Як відомо, бронювання працівників під час мобілізації — це законне право підприємства отримати відстрочку від мобілізації для 50% військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві, строком на шість місяців. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Практичний аспект показує, що найбільша кількість компаній, які бронюють своїх працівників, здійснюють це на підставі отримання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або у зв’язку із виконанням державного контракту у сфері оборони щодо поставки товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань. Згідно з чинним законодавством державним контрактом є угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Також законодавство чітко визначає перелік державних замовників у сфері оборони, якими є: МВС України, Мінекономіки, Міноборони, Мін’юст, ДСНС, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрація ДПСУ, Адміністрація Держспецзв’язку, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, НАБУ, Національна гвардія, Національна поліція, Державна спеціальна служба транспорту, ДБР, Державна судова адміністрація, Мінстратегпром. Практичний досвід нашої компанії у сфері бронювання дозволяє зробити висновок, що предмет даного контракту теж має ключове значення. Наприклад, договір із замовником із наведеного вище переліку щодо облаштування їдальні чи, наприклад, щодо постачання холодильного обладнання не будуть розцінені саме як державні контракти у сфері оборони. Отже, за умови наявності прямого державного контракту у сфері оборони із державним замовником підприємство матиме підставу для бронювання. Залежно від того, який орган виступає замовником, документи щодо бронювання подаються або до відповідного державного замовника, або Мінстратегпрому, Міноборони чи СБУ. Щоб підприємству отримати статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, компанія має відповідати трьом критеріям, які затверджені Постановою. Документи щодо визначення підприємства критично важливим компанії можуть подавати до двох суб’єктів, які уповноважені надавати такий статус: це профільне міністерство, у сфері управління якого здійснює свою діяльність підприємство (наприклад, підприємства сфери ритейлу — до Мінекономіки, перевізники — до Мінінфраструктури), або ж обласна військова адміністрація за місцем реєстрації підприємства (наприклад, для підприємств, які зареєстровані у Києві — це КМВА). У більшості підприємств, які зверталися за супроводом у процедурі бронювання до нашої компанії, було таке запитання: «Маємо відповідність двом критеріям, але третій критерій відсутній». З упевненістю можемо зазначити, що найбільш «робочим» третім критерієм у такому випадку є «важливість підприємства для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади». Але тут теж залишається питання: як визначити, що підприємство є важливим або для галузі національної економіки, або для потреб територіальної громади, щоб використати цей критерій і отримати статус критично важливого? Профільні міністерства та обласні військові адміністрації затвердили наказами/розпорядженнями перелік критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств важливими для галузі національної економіки або потреб територіальної громади. Отже, на практиці це відбувається так: підприємство відповідає двом критеріям і не знаходить у Постанові відповідність третьому. У такому разі потрібно ознайомитися з тими критеріями, які затверджені профільним міністерством або обласною військовою адміністрацією, і за умови відповідності також тим критеріям, які були затверджені цими органами, формувати пакет документів для отримання статусу критично важливого. Однак отримання підстави для бронювання не є запорукою подальшого успішного завершення процедури. Варто звернути увагу на те, що згідно з чинним порядком бронювання облікові дані військовозобов’язаних працівників, котрі пропонуються до бронювання, повинні бути оновленими й актуальними. Зокрема, йдеться про військово-облікові документи, військово-облікові спеціальності та військові звання. У тому разі, якщо військовозобов’язаний не оновив свої облікові дані перед процедурою бронювання, це може стати підставою для відмови у погодженні усього списку військовозобов’язаних працівників, котрі пропонуються до бронювання. Навіть якщо дані не оновлені в одного працівника, це матиме наслідком непогодження списку загалом. Також варто звернути увагу на останні зміни у сфері бронювання: 1. Списки військовозобов’язаних тепер погоджуються Міністерством оборони України. 2. Підрядні організації, які надають послуги підприємствам сфери ПЕК, підприємства, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури, можуть бронювати більше 50% військовозобов’язаних незалежно від військового звання та військово-облікової спеціальності. 3. Кабмін продовжив ще на один місяць дію відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки, які були чинні станом на 7 травня. 4. Оформлення відстрочки на підставі бронювання тепер здійснюватиметься підприємствами у ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщені. Очікуємо можливих змін порядку бронювання, як це передбачено Законом №3633-ІХ, та на економічне бронювання, а тому тримаємо руку на пульсі й надаємо юридичну підтримку підприємствам.
27 травня 2024, 16:37