08 грудня 2022, 14:00

Ті, хто кажуть про нібито величезну кількість проєктів під час першої фази війни, – брешуть

Олексій Менів
Олексій Менів «АО Шкребець і партнери» партнер

Це важко усвідомлювати, але бізнес починає пристосовуватись до жахіть війни. Те, що здавалося нереальним до повномасштабного вторгнення, зараз сприймається як належне. Навчитися виживати в цих реаліях це про нас, українців. "Юридична Газета" продовжує дізнаватися настрої юридичного бізнесу, умови роботи на деокупованих територіях. Олексій Менів, партнер АО "Шкребець і партнери", офіси якого розташовані у трьох містах України Харкові, Краматорську та Києві, чесно поділився з нами, чи довелося скорочувати штат, зменшувати зарплату юристам, з якими запитами працює компанія зараз, а також як відновлює роботу в Харкові.
Менив— Олексію, як Ви та команда пережили повномасштабне вторгнення у Харкові? Які рішення щодо роботи компанії довелося ухвалювати насамперед? Чи довелося скорочувати штат, переїжджати?

— Почнемо, мабуть, із того, що наша команда в день початку повномасштабного вторгнення перебувала у трьох офісах – Харкові (найбільший та головний), Києві та Краматорську. Ми завжди вирізнялися тим, що центр компанії в нас був та продовжує бути в Харкові, а не, як звично бачити, у столиці.

На початок повномасштабного вторгнення більшість команди перебувала в Харкові. Так сталося, що велика частина колективу фізично була саме на сумнозвісній Салтівці. 

Тож перша проблема, що виникла, – це фізична безпека людей. На самому початку, називаймо речі своїми іменами, у всіх нас стояло саме це питання. Вже потім, коли стало зрозуміло, що всі живі та в безпеці, постало питання, як жити далі бізнесу, які  рішення ухвалювати, щоб вижити. 

Спочатку «стояло» абсолютно все, а просідання юридичного бізнесу було майже на 100%. Тому ті, хто кажуть, про нібито величезну кількість проєктів під час першої фази війни, – брешуть або собі, або іншим. 

Щодо рішень, які необхідно було ухвалювати, – насамперед постало питання щодо виплат заробітних плат працівникам. Це були в умовах війни найскладніші рішення. На щастя, навіть під час найскладніших часів наші клієнти залишилися з нами, тому нам вдалося зберегти 100% колективу. 

Звичайно, географія нашого фізичного місцеперебування значно розширилася – зараз це місця від Харкова до Канади. Проте весь колектив працює налагоджено та дистанційно. Взагалі війна навчила нас працювати дистанційно. Велика частина колективу переїхала: значна кількість людей перемістилися в київський офіс, однак сім адвокатів продовжують працювати у Харкові офлайн, оскільки вирішили залишитися вдома. 

Впродовж певного періоду довелося скоротити заробітну платню, проте як тільки все більш-менш вирівнялося, умови роботи було покращено, зокрема і в цій частині. 

Тож війна ще раз підтвердила просту аксіому про те, що головне – це люди, і саме вони є найвищою цінністю. Можемо собою пишатися – нам, на відміну від багатьох колег, вдалося повністю зберегти свій штат, без скорочень та образ. 

— Як АО "Шкребець та партнери" працює сьогодні? Постійні клієнти тримають зв’язок із вами? 

— Вже з літа повноцінно працюють офіси, тому зараз кожен може обрати собі комфортний формат роботи. 

У Харкові, звісно, ситуація трохи складніша з огляду на необхідність забезпечення безпеки персоналу. Будівля нашого офісу передбачає наявність облаштованого теплого бомбосховища і, за необхідності, є можливість спуститися до нього під час повітряної тривоги. 

Як ми знаємо, розташування Харкова, на жаль, є дуже специфічним з огляду на близькість до російського Бєлгорода. Повітряна тривога не завжди встигає спрацювати, тому було вирішено повністю закрити шаром піску усі вікна першого та другого поверхів, де зараз працюють люди. 

Виглядає достатньо незвично, ніби люди в такому імпровізованому бункері, однак, однозначно, безпечніше. На жаль, часи диктують не тільки місце, але і формат роботи. 

Щодо проєктів та клієнтів, безперечно, війна впливає на кількість та оплату проєктів. Їх стало менше, так само як і стало значно менше нових клієнтів. Проте приємно, що наші основні «старі» клієнти залишаються з нами з самого початку війни. З огляду на ситуацію, цього року ми лояльно ставимося до наших клієнтів та їх потреб, а також можливостей щодо оплати. Тому нам вдалося зберегти хороші відносини в найскладніші часи.  

