централізованого теплопостачання до європейських стандартів, побудувати, переобладнати та зробити її енергоефективною порівняно з традиційними установками.
Саму ефективність Комітет пояснює як систему централізованого опалення чи охолодження, яка використовує принаймні 50% відновлюваної енергії, 50% скидного тепла, 75% тепла від когенерації або 50% комбінації такої енергії, тепла, та такий вибір опалення й охолодження, який порівняно з базовим сценарієм, що відображає звичайний хід діяльності, помітно зменшує обсяг первинної енергії, потрібної для постачання однієї одиниці переданої енергії в межах відповідної системи.
При цьому об’єкт інвестиції має бути невід’ємною частиною устаткування та споруд, призначених для виробництва електричної та/або теплової енергії (енергогенеруючих установок).
Державний бюджет може інвестувати у такі проєкти не більше 45% від витрат за цим видом допомоги. Для компаній малого і середнього бізнесу відсоток трохи більший. Якщо отримувача державної допомоги було обрано за конкурсом, розмір державної допомоги може становити 100% планових витрат.
Допустима допомога у формі компенсації за ПЗЕІ
Згідно з Постановою уряду послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, з централізованого постачання гарячої води, постачання гарячої води названі ПЗЕІ. Бюджетна компенсація таких послуг вважається державною допомогою, якщо Altmark не виконується та наявні інші ознаки допомоги.
Для оцінки допустимості допомоги у формі компенсації за надання публічних послуг Комітет користуватиметься європейськими правилами, що викладені у рішенні Комісії̈ ЄС про застосування статті 106 ДФЄС до державної̈ допомоги у вигляді компенсації̈ за обслуговування населення, що надається певним суб’єктам господарювання, які несуть відповідальність за надання послуг загального економічного значення (2012/21/ЄС), та повідомленні щодо державної̈ допомоги у формі компенсації̈ за надання публічних послуг (2011) 2012/C 8/03. Зміст таких правил оцінки допустимості дуже схожий на критерії Altmark, але ці правила дещо простіші в окремих моментах.
Правила допустимості вимагають, щоб органи влади вказували в нормативно-правових або розпорядчих актах зміст і тривалість зобов’язань компаній щодо ПЗЕІ і, де це необхідно, територію, на яку поширюються її послуги, характер будь-яких отриманих від держави ексклюзивних або спеціальних прав щодо надання ПЗЕІ, методику розрахунку компенсації обґрунтованих витрат суб’єкта господарювання за надання ПЗЕІ, контролю та перегляду такої компенсації. Комітет повідомляє, що проблеми виникають переважно з методикою розрахунку, контролю та повернення компенсації за ПЗЕІ.
Комітет хоче бачити в актах надавачів, що сума бюджетної компенсації не перевищує обсяг, необхідний для покриття собівартості виконання зобов’язання з обслуговування населення, включаючи обґрунтований прибуток.
Щодо механізму уникнення й повернення надмірної компенсації, то в акті має прописуватися і документально підтверджуватися, що фактично виплачена компенсація за звітний період відповідає різниці між фактичними доходами й фактичними витратами, пов’язаними з наданням послуг із виробництва та постачання теплової енергії у звітному періоді. Водночас звітний період не може бути більше, ніж три роки (у випадку, коли термін виконання зобов’язання з надання ПЗЕІ є довшим).
Надавач також має передбачити в акті, що компанія повертає йому надлишкову компенсацію у разі отримання у звітному періоді надмірної компенсації, загальна сума якої перевищує суму різниці між фактичними доходами та фактичними витратами, пов’язаними з наданням послуг із виробництва та постачання теплової енергії більше ніж на 10% середньомісячної суми. Якщо загальна сума надлишкової компенсації не перевищує 10% суми середньорічної компенсації за звітний період, така надлишкова компенсація переноситься на наступний період і вираховується із суми компенсації, що сплачуватиметься за такий період.
Водний та морський транспорт
У цьому роз’ясненні Антимонопольного комітету йдеться про державну допомогу для портової інфраструктури, компенсацію за суспільно важливі перевезення пасажирів на суднах та бюджетну підтримку компаній-монополістів.
Комітет пише, що у державній підтримці у сфері водного та морського транспорту є всі ознаки, які зазвичай притаманні статусу «державна допомога».
Комітет збирається оцінювати допомогу портам за європейськими правилами, що викладені у Регламенті Комісії (ЄС) 2017/1084 від 14.06.2017 про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 651/2014. У роз’ясненні є орієнтири для визнання допустимою допомоги на будівництво, заміну або модернізацію портової інфраструктури, доступу до неї, інвестиції у днопоглиблення.
У роз’ясненні вказано, що послуги з перевезення пасажирів на суднах є ПЗЕІ. Непройдений тест Altmark означатиме, що державна допомога під час надання послуг із суспільно важливих перевезень пасажирів на суднах оцінюватиметься за вже згаданими вище європейськими правилами, що викладені у рішенні Комісії̈ ЄС 2012/21/ЄС та повідомленні (2011) 2012/C 8/03.
Антимонопольний комітет не оминув і компанії зі статусом природних монополій, які надають спеціалізовані послуги, як-от забезпечення лоцманського проведення, регулювання руху суден, забезпечення проведення криголамних робіт, забезпечення доступу портового оператора до причалу. Причиною є те, що суб’єкти природних монополій можуть крім виконання публічних функцій здійснювати й іншу комерційну діяльність, а відповідно – бути суб’єктами господарювання в розумінні правил державної допомоги.
Бюджетна підтримка таких суб’єктів не буде державною допомогою, якщо послуга компанії-монополіста не конкурує з іншими послугами, а сам надавач послуги є ексклюзивним на певному ринку, на якому відсутня конкуренція. Монополісти, як і загалом отримувачі державної допомоги, повинні вести окремі рахунки бюджетної допомоги та рахунки комерційної діяльності.
Не кінець творчості в державній допомозі
Антимонопольний комітет вносить свій внесок у європейське майбутнє України. Вочевидь, це відбувається попри безкінечні нарікання прихильників «совкової» системи бездумного датування державою певної діяльності чи компаній.
Європа живе за правилами доцільного і розумного витрачання державного ресурсу понад 70 років, тому недаремно повноцінне функціонування системи моніторингу і контролю державної допомоги є частиною зобов’язань згідно з домовленостями між Україною та ЄС за Угодою про асоціацію як один із важливих кроків вступу до європейської спільноти.
Правове підґрунтя, створення якого наразі триває, та роз’яснювальна робота Комітету, проведена серед міністерств та інших органів влади, мають забезпечити безболісну повоєнну відбудову України вже згідно з максимально наближеними до європейських правилами державної допомоги.