Четвертий рік триває мобілізація населення у зв’язку із військовою агресією рф проти України. З-поміж інших механізмів, які дозволяють громадянам отримати відстрочку від участі у бойових діях, окреме місце відводиться бронюванню військовозобов’язаних, яке передбачає можливість роботодавця на певний час відстрочити мобілізацію співробітника.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Саме вчасне мобілізаційне бронювання своїх працівників — одне з пріоритетних завдань для багатьох підприємств в умовах воєнного часу.
Однак чи встигають керівники таких підприємств, а також особи, відповідальні за ведення військового обліку, дотримуватися правил, які постійно зазнають змін. Тож які новели приніс 2025 рік щодо бронювання працівників та чи існують ризики для роботодавців бути притягненими до кримінальної відповідальності?
Статус «критично важливе»
З квітня 2025 року бронювання можуть оформити лише підприємства з оновленим статусом критичності і тільки в електронному форматі. Заяви на бронювання опрацьовуватимуться 72 години, а не добу.
Отже, визначальним для компаній є підтвердження статусу критичності, оскільки у разі його втрати, співробітники можуть бути призвані на службу відповідно до умов мобілізації.
Важливо розуміти, що у разі звільнення працівника мобілізаційне бронювання за ним не зберігається, у зв’язку з чим він може бути призваний на військову службу.
Що ж потрібно підприємству для отримання статусу «критично важливе»?
Підприємство повинне відповідати двом обов'язковим критеріям:
- перший — відсутність податкової заборгованості;
- другий — середня зарплата на підприємстві має становити не менше ніж 20 тис. грн (або 2,5 мінімальні зарплати).
Водночас зарплата кожного військовозобов'язаного працівника, який підлягає бронюванню, має становити не менше ніж 20 тис. грн.
Третій критерій підприємство / бізнес обирає самостійно відповідно до запропонованих Постановою КМУ від 27.01.2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» варіантів.
Хто може бути заброньований?
Варто зазначити, що не всі працівники підприємства можуть бути заброньовані, навіть за умови отримання підприємством статусу критичності та встановлення відповідного рівня заробітної плати. Так, заброньованими можуть бути працівники, які:
- перебувають на військового обліку;
- оновили свої дані;
- не перебувають у розшуку (за порушення правил військового обліку).
Отже, процес бронювання є послідовністю чітко визначених законом дій, які вчиняються як працівником, так і роботодавцем, для досягнення спільного результату, оскільки без дотримання військовозобов’язаними працівниками правил військового обліку, роботодавець буде позбавлений права забронювати такого працівника, навіть у разі, якщо він є необхідним для підприємства фахівцем.
Важливо зазначити, що в Україні наявні певні квоти для підприємств, компаній залежно від виду їхньої діяльності, що передбачає визначення відсоткового відношення можливої кількості заброньованих працівників до загальної кількості військовозобов’язаних співробітників підприємства.
Однак важливо, що водночас непередбачено переліку професій, які підлягають бронюванню, що дозволяє роботодавцям самостійно вибирати працівників для мобілізаційного бронювання.
Відповідальність роботодавців
Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» на роботодавців покладено ряд обов’язків щодо військового обліку, а саме:
- обов'язки щодо перевірки військово-облікових даних працівників (перевірка військово-облікових документів під час прийняття на роботу, зберігання їх копій, періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у військово-облікових документах);
- проведення роз'яснювальної роботи щодо виконання працівниками правил військового обліку, ознайомлення працівників із правилами під підпис;
- обов'язки щодо інформування Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі також — ТЦК та СП) про прийняття працівників на роботу, зміну військово-облікових даних працівників та про осіб, які порушують правила військового обліку;
- обов'язки щодо оповіщення працівників про виклик до ТЦК та СП та забезпечення їх своєчасного прибуття.
Отже, роботодавці певною мірою є «посередниками» між ТЦК та СП та своїми співробітниками.
Станом на сьогодні в Україні для роботодавців передбачена лише адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки Кримінальний кодекс України (далі — ККУ) не містить норм, які передбачають кримінальну відповідальність безпосередньо за неведення військового обліку.
Але не можна виключати можливість застосування норм ККУ, особливо під час воєнного стану, оскільки кодекс передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (ст. 114-1).
Так, неведення військового обліку, неподання повідомлень про зміну облікових даних при прийнятті на роботу, неоповіщення працівників про їх виклик до ТЦК та СП можна розцінювати як приховування мобілізаційних ресурсів, адже дії ТЦК спрямовані на забезпечення діяльності Збройних Сил України, а отже — як і перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань України.
З огляду на викладене вище, варто зазначити, що мобілізація населення в умовах поточної війни з рф триває, а перед роботодавцями час від часу постають нові виклики, які потребують відповідних знань, пов’язаних не лише з дотриманням правил бронювання працівників, а із беззаперечним виконанням вимог мобілізаційного законодавства.