— Чи впровадили ви нові практики в роботі під час війни? З якими запитами звертаються клієнти наразі? Чи надаєте ви безоплатну правову допомогу під час війни? 

— Під час війни і практики змінюються дуже специфічні. Нам, як і, напевно, усім більш-менш великим об’єднанням зараз, припало займатися військовим правом. Ми з початку війни працюємо на потреби наших захисників, забезпечуючи юридичний супровід військових, передачі майна на потреби ЗСУ та тероборони, а також допомагаючи у справах із розслідування воєнних злочинів. 

Запити клієнтів теж дещо змінилися. Впровадження дистанційного режиму роботи, а також оптимізації бізнесу викликало велику популярність практики трудового права. 

Як і завжди, також цікавить практика податкового права (особливо в умовах війни), оскільки податкове законодавство, так само як і трудове, зазнало суттєвих змін. 

Також традиційно, особливо після звільнення Харківської області та повернення роботи судів, популярною була та залишається судова практика. 

Так, безоплатну допомогу надаємо. В нас, як і в довоєнний час, є соціальні проєкти, за які ми не отримуємо грошей. 

— Чи є в команді ті, хто долучився до лав ЗСУ та ТрО, став волонтером?

— Так, у нас у команді є юрист, який долучився до лав ТрО та захищає усіх нас на фронті. Цей адвокат повністю змінив звичний уклад життя і працює зараз юристом у військовій частині. Звісно, він не втрачає зв’язку з нами та з оптимізмом говорить про майбутню перемогу України. 

Крім того, наша компанія також займається низкою благодійних проєктів, допомагає ЗСУ та ТрО як юридично, так і фінансово. 

— Як зараз бізнес відновлює роботу в Харкові?

— Робота бізнесу в Харкові зараз – достатньо непростий момент. Напевно, роботу бізнесу можна зараз охарактеризувати одним простим словом: складно. 

Достатньо багато тих, хто працював у Харкові, поїхали з міста. Незрозуміло, коли вони повернуться і чи повернуться взагалі. Важливо розуміти, що переміщення бізнесу – не зовсім проста справа. І логічно, що на переміщення уже витрачені кошти. Крім того, ті, хто поїхав на самому початку, бояться їхати до Харкова, попри суттєві поліпшення ситуації. 

Ті, хто залишився, намагаються працювати. Проте важливо розуміти, що це далеко не та кількість людей і відповідно фінансів, яка була до війни. 

Однак не може не радувати той факт, що велика кількість харків’ян повертаються назад. Місто навіть після таких надзвичайно масованих обстрілів намагається жити та з кожним полегшенням ситуації приїжджає дедалі більше людей. 

Це дає надію на те, що скоро і бізнес відновить свою роботу в місті. 

— Українська енергетика лежить у руїнах. Звісно, це воєнний злочин росії, але, якщо поглянути з іншого боку, наша енергосистема виявилася вразливою, адже в її основі – архітектура часів СРСР. Чи реально зайнятися зміною архітектури енергосистеми на прикладі інших країн? 

— Я вважаю, що реально. Звісно, це більше питання до енергетиків, однак я думаю, що за наявності належного фінансування наші героїчні спеціалісти-енергетики зможуть забезпечити найкращу та найбільш розвинену енергосистему України. 

— Все ж віримо, що настане день, коли закінчиться війна. Чому вона навчила або має навчити юридичний бізнес?

— Звісно, що настане день, коли закінчиться війна. І буде наша велика Перемога. 

Я думаю, що війна навчила перш за все тому, що найголовніше завжди і всюди – це хороші відносини з людьми. Як зі співробітниками, так і з клієнтами. За будь-якою великою структурою завжди стоять люди, з якими варто бути в хороших відносинах. 

— Поділіться правилами стійкості на прикладі вашої компанії.

— Найголовніше правило нашої компанії під час війни – це те, що завжди та з усіма потрібно бути чесними. Як з оточенням, так і з самим собою. 

З самого початку вторгнення ми не стали брехати і розповідати про якісь ефемерні матерії та величезні проєкти, яких немає. Ми чесно сказали, що все погано, і думали, як  пережити це «погано». На мою думку, саме це і допомогло нам виживати в найважчі часи. 

І ми бачимо немало прикладів, коли голови компаній розповідають про те, що в них все дуже добре, а потім дізнаємося про звільнення більш ніж 70% штату або в принципі не бачимо їх роботи. 

Тож чесність – це, напевно, найважливіша риса та правило під час війни. 

 

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати