18.05.2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вказаним законом внесено зміни до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані (зокрема, але не виключно):
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років (п. 5 ч. 1 ст. 23);
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність (п. 6 ч. 1 ст. 23);
- усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років (п. 8 ч. 1 ст. 23);
- опікун особи, визнаної судом недієздатною (п. 10 ч. 1 ст. 23);
- які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю (п. 13 ч. 1 ст. 23).;
- члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи (п. 14 ч. 1 ст. 23).
Зазначені особи не підлягають мобілізації. Вони мають право виїжджати за кордон, супроводжуючи осіб з інвалідністю чи осіб, які потребують постійного догляду.
Далі пропоную розібратися, хто ж такі опікуни і піклувальники, в чому їх відмінність, та які документи необхідні для того, щоб встановити опікунство чи піклування над особою.
Різниця між опікуном та піклувальником
Цивільний кодекс України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Тож, як бачимо, в Україні передбачено два варіанти офіційного піклування:
- перший — це опіка;
- другий — постійний догляд, піклування, патронаж.
Опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та особами, які визнані недієздатними в судовому порядку.
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування) та особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Фактично різниця полягає в тому, що опікун призначається, якщо особа визнається повністю недієздатною. Піклувальник призначається, коли дієздатність людини обмежена.
Хто може бути опікуном / піклувальником?
Очевидно, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Переважно опікун або піклувальник призначається з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічними, з урахуванням особистих стосунків між ними та можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Крім того, за новим законом про мобілізацію, відстрочку отримують лише ті особи, які зайняті постійним доглядом лише за особами І та ІІ (в деяких випадках ІІІ) ступеня споріднення.
Особа, яка виявила бажання стати опікуном, зобов’язана пройти медичний огляд і підготовчі курси.
Разом з цим варто пам'ятати, що опікуном або піклувальником не можуть бути наступні особи:
- з серйозними захворюваннями (туберкульоз 1–2 стадії, психічні та поведінкові розлади, злоякісні новоутворення 3–4 стадії, інфекції);
- з травмами, які призвели до отримання інвалідності І групи;
- позбавлені батьківських прав в результаті добровільної відмови або судового рішення;
- з алкогольною чи наркотичною залежністю;
- з непогашеною судимістю за будь-якої статті Кримінального кодексу України;
- з судимістю за статтями, спрямованим проти життя, свободи і здоров’я громадян;
- що раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування припинили;
- інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню.
Порядок оформлення опікунства
Для встановлення опіки над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, особа, яка виявила бажання стати опікуном, звертається з заявою до органу опіки та піклування при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад за місцем свого зареєстрованого місця проживання.
До заяви додаються наступні документи:
- висновок про стан здоров'я заявника;
- довідка від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
- довідка про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
- довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника (під час дії воєнного стану заявник подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності);
- довідка про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (під час дії воєнного стану не вимагається);
- документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
- копія паспорта громадянина України;
- копія свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
- письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім'ю або на власній житловій площі - дитячий будинок сімейного типу, засвідчена нотаріально або написана власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, підпису посадової особи та дати.
Варто зазначити, що строк дії документів, які додаються до заяви, становить 12 місяців з дати їх видачі.
Орган опіки та піклування приймає подані заявником документи, реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; вносить відомості про осіб до єдиного банку даних; протягом 10 днів після отримання заяви складає акт обстеження житлово-побутових умов, який додається до документів; готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.
Як вже зазначалось вище, опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним.
Крім того, на період воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.
За результатами розгляду такого звернення, орган опіки та піклування приймає рішення про встановлення опіки, піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування.
Також варто додати, після досягнення підопічним чотирнадцяти років, особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення відповідного органу.
Опікунство над повнолітньою особою
Оформити опіку над людиною похилого віку можна лише тоді, коли суд визнав її недієздатною особою. Порядок визнання особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Визнання особи недієздатною здійснюється судом в порядку окремого провадження.
Так, суд за місцем проживання особи або за місцем знаходження закладу (якщо особа перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги), за звернення близьких родичів, членів сім’ї, органу опіки та піклування, може визнати фізичну особу недієздатною.
Заява про визнання фізичної особи недієздатною має містити обставини, які свідчитимуть про хронічний, стійкий, психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Також заява має містити клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи та перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи (чи хворіє особа на психічне захворювання? чи може керувати власними діями? чи потребує опікуна?).
Судові витрати, пов’язані з провадження справи про визнання особи недієздатною, покладаються на державу, але у випадку подання такої заяви без достатньої правової підстави, судові витрати покладаються на заявника.
Після того як суд визнав особу недієздатною, її потенційний опікун звертається до органів опіки з наступними документами:
- заява;
- копія та оригінал паспорта;
- медична довідка;
- автобіографія;
- свідоцтво про шлюб (за наявності);
- довідка про доходи;
- довідка про відсутність судимості;
- документи про наявність житлоплощі;
- згода сім’ї на спільне проживання.
Орган опіки також перевіряє житлові умови опікуна та визначає, чи немає перешкод для призначення заявника опікуном. За наслідками розгляду документів та перевірки житлових умов, орган опіки приймає рішення про призначення опікуна.
Опікун зобов’язаний забезпечувати недієздатну особу необхідними для життя речами, продуктами та ліками. Опікун розпоряджається коштами підопічного та укладає в його інтересах правочини.
Такі дії вчиняються опікуном безкоштовно, проте піклувальник має право на оформлення пільг та матеріальної допомоги.
Порядок оформлення піклування (постійного догляду)
Якщо людина похилого віку дієздатна та не страждає психічними розладами, за її проханням може бути встановлений — постійний догляд або патронаж. Піклування оформляється значно простіше ніж опікунство, оскільки не потребує визнання особи недієздатною у судовому порядку
Для оформлення догляду за людиною похилого віку необхідно, щоб особа, яка здійснюватиме догляд, та особа, за якою здійснюватиметься догляд, проживали разом. Особа, яка бажає офіційно оформити догляд за іншою людиною, має звернутися до органу соціального захисту населення чи Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за місцем проживання / перебування особи, яка потребує догляду.
Разом з заявою про бажання здійснювати догляд за особою, подається також заява про надання згоди на здійснення догляду, паспорти обох сторін, реєстраційні номери облікових карток платників податків, довідки про реєстрацію місця проживання піклувальника та особи яка потребує піклування, декларація про майновий стан піклувальника та склад сім’ї, документ, який підтверджує необхідність постійного догляду за особою через її стан здоров’я (довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або висновок лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК)).
Причиною відмови у наданні довідки про встановленні піклування на особою похилого віку може бути: недостовірність поданих документів; відсутність реальної потреби у догляді особи, за якою планується встановити догляд (за висновками соціальних служб); неналежний стан житлових умов особи, яка планує взяти на проживання особу, за якою здійснюватиметься догляд; якщо актом перевірки соціальної служби не підтверджено факту спільного проживання.
Варто додати, що за новим Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» піклування за людиною похилого віку буде підставою для відстрочки у разі, якщо такий догляд здійснюється:
- за одним із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати;
- за членом сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Тобто фактично піклування за особою може бути підставою для відстрочки тільки у випадку, якщо це ваші батьки або родичі І, ІІ (в деяких випадках ІІІ) ступеня споріднення, за умови відсутності інших невійськовозобов’язаних осіб, на яких покладено обов’язок такого піклування.
Як бачимо, встановлення опіки чи піклування під час війни є надзвичайно важливим процесом, що забезпечує захист і підтримку вразливих категорій населення. Одночасно законодавство про мобілізацію передбачає відстрочку для тих осіб, які здійснюють опіку та піклування, що дозволяє їм виконувати свої обов'язки в умовах війни